Досліджено демоекономічні процеси у сільській місцевості України з метою визначення соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України. Проаналізовано роль демоекономічних процесів у відтворенні сільського населення. Досліджено сучасний стан відтворення його життєвого та трудового потенціалів. Побудовано демоекономічні таблиці виробництва та споживання для даного населення України. Доведено, що обсяг споживання, який припадає на основні вікові групи сільського населення, є недостатнім дл нормального процесу відтворення трудового потенціалу сільського населення. Більш високі показники очікуваного виробництва та більш низький рівень очікуваного споживання сільських чоловіків у порівнянні з жінками обумовлені не тільки нижчими показниками повікової зайнятості жінок, а головним чином підвищеним рівнем смертності сільських чоловіків працездатного віку. На підставі аналізу особливостей відтворення сільського населення як інтегрального результату суспільної життєдіяльності села визначено пріоритетні напрями подолання демографічних наслідків соціально-економічної кризи у сільській місцевості України.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, розвитку та функціонування людського капіталу сільської місцевості за умов трансформації вітчизняної економіки. Розроблено новий методологічний підхід до визначення інтегральної бальної оцінки людського капіталу сільської місцевості, у якому враховано його основні активи, що дає можливість визначити їх комплексний вплив на добробут сільського населення. Удосконалено науково-прикладні засади нарощення людського капіталу великотоварних аграрних підприємств шляхом створення амортизаційного фонду з обов'язковим законодавчим закріпленням відрахувань для оновлення й якісного удосконалення функціонуючого людського капіталу. Обгрунтовано основні стратегічні напрями активізації людського капіталу в сільській місцевості з огляду на зростання його ролі як основного ендогенного ресурсу сталого сільського розвитку.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему збереження трудового потенціалу села (ТПС) на основі теоретико-методологічних узагальнень процесу його формування, визначення особливостей відтворення і використання. Розкрито сутність ТПС, обгрунтовано зміст деформації та подальшої втрати ТПС за результатами невдалих аграрних реформ. Досліджено умови збереження ТПС з урахуванням особливостей історичного розвитку сільських територій, сільського населення (СН) і сільського господарства. Визначено зміст трансформаційних змін в аграрному секторі (АС) економіки, умови пріоритетного розвитку складових АС для збільшення використання ТПС. Обгрунтовано прийоми відбору показників, які характеризують вплив демографічних чинників на особливості збереження ТПС. Визначено умови покращення рівня якості СН на основі підвищення стандартів медицини й освіти. Викладено регіональний підхід до оцінки існуючого ТПС з урахуванням його особливостей, секторальний підхід до аналізу тенденцій зайнятості СН на основі виділення сільськогосподарської та несільськогосподарської зайнятості. Проаналізовано взаємодію попиту і пропозиції з урахуванням її якісного складу, методи визначення вартісної складової кон'юнктури сільського ринку праці щодо рівнів доходів працівників. Розроблено коротко- і середньострокові прогнози народжуваності, смертності та чисельності СН на основі виявлених трендів. Визначено напрямки нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу аграрної галузі на основі покращення матеріально-технічного постачання і забезпечення модернізації основних засобів, продуктивної зайнятості СН на основі створення нових робочих місць в АС за рахунок прогнозованого збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010 - 2015 рр. і несільськогосподарському. Описано механізм збереження ТПС в сукупності з правовими нормами, методами, важелями, інституціями державного, приватного і громадського впливу на ТПС. Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження ТПС, що базуються на додержанні вимог чинних нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність управління сільськими міграціями з урахуванням мотивів поведінки населення. Наведено модель системи формування міграційних намірів особи за дії зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих факторами особистості. Створено модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка грунтується на політиці пасивного регулювання, передбачає адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком і збалансування факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями запропоновано проведення запобіжних дій, що може призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, що здійснюється на загальнодержавному та регіональному рівнях. Відзначено, що адміністративне втручання доцільне виключно за надзвичайних ситуацій. Зауважено, що управління суспільним розвитком відбувається шляхом навчання та виховання, а також сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Зазначено, що збалансування факторів зовнішнього середовища необхідно проводити для досягнення мети регулювання з використанням заходів для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики шляхом інформаційного забезпечення та з супроводженням переміщення. Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики - перетворення хаотичних переміщень сільського населення у керований міграційний процес.

  Скачати повний текст

Визначено чинники формування та використання трудового потенціалу сільських територій і проаналізовано процеси й явища трансформації сільської поселенської межі, демографічні диспропорції сільського населення, прояви соціально-економічної депривації й асиметричності сільського ринку праці. Розроблено класифікацію видів асиметричності сільського ринку праці та висвітлено методичний підхід до її оцінки. Проаналізовано територіальні особливості формування та використання трудового потенціалу сільських територій і проведено оцінку ступеня асиметричності сільського ринку праці регіонів України.

  Скачати повний текст

Визначено вплив демографічних змін, соціально-економічних чинників, рівня та темпів зміни продуктивності й оплати праці, ринку праці, паритету цін факторів виробництва на формування й ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано пропозиції щодо фахової підготовки кадрів, розробки механізмів державної підтримки сільськогосподарських підприємств, удосконалення методики визначення вартісних показників продуктивності праці, їх індексного аналізу, методичного інструментарію дослідження співвідношення темпів зміни продуктивності й оплати праці.

  Скачати повний текст