Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст