Наведено результати першого у вітчизняній юридичній науці комплексного філософсько-правового дослідження проблем сутності домінуючого праворозуміння, що склалося в межах певної культурно-правової традиції, та його значення у функціонуванні правових систем. Увагу приділено розгляду змісту домінуючого праворозуміння. На підставі аналізу характеристик даного праворузуміння його розглянуто як певний зміст права, який складається в суспільстві як найбільш впливовий і поширений, на основі його пізнання та сприйняття, а також його оціки, що зумовлює характер функціонування різних правових систем. Доведено той факт, що не тільки право є соціально детермінованим, але й праворозуміння є таким. Трансформація будь-якого типу праворозуміння у домінуюче в межах різних культурно-правових традицій прямо залежать від таких соціальних факторів, як моральні цінності, традиції та релігії.

  Скачати повний текст

Теоретично досліджено роль закону в системі нормативно-правових актів незалежної України в контексті положень чинної Конституції України, тенденцій розвитку законотворчості в європейских, зокрема постсоціалістичних, країнах та формування правової держави. Зазначено щодо необхідності відрізняти "Закон" від суміжних понять "законодавчий акт", "законодавство". Виявлено, що найбільш суттєвим критерієм правового закону є невідчужувані та невід'ємні права людини. Досліджено проблему предмета закону. Зазначено, що у процесі будівництва незалежної правової людини в Україні відбулися зміни у сферах і напрямках законодавчого регулювання. На підставі їх аналізу констатовано, що предмет регулювання закону не є безмежним, він визначається сферою правового регулювання та має певні межі, обумовлені принципом розподілу влади. Розглянуто проблему співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону. На підставі аналізу Конституції стверджено, що вона, закріплюючи принцип верховенства права, послідовно проводить принцип верховенства закону в системі нормативних актів. Принцип верховенства закону відображає корінний принцип демократизму - належність влади та її здійснення безпосередньо народом та через представницькі органи влади. Підкреслено, що підвищенню ефективності законодавчого регулювання та укріпленню принципу верховенства закону в системі нормативних актів сприяє більш чітка ієрархія законів. Запропоновано внести зміни до Конституції України та визначити статус видів законів за їх юридичною силою: Конституція, конституційні закони, органічні закони, звичайні закони. Розглянуто питання про колізії в законах. Надано їх поняття, визначено причини колізій законів, розглянуто шляхи і способи їх розв'язання.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні та загальнометодологічні питання комплексного аналізу кодифікаційної діяльності у правовій системі України. Особливу увагу приділено дослідженню форм удосконалення законодавства, кодифікації як формі систематизації та удосконалення законодавства. Проаналізовано загальнотеоретичні аспекти системи права і системи законодавства як методологічного підгрунтя кодифікаційної діяльності в Україні. З ураховуванням накопиченого у юридичній науці та практиці досвіду стосовно розробки відповідних проблем, подано новий рівень їх теоретичного осмислення й узагальнення, формулювання рекомендацій щодо оптимізації кодифікаційного процесу в Україні.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення кодифікаційного акту (КА) та доведено, що дані акти володіють кваліфікованими ознаками, які виокремлюють їх у відносно уособлену, самостійну групу нормативно-правових актів і наділяють їх авторитетом особливої, підвищеної юридичної сили щодо звичайних нормативних актів, які видаються даним органом державної влади. Обгрунтовано необхідність прийняття, зміни та доповнення КА кваліфікованою більшістю (2/3) голосів конституційного складу Верховної Ради України. Досліджено значення ознак, властивостей, вимог та юридичної природи даних актів як засобу обгрунтування їх самостійного характеру, визначення особливостей, місця КА у системі законодавства та їх ролі у механізмі правового регулювання, визначення шляхів підвищення ефективності законодавства та удосконалення кодифікації у майбутньому. Визначено принципи ієрархічного підпорядкування КА у межах горизонтальної, вертикальної та державно-організованої структури законодавства. Доведено, що Звід законів є результатом систематизації законодавства як родового комплексного поняття, яке поєднує у собі риси кодифікації, інкорпорації та консолідації, а не базується на правилах конкретної форми систематизації законодавства. Наведено пропозиції щодо необхідності одночасного прийняття кодифікаційних і підзаконних нормативних актів, спрямованих на їх виконання, пакетом, що надасть можливість підвищити ступінь єдності та несуперечливості законодавства.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "кодифікація законодавства", "принципи кодифікації", "кодифікаційна техніка", запропоновано розуміння конструкції "декодифікація законодавства". Проведено класифікацію особливостей кодифікації на дві групи, які притаманні кодифікаційній діяльності як різновиду нормотворчості та які характеризують кодифікацію як одну з форм систематизації законодавства. Проаналізовано правову природу кодифікаційних актів, визначено місце кодексу в ієрархії нормативно-правових актів. Розглянуто сучасний стан кодифікаційної діяльності в Україні, визначено найбільш перспективні галузі й інститути права.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми консолідації як виду систематизації нормативно-правових актів. Проведено огляд й аналіз фундаментальних положень та дискусійних питань даної тематики. Розкрито поняття консолідації як окремого виду систематизації нормативно-правових актів, розглянуто співвідношення консолідації з іншими видами систематизації, досліджено процес її використання в різних світових системах права. Визначено послідовність проведення консолідаційних робіт, досліджено значення консолідації в процесі формування та розвитку норми, інституту та галузі права.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезис глобалістських ідей та концепцій, які знайшли відображення в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено правову глобалізацію як один з найважливіших аспетків загальної глобалізації. Виявлено та проаналізовано основні напрями впливу глобалізації на національні правові системи, зокрема, універсалізація національного права (методами й прийомами якої є рецепція, гармонізація, уніфікація, стандартизація, адаптація, апроксимація та інфільтрація), подальше посилення впливу міжнародного права на національне право, зміцнення позиції регіонального права в функціонуванні національної правової системи і плив наднаціонального права як продукту глобалізаційних процесів на національну правову систему. Проаналізовано концептуальні проблеми збереження самобутності національної правової системи за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано доктринальні та нормативні джерела щодо розуміння та розвитку органічних законів в Україні. Розглянуто поняття та значення даних законів у зарубіжних країнах. Здійснено порівняльний аналіз способів їх прийняття та особливостей функціонування в країнах, де вони успішно реалізуються протягом тривалого часу, зокрема, Франції, Іспанії, Росії. Запропоновано визначення та сформульовано ознаки цих законів у системі законодавства України. Виокремлено ознаки, за якими відрізняють даний різновид закону від конституційних і звичайних. Виділено критерії класифікації органічних законів у системі законодавства. Увагу приділено дослідженню законів, що закріплюють порядок утворення та функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування й органів об'єднання громадян. Наведено рекомендації щодо вдосконалення органічних законів у системі вітчизняного законодавства, запропоновано шляхи систематизації таких законів в Україні, що дозволить посилити ефективність їх реалізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто риси правової системи й її структуру, визначено статус принципів права в правовій системі. Розкрито сутність поняття принципів права, проаналізовано їх риси та проведено порівняння їх з суміжними категоріями. Визначено основні функції принципів права та розкрито їх зміст. Проаналізовано систему принципів права та визначено місце в ній основоположних принципів. Досліджено вплив основоположних принципів права на основні складові правової системи (правотворчість, реалізацію права та правову культуру). Висвітлено роль основоположних принципів права в об'єднанні елементів правової системи та забезпеченні її цілісності.

