Досліджено процес ліквідації загальноросійських соціалістичних партій есерів та меншовиків в Україні наприкінці 1919 - 1924 рр. З'ясовано, що події Української національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр. затримали ліквідаційні заходи більшовиків проти організації опозиційних загальноросійських соціалістичних партій есерів та меншовиків до встановлення радянської влади в Україні. Доведено, що співробітництво правих есерів та меншовиків з денікінською владою у 1919 р. в Україні більшовики використали як головний привід для посилення ліквідаційних дій проти цих партій. Встановлено суттєвий вплив боротьби за представництво в органах місцевої влади та профспілках на характер та особливості діяльності партій есерів та меншовиків за умов напівлегальності у період 1920 - 1922 рр. Розглянуто репресивні заходи радянської влади, які займали головне місце в арсеналі боротьби РКП(б) - КП(б)У з опозиційними партіями меншовиків та есерів за підтримки спецслужб, судової системи та інших правоохоронних органів. Вперше визначено причини, хід та наслідки одного з основних методів ідейно-організаційної боротьби більшовиків з партіями соціалістичної опозиції - публічних судових процесів у справі меншовиків у березні 1920 р. в Києві, а також московського процесу над лідерами есерівської партії в червні - серпні 1922 р. Доведено, що, так звана, "самоліквідаційна кампанія", а також ліквідаційні з'їзди колишніх есерів і меншовиків, які офіційно ліквідували партію есерів у березні 1923 р. та партію меншовиків у лютому 1924 р., були ретельно підготовлені заходами більшовиків щодо остаточної ліквідації загальноросійських соціалістичних партій меншовиків та есерів в Україні. До наукового обігу введено маловідомі документи більшовицьких органів влади щодо ліквідації організації російських меншовиків та есерів, партійні документи меншовицької та есерівської партійно-політичної опозиції.

  Скачати повний текст