Вперше комплексно досліджено громадську, політичну, педагогічну та наукову діяльність Д. Антоновича на тлі історичних подій кінця XIX - першої половини XX ст. На підставі виявлених архівних і друкованих матеріалів встановлено нові й уточнено вже відомі біографічні факти. До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, а також публіцистичні праці діяча. Проаналізовано його творчий доробок і вперше проведено бібліографічне упорядкування численної наукової та публіцистичної спадщини Д. Антоновича. Висвітлено значний внесок політика у розвиток українського визвольного руху кінця XIX - початку XX ст. і простежено трансформацію його світогляду під впливом політичних подій. Показано провідну роль вченого в організації культурно-мистецького життя в Україні під час національно-визвольних змагань, а також в організації українських культурно-наукових установ і вищих шкіл за кордоном.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні напрямки та форми суспільної активності І. Мазепи у різні історичні періоди, починаючи з часу його вступу до української студентської громади в Санкт-Петербурзі у 1904 р. і закінчуючи державотворчими заходами на посаді голови українського уряду в екзилі на початку 1950-х рр. Акцентовано увагу на особливостях його політичної тактики за різних історичних обставин на стабільній послідовності у реалізації стратегічної мети, зокрема, побудови суверенної, соборної, демократичної української держави. Розкрито, що незмінно надаючи пріоритет вирішенню національного питання, І. Мазепа не вважав його самоціллю, а лише засобом побудови соціально справедливого демократичного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність меншовиків в Україні у другій половині 1907 р. - на початку Першої світової війни, а саме: стратегію та тактику СДРП (меншовиків) в Україні, діяльність місцевих соціал демократичних осередків, їх організаційну структуру та форми роботи, а також роль меншовиків у цій діяльності, відносини РСДРП з українськими соціал-демократами. Наголошено, що стратегічною метою соціал-демокраії залишалося повалення самодержавства, але були різними підходи до вирішення цієї проблеми у більшовиків і меншовиків. У 1907 - 1914 рр. меншовики шукали шляхи поступового реформування суспільно-політичного руху. Зазначено, що меншовики були винахідливими у використанні традиційних форм роботи, а творчий підхід меншовиків до пошуку найбільш дійових форм роботи свідчив про їх творчий потенціал, намагання постійно посилювати саме свій вплив у робітничому середовищі. Зроблено висновок, що у досліджений період меншовики складали більшість серед членів РСДРП в Україні. Вони намагалися політично виховувати робітничу масу, не ставили завдання її безумовного підкорення партійному керівництву, чого прагнули більшовики.

  Скачати повний текст