Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність князів, бояр і педставників вищого духовенства Переяславля Руського в контексті з позиції їх впливу на суспільно-політичне життя Русі другої половини ХІ - середини ХІІІ ст. Вперше проаналізовано життєдіяльності всієї еліти Переяславля Руського та висвітлено її роль в історії Русі. На основі аналізу масиву літописних, агіографічних, археологічних, сфрагістичних та топонімічних джерел з'ясовано місце переяславської еліти в суспільно-політичному житті Русі, а також вплив Переяславля Руського на формування становлення представників цієї еліти та на їх подальшу долю.

  Скачати повний текст

Доведено, що в системі східних і західних світоглядних парадигм українському народу більш притаманні світо- і життєзаперечення та інтровертизм. Обгрунтовано положення, що на Русі з давнини панувало апофатичне богослов'я, пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського. В духовності увагу акцентовано, передусім, на її моральній та естетико-художній складових.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зміни релігії у Київській Русі у період з другої половини IX до середини XIII ст. Розглянуто процес переходу українського народу від язичництва до християнства, проаналізовано причини зміни релігії та трансформацію язичницьких вірувань, уявлень і культу. Встановлено, що період зміни релігії характеризувався впровадженням слов'янського варіанта християнства, який грунтувався на кирило-мефодіївській традиції та боротьбою за утвердження самочинної церкви. Наслідком даних процесів стало формування народного християнства, яке значною мірою спиралося на етнічну язичницьку спадщину.

  Скачати повний текст