Виявлено доктринальні засади та функціональні виміри впровадження інтернаціоналізму у селянське середовище України у 20 - 30-ті рр. ХХ ст. На базі вперше введених у науковий обіг документів і матеріалів розглянуто історичні обставини створення та діяльності селянських спілок, кооперативних організацій та добровільних товариств національних меншин. У світлі сучасних концептуальних підходів визначено роль міжреспубліканських контактів селянських об'єднань у насадженні уніфікованих форм радянської громадськості, виявлено механізми, спрямованість та оцінено ступінь ефективності залучення селянства України до загальносоюзних господарсько-політичних компаній. Розкрито зміст, визначальні чинники та діалектику соціальної рефлексії організованого селянства на події за кордоном. Висвітлено участь громадських об'єднань радянського села у діяльності Міжнародного кооперативного альянса, МОДРу та Міжнародного Червоного Хреста. Здійснено темпорально-компаративний аналіз функціонування селянських спілок України та країн "народної демократії" у процесі аграрних перетворень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено питання зміни чисельності, структури та характеру селянства в 1928 - 1933 рр. на Лівобережній Україні. Розкрито механізм ліквідації індивідуального селянського господарства та перетворення селянина-власника на колгоспника - фактичного наймита. Простежено зміну психології селянина внаслідок насильницької колективізації: занепад моралі, байдужість до результатів праці, крадіжки усуспільненого майна. Розвинуто питання про штучне створення більшовиками напруженої соціальної атмосфери на селі, роздмухування ними класової боротьби. Обгрунтовано наслідки розкуркулювання та голоду 1932 - 1933 рр. на Лівобережжі, зокрема, здійснено спробу підрахувати прямі та непрямі демографічні втрати селянства Лівобережжя за 1929 - 1933 рр. Висвітлено питання про нові негативні явища в середовищі українського селянства, зокрема, дитячу безпритульність, масове сирітство, дитячу злочинність.

  Скачати повний текст

Виявлено, систематизовано та проаналізовано історіографічні джерела з проблеми національно-культурного і духовного життя українського селянства 1920 - 1930-х рр., здійснено їх класифікацію. Досліджено основні тенденції розвитку знань з даного питання. Визначено особливості й характерні риси історіографічного процесу, його залежність від політичного режиму. З'ясовано структуру, повноту й достовірність знань про духовно-культурні процеси в українському селі за умов більшовицьких соціально-політичних експериментів і репресій. Історіографію проблеми розглянуто у контексті взаємодії двох складових культурного процесу, а саме: офіційної, одержавленої культури та повсякденного культурно-духовного буття селянства. Базуючись на засадах антропологічного підходу, встановлено присутність у суспільно-історичній літературі українського селянина як носія певних ідей, настроїв, соціальних і національних почуттів. Запропоновано схему поглибленого та комплексного дослідження національно-культурного і духовного життя українського селянства.

  Скачати повний текст

Виконано комплексний історичний аналіз соціально-економічного життя колгоспів і їх працівників періоду утвердження адміністративно-силових методів управління аграрним виробництвом республіки. Вивчено сутність державної політики стосовно зміцнення колгоспного ладу в Україні. На прикладі організаційних засад колгоспів, розміру економічних зобов'язань господарств і їх працівників перед державою показано неефективність виконавчих заходів, які проводилися на місцях з метою реального зміцнення колгоспного ладу. Доведено неефективність більшості запланованих заходів держави щодо зміцнення колгоспної системи в другій половині 1930-х рр. з причин несумлінного виконання їх на місцях або непристосованості до реальних умов господарювання. З урахуванням зазначених чинників показано негативний вплив колгоспної системи даного періоду на життя українського селянства.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано політичні, господарські, культурні процеси 1920 - 1930-х рр., спрямовані на трансформацію повсякденного життя українського села. З'ясовано, що докорінна зміна побуту селян була пов'язана з колективізацією сільського господарства. Доведено, що саме штучне впровадження соціалістичного устрою призвело до кардинальних змін у масовій свідомості сільського населення. Вперше на підставі вивчення усних свідчень сучасників і використання методів регресійного та кореляційного аналізу комплексно досліджено основні витрати селян, їх харчування, житловий фонд, санітарний стан і певні аспекти дозвілля та процесу задоволення духовних потреб селян у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано вплив трансформації побуту та дозвілля на традиційну культуру українського села у даний період. Зроблено висновок, що більшовицька політика зміни побуту та дозвілля українських селян призвела до втрати ними почуття господаря землі, знищення народних обрядів і звичаїв, які становили основу національної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз та подано комплексну характеристику політичних настроїв різних прошарків українського селянства у 1928 - 1933 рр. Встановлено вплив сталінської "революції згори" на політичну атмосферу в українському селі та підвищення негативної активності значної частини селян. Визначено ставлення різних прошарків українського селянства до розпочатої суцільної колективізації сільського господарства, з'ясовано співвідношення між прихильниками державного аграрного курсу і селянами, які опирались сталінській колективізації. Охарактеризовано домінуючі прояви протестної поведінки, висвітлено особливості сприйняття жіночим населенням політичних та економічних перетворень. Встановлено, що насильницька колективізація спричинила перехід загальної маси українського селянства в опозицію до влади. Виявлено, що поєднання соціальних і національних мотивів є характерною рисою протестних акцій селянства. Доведено: застосований проти українського народу терор голодом був відповіддю тоталітарного режиму на вперте небажання українського селянства підтримувати сталінський аграрний курс.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформації селянської спільноти та її культури за умов модернізаційних і революційних перетворень перших десятиліть XX ст. Проведено дослідження селянства як соціально-економічної та антропологічної категорії, спільні риси якої проявляються у різний час і у різних регіонах. Зроблено висновок, що поняття "селянство" є соціологічною астракцією, ідеально-типовою конструкцією, "уявленою спільнотою". Розглянуто спосіб життя селян, їх світосприйняття, господарську діяльність, соціальні відносини, правові погляди, ставлення до інших соціальних верств та владних структур. Досліджено зміни у світогляді та поведінці селян, обумовлені процесом модернізації у часи революції. Проаналізовано вплив селянства на розвиток політичної ситуації у період революції та громадянської війни, розкрито його роль у становленні нового соціального устрою. Доведено, що під впливом модернізації та революційних перетворень відбулися трансформації традиційного способу життя селян, проте зовнішні та поверхневі зміни не зруйнували "ядра" селянської культури.

  Скачати повний текст