  Скачати повний текст

Досліджено питання про місце та роль правового режиму у механізмі правового регулювання суспільних відносин. Визначено загальнотеоретичне поняття правового режиму та охарактеризовано його ознаки, проаналізовано співвідношення поняття правового режиму з суміжними категоріями: управління, державна влада, політичний та соціальний режим, механізм правового регулювання, правовий стан, система права. Охарактеризовано структуру правового режиму й її складових. Висвітлено специфіку й особливості правового режиму як критерій поділу системи права на галузі права, проведено розгалужені в межах загальнотеоретичного дослідження класифікації види правового режиму, загальну характеристику публічно-правового та приватноправового режимів.

  Скачати повний текст

Досліджено природу, зміст, значення правових систем пострадянського простору, зокрема, України та Республіки Бєларусь, за умов глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світі, а також їх основні сутнісні ознаки та визначено їх місце у світі у правовому аспекті на підставі просторово-часових характеристик. Проаналізовано історію становлення та розвитку правових систем України та Республіки Бєларусь від зародження державності до сьогодення. Висвітлено основні напрями розвитку цих держав та їх правових систем з урахуванням сучасних світових трансформацій. Розглянуто сучасні тенденції правового, економічного та політичного розвитку України й зроблено висновок, що найоптимальнішим варіантом розвитком для нашої країни є поступовий розвиток і вдосконалення правової системи на базі досвіду країн - членів Європейського Союзу (ЄС) та держав - учасниць СНД, з запозиченням за цього найбільш досконалих і прийнятих норм для нашої країни та суспільства. У порівняльному аспекті досліджено міждержавні об'єднання ЄС і СНД, які відрізняються процесом утворення та розвитку, рівнем впливу на світове співтовариство, але, незважаючи на масштаби ЄС - СНД, мають право на існування та розвиток у сучасному світі. Визначено місце законодавства країн СНД, зокрема, правового моделювання, у процесі створення масиву законодавства України та Республіки Бєларусь.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, закономірності конституювання, виокремлення та структурування приватного права України. Встановлено критерії виокремлення та сутнісні ознаки приватного права як самостійної галузі об'єктивного права. Сформульовано визначення поняття приватного права, з'ясовано співвідношення між категоріями "приватне право" та "цивільне право". Проаналізовано структуру системи приватного права України. Наведено детальну характеристику предмета та метода приватного правового регулювання, запропоновано визначення юридичної рівності як конститутивної ознаки приватного права. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері регулювання приватного права.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття, змісту, форм, видів та етапів систематизації й уніфікації законодавства, розглянуто їх вплив на розвиток правової системи України. Висвітлено співвідношення між видами систематизації, а також проаналізовано вплив уніфікації на нормативний матеріал, визначено місце та роль цих процесів у суспільстві та державі. Розкрито значення систематизації й уніфікації законодавства, проаналізовано шляхи удосконалення структури законодавства, процеси підготовки та прийняття законів, створення дієвих механізмів їх реалізації, удосконалення юридичних підходів, відображення національною правовою системою прогресивних тенденцій правового розвитку. Досліджено процес уніфікації юридичних термінів, а також вплив спеціальної юридичної термінології та мови закону на стиль нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Розглянуто складний процес становлення автономних утворень на території України та Росії в радянський період, його особливості, причини та характерні риси. Проаналізовано різні практичні та теоретичні способи та моделі сучасної трансформації правового статусу автономних утворень України та Російської Федерації на основі власного досвіду, нових теоретичних і законодавчих ініціатив, досвіду зарубіжних держав, зокрема, країн Європейського Союзу. Приділено увагу співвідношенню правових статусів Севастополя та Автономної Республіки Крим. У порівняльному аспекті досліджено нормотворчі повноваження органів влади в регіональних (автономних) утвореннях України та Російської Федерації, розкрито юридичну природу, види та процедури прийняття їх нормативно-правових актів. Визначено місце регіональної (автономних утворень) нормотворчості в системі загальнонаціональної правотворчості.

