Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу та систематизовано великий емпіричний матеріал, що репрезентував усі відомі в Україні субетнічні групи даних народів. На підставі компонентного аналізу виокремлено найбільш архаїчні календарні свята, обряди та звичаї, які розкрили культурно-історичні особливості формування й еволюції обрядовості розглянутих етносів. Уперше проведено типологізацію календарних обрядів болгар і гагаузів. Встановлено їх походження в різних етнокультурних ареалах. Обгрунтовано системотвірну роль слов'янських елементів у культурогенезі обох етнічних груп.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні компоненти традиційної календарної обрядовості жителів Слобожанщини - звичаї, обряди, пісні, танці, народні ігри, вивчено історіографію спеціальних літературних джерел. Досліджено еволюцію обрядової культури календарних українських свят даного регіону. Тенденції та закономірності їх формування визначено у тісному зв'язку з історичним розвитком основних атрибутивних елементів святково-обрядової слобожанської традиції. Висвітлено культурно-історичні аспекти трансформації традиційних календарних свят, розкрито роль фольклорно-етнографічних колективів Слобожанщини у їх збереженні та популяризації.

  Скачати повний текст

Досліджено специфічні особливості традиційних звичаїв та обрядів річного календарного циклу Рівненського Полісся (перехідної зони між Західним і Середнім (Центральним) Поліссям). На підставі принципу виділення у кожному обрядовому дійстві структурно-функціональних складових, їх варіативності та територіальної диференціації явищ традиційної календарної обрядовості визначено ареали поширення локальних обрядових варіантів: західно- та середньополіських і характерних для Берестейщини. Проаналізовано комплекс факторів, що сприяли формуванню локальної специфіки календарної обрядовості досліджуваної території. Простежено трансформації традиційних календарних обрядів і звичаїв на різних історичних етапах - за радянської доби та у незалежній Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Під час проведення дослідження було використано структурно-семіотичний, функціональний та порівняльно-співставлюваний методи. Визначено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям, водночас як "ключі", що відчиняють двері в "інший" світ та породження потойбічного світу. Відповідно до таких семантичних навантажень рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дослідженнь запропоновано для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов'янської обрядовості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст