Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Проаналізовано ендогенні фактори інституціоналізації громадянського суспільства, а саме: історичні форми взаємодії держави та суспільства, характер конституціоналізму, механізми стримувань і противаг, форми взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, модифікації пропорційної виборчої системи. Розглянуто характер зовнішніх впливів у країнах регіону та їх значення у процесах інституціоналізації громадянського суспільства. На прикладі країн Вишеградської групи проаналізовано вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Наведено рекомендації щодо застосування механізмів демократії з метою стимулювання даних процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто інституціональну систему Європейського Союзу (ЄС) та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти європейської інтеграції. Розглянуто еволюцію розширення та становлення інститутів ЄС, на підставі чого виявлено загальні закономірності розвитку інституціональної системи ЄС. Доведено, що останнє розширення ЄС є черговим етапом на шляху кількісних інституціональних трансформацій, успішна реалізація яких вимагатиме стабільно домінувального впровадження наднаціональних принципів інтеграційного будівництва. Зроблено висновок про нерівномірність і компромісний характер реформування інститутів на кожному етапі внаслідок зіткнення національних інтересів, переважального впливу боротьби за лідерство в рамках ЄС і протиріч між великими і малими країнами-членами ЄС. Обгрунтовано самобутність (унікальність) характеру інституціональних структур Союзу, що сполучають у собі риси інститутів національної держави, міжнародної організації та поступово наближаються до інститутів єдиної політичної системи. Розроблено положення, що підвищення якості керування ЄС, рівня демократичності, а також розробка Конституції Союзу свідчать про новий етап у розвитку державності ЄС. На базі розроблених положень системно проаналізовано стан і проблеми реформування інститутів ЄС у процесі роширення та можливі шляхи повноцінного залучення України до європейських політичних процесів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено акуальній проблемі становлення факторів стабільності політичного режиму в Україні. Стабільність розглядається як вирішальна складова процесу пострадянського державотворення, від наявності якої залежатимуть перспективи демократичної модернізації. Проаналізовані фактори стабільності демократичного політичного режиму. Визначені основні дисфункції політичного режиму в Україні й запропоновані рекомендації щодо їх подолання. Доведено, що основою стабільності в Україні має виступати загальнонаціональний консенсус на підгрунті соціально-ліберального синтезу, який відповідає балансові між традицією та модернізацією. Встановлено, що консенсус має послідовно розкриватися як ключовий орієнтир у політико-культурній, соціально-економічній, політико-інституціональній сферах. Сукупність цих факторів має бути врахована при розробці новітньої ідеології державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес реформування політико-владних відносин, що виникають у перехідному суспільстві (на прикладі вивчення трансформацій даних соціальних інститутів у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині). Висвітлено теоретичні аспекти існуючих підходів до реформування політико-владних відносин. Розглянуто концептуальні засади реформ у кожній з досліджуваних східноєвропейських країн. Наведено характеристику та визначено компетенцію й відповідальність органів місцевого та регіонального самоврядування. Виявлено провідні рушійні мотиви та чинники успішного проведення реформ, з'ясовано причини невдач. Розкрито сутність змін у політико-владних відносинах, визначено й проалізовано роль таких ключових елементів, як реформування центральних органів виконавчої влади, становлення органів місцевого самоврядування, описано механізм управління трансформаційним процесом. Визначено основні напрями змін у системі політичних і владних відносин: децентралізації (деконцентрації) виконавчої влади та європеїзації. Показано вплив політичних чинників на формування управлінських структур, проаналізовано інституційні рішення щодо організації центральної виконавчої влади, системи регіонального та місцевого самоврядування та механізмів взаємодії між ними. Визначено особливості формування політико-управлінських відносин та розроблено рекомендації щодо проведення реформи політико-владних інститутів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми, взаємопов'язані з особливостями інституціалізації політичної влади в Україні. Висвітлено аспект поєднання загальних тенденцій даного процесу з національною специфікою. У контексті провідних ідей світової соціально-філософської, політичної та правової думки розглянуто категоріальні засади аналізу політичної влади. Наведено визначення поняття "влада". З'ясовано конкретно-історичні умови та посттоталітарні протиріччя інституціоналізації влади в Україні періоду незалежності. Виявлено закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на систему влади та показано її інституціональну перспективу в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз процесу становлення системи міської влади в столиці України. Розкрито роль управління регіонами у трансформаційних процесах, висвітлено умови реалізації демократичного потенціалу місцевого самоврядування. Концептуалізовано поняття міської влади. Проаналізовано розвиток національного законодавства, яке регламентує функціонування місцевого самоврядування та здійснення управління регіонами. Досліджено процес становлення суб'єктів політичної активності у столиці України. Здійснено періодизацію процесу становлення міської бюрократії, розглянуто кожний з його етапів. Концептуалізовано процес консолідації суб'єкта політичного управління містом, сформульовано ознаки її бюрократичного варіанта, альтернативи подальшого розвитку політичного режиму. Охарактеризовано вірогідні напрями демократизації системи політичного управління містом.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення влади та політичних механізмів владних відносин (ВВ). Охарактеризовано теоретико-методологічний інструментарій проблеми та визначено концептуальні пріоритети трансформування держави та механізмів ВВ. Досліджено історіографію проблеми та виконано компаративний аналіз підходів, ідей і доктрин сучасної науки в інтерпретації політичних механізмів регулювання ВВ. Виконано ретроспективний аналіз ідей і концепцій української державності та виникнення та розвитку механізмів влади. Наведено основні напрямки оптимізації та проаналізовано теорії та концепції щодо шляхів демократизації політичних механізмів регулювання ВВ за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто специфіку суб'єктного статусу партій у різних моделях демократії, виявлено принципи функціонування законодавчої та виконавчої влади. Визначено особливості процесу становлення політичних партій в Україні. Проаналізовано ступінь впливу їх діяльності на нормотворчий і виконавчий компоненти влади та взаємозв'язок між ними. Наведено рекомендації щодо стратегії політичної реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен бюрократії в трансформаційному суспільстві. Доведено важливість наголошення на відмінностях семантично близьких, проте не тотожних понять (і явищ) бюрократія та бюрократизм. Визнано неможливість чіткого розмежування між політикою та адміністрацією, натомість стверджується необхідність визначення меж політичного у бюрократичній діяльності. З'ясовано, що у період трансформаційних змін роль бюрократії істотно посилюється, проте, не абсолютизується. Здійснено аналіз еволюції української бюрократії та зауважено, що її специфіка полягає у поєднанні "східної" та "західної" моделей бюрократії. Зазначено, що в сучасній Україні набув свого поширення феномен "партії бюрократії".

  Скачати повний текст