Розвинуто теоретико-методологічні засади дослідження чинників зрушень у народжуваності, механізмам їх впливу на народжуваність та обгрунтувано основні напрями вдосконалення політики сприяння дітородній активності населення в Україні. Охарактеризовано сутність взаємозв'язків народжуваності й умов і чинників, що на неї впливають. Досліджено окремі соціально-економічні чинники зрушень у народжуваності та сучасну специфіку їх впливу. Здійснено порівняльний аналіз перебігу процесів народжуваності в Україні та розвинених європейських країнах. Висвітлено концептуальні засади сімейної політики, основні напрями та засоби сучасної сімейної політики в країнах Європи та Україні. Визначено напрями подальшого розвитку сімейної політики в Україні та сформульовано рекомендації щодо її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні й емпіричні аспекти проблеми оцінювання здоров'я населення та його вплив на економічне зростання. Визначено соціально-економічну суть здоров'я населення, висвітлено певні питання щодо його формування. З використанням методики розрахунку індексу людського розвитку розроблено методику оцінювання комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення. Розраховано та побудовано криві Престона для проведення якісного аналізу взаємозв'язку між рівнем здоров'я та доходом на душу населення. Для кількісного аналізу й оцінювання впливу здоров'я населення на економічне зростання розроблено модифіковані економетричні моделі, які дозволяють порівняти вплив різних компонент здоров'я населення (смертності та очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров'я) та комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення на економічне зростання в різних групах країн Європейського регіону та в Україні. Запропоновано методику оцінювання впливу здоров'я населення як фактора економічного зростання з урахуванням припущення, що наявні в країні ресурси не використовуються оптимально. Здійснено прогноз для різних компонент здоров'я населення, комплексного багатофакторного показника здоров'я населення, факторів, що впливають на його формування та реального валового продукту України. Сформульовано й обгрунтовано основні напрями державної соціально-економічної політики з метою покращання здоров'я населення як складової людського капіталу й одного з головних факторів економічного зростання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного популяційно-генетичного дослідження розроблено методологію психогенетичного аналізу. Одержано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними та біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації становить 23 %, ефективність збору психометричного матеріалу становить 15 - 84 %. Більш високу відносну ефективність збору матеріалу відзначено в жінок (67 %) у порівнянні з чоловіками (33 %). Проведено популяційний аналіз 122-х ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загального інтелекту IQ), особистісних (темпераменту, агресивності, комутативних/організаторських здібностей, клінічно значущих характеристик, мотиваційної поведінки), нейропсихологічних ознак (кількісних і якісних характеристик сну та сновидінь) і переваг (шлюбних, портретних, харчових і професійних). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними та негативними асиметрією та ексцесом. Для кількісних ознак розраховано повні статистики, що містять 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції за поведінковими ознаками (0,12 - 0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами батько - нащадок. За 25-ма поведінковими ознаками у населення існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26 - 0,52). Для 59-ти ознак поведінки виведено рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70-ти поведінкових ознак варіюють у межах 24 - 100 %, 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесено до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25-ти ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися неефективними для використання як прогнозу особливостей поведінки. З'ясовано, що найбільш інформативними є наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбору контингенту зі специфічними поведінковими особливостями у лікувальних установах.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан генофонду населення як об'єкт картографічних досліджень і створено проблемно-орієнтований понятійно-термінологічний апарат картографування. Розроблено теоретико-методичну концепцію створення карт порушення генофонду населення з використанням системного підходу та структурно-графічного моделювання. Створено структурно-графічні моделі, що розвивають уявлення про чинники, які негативно впливають на стан генофонду населення, його загально-теоретичну поліструктурну модель як складову системи "суспільство - природа". Визначено напрями застосування цих моделей у процесі картографування стану генофонду населення. Обгрунтовано принципи та підходи до даного картуграфування, принципи та загальну методику створення карт для атласу стану генофонду населення України, його структуру, призначення, функціональні особливості, можливості використання в ньому різних форм надання інформації. Визначено вимоги до джерел відповідної інформації. Уперше в Україні розроблено та створено три групи тематичних карт порушень генофонду населення, призначених для оцінки його стану. Визначено рівні упорядкування інформаційної бази картографування стану генофонду населення на базі комп'ютерної техніки та геоінформаційних технологій і форми втілення інформації в поліграфічному й електронному вигляді.

  Скачати повний текст