  Скачати повний текст

Проведено історико-правове дослідження виникнення та становлення інституту реформування правової системи України, досліджено його еволюційні зміни та встановлено причини їх виникнення. Визначено фактори, що сприяли формуванню специфічних рис української правової системи. Виявлено спільні та відмінні риси правових систем України та колишнього СРСР. Розкрито роль і місце процесу нормотворчості в реформуванні правової системи. Розглянуто особливості трансформаційного періоду від епохи тоталітаризму до утвердження демократії. Досліджено передумови формування демократичного політичного режиму в Україні. Зроблено висновок про взаємозалежність процесів демократизації та становлення національного законодавства. Доведено, що за умов суспільних перетворень законодавство є основою, інструментом їх здійснення, набуває пріоритетного значення у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави й інтеграції України у європейське та світове співтовариство. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності становлення правової системи України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Виявлено змінний характер сучасного національного законодавства, а також його нестабільність і суперечливість, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Особливу увагу приділено дослідженню актуальних проблем удосконалення нормотворчості, подолання колізій, систематизації та підвищення ефективності законодавства. Розглянуто питання імплементації норм міжнародного права та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що проблема пошуку критеріїв системи права ускладнюється неоднозначним їх розумінням і застосуванням. Запропоновано використовувати різний набір критеріїв залежно від завдань, що стоять перед науковцями за виявлення елементів або зв'язків структури системи права. Зроблено наукове припущення про наявність в елементах предмета правового регулювання акцентів (частини структурних елементів родового предмету правового регулювання, які мають постійний та пріоритетний характер для галузі права та пов'язані з її функціональним призначенням). Розглянуто етапи формування нової галузі права: прийняття правових норм, що регулюють нові суспільні відносини або їх новий аспект; об'єднання цих норм в інститути права; утворення комплексних правових інститутів; породження інститутами нових норм права й інше.

  Скачати повний текст

Розкрито суть терміна "національне законодавство", обумовленого законами, рішеннями та окремими висновками Конституційного Суду, чинними декретами уряду України. Розкрито призначення законодавства як форми права (у ліберально-легістському розумінні права), відмінність категорій форми та структури права, форми та джерела права, а також їх природний взаємозв'язок. Зазначено, що джерелом законодавства є право, а джерелом права - народ (його воля, вільне волевиявлення). Установлено та проаналізовано засади формування системи національного законодавства, запропоновано їх наукову класифікацію. Обгрунтовано висновок щодо визнання системи права категорією науки, досягнення якої є одним з джерел права, завдяки чому використовуються у законотворчому процесі та формуванні системи законодавства. Усі галузі законодавства є рівноправовими і відображають певну систему правових норм. Розглянуто найбільш впливові фактори (чинники) формування системи національного законодавства, їх роль, взаємодію та протидію. Наведено пропозиції щодо проведення в Україні повної систематизації та кодифікації законодавства, особливо його економічного та соціального блоків, розробки проекту Зводу законів України.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати аналізу особливостей методології досліджень юстиції, сутності різних підходів до розуміння поняття "юстиція". Запропоновано інтерпретацію поняття "юстиція", під яким розуміється функціональне об'єднання суб'єктів юстиційної діяльності, а також інших спеціалізованих інституцій, призначених для розв'язання конфліктів у сфері права, безпосереднього здійснення правосуддя як втілення справедливості за допомогою правових засобів і процедур. Досліджено проблеми місця юстиції в правовій системі та її роль у здійсненні права, реалізації справедливості у сфері правового регулювання, а також особливості функціонування юстиції в країнах, які належать до різних типів правових систем. Охарактеризовано сучасний стан вітчизняної юстиції на предмет її відповідності європейським і міжнародним стандартам. Обгрунтовано основні напрями її подальшого розвитку з урахуванням національних правових традицій та сучасних тенденцій світового та регіонального правового розвитку.

  Скачати повний текст