Проаналізовано основні концепції електоральної поведінки та фактори, що її визначають. Ефективний вплив громадян на перебіг процесу демократизації суспільства базується на реалізації усвідомленої електоральної поведінки. Контроль як форма реалізації влади громадянського суспільства можливий за допомогою вивчення громадської думки, проведення виборів і референдумів, екзит-полів. Визначено показники, рівні та принцип сформованості громадянської компетентності, розкрито сутнісні її характеристики.

  Скачати повний текст

Досліджено систему історико-, демо-, етно-, економіко-географічних чинників електоральної географії галицьких областей України. Виділено типи електоральних систем адміністративних районів. Здійснено електоральну регіоналізацію Галичини різного територіального масштабу. Визначено шляхи вдосконалення електоральної інфраструктури. Обгрунтовано мотиви абсентеїзму електорату різних соціальних груп.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення електоральної культури громадян України. Обгрунтовано, що електоральна культура характеризує баланс відносин між цілями суспільного розвитку та різними політичними групами й об'єднаннями, а також засобами їх досягнення. Виявлено залежності рівня даної культури громадян від певних чинників, а саме: рівня економічного розвитку суспільства, характеру відносин власності, міри соціальної структурованості суспільства, рівня розвитку політичної системи загалом, характеру та рівня розвитку в суспільстві демократичних процесів, ідеологічних систем і принципів, а також регіональні особливості сучасного українського суспільства, що трансформується. Проаналізовано характер змін, що відбуваються в електоральному процесі, та його вплив на формування суспільної свідомості й ціннісно-політичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз електоральної культури сучасного українського суспільства, розглянуто особливості її функціонування на регіональному рівні. Побудовано структурно-функціональну модель електоральної культури. Визначено її сутність як соціального феномену, заснованого на подвійній ідентифікації громадян щодо інституту політичних виборів: "громадянин-виборець" та "громадянин-прихильник певної політичної сили". Розкрито сутність, особливості та характер електоральної культури Південної України, виділено етапи її формування. Охарактеризовано соціальні механізми функціонування електоральної культури - кратологічний, ідентифікаційний та преференційний.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень та їх професіоналізації у країнах Заходу, України та Росії. На підставі аналізу основних теоретичних концепцій електоральної поведінки, розроблених соціологами західних країн, сформульовано концепцію факторів електоральної поведінки у суспільствах, що трансформуються. Визначено основні соціологічні показники у дослідженнях факторів електоральної поведінки. Обгрунтовано типологію цільових груп електорату України та визначено основні стратегії впливу на різні цільові групи виборців. Розкрито зміст, завдання та межі методів, довиборчих і поствиборчих електоральних досліджень. Охарактеризовано основні методи та моделі прогнозування рівня виборчої активності й виборчих переваг, їх теоретичну та прикладну значимість, можливості та межі.

  Скачати повний текст

Систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження електоральних орієнтацій. Розкрито зміст поняття "електоральні орієнтації". Встановлено адекватність інтерпретації у різних теоріях електоральної поведінки специфіки електорального вибору громадян України. Визначено динаміку та чинники генези їх електоральних орієнтацій. Досліджено регіональні, етнічні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування електоральних орієнтацій, встановлено їх вплив на процеси трансформації українського суспільства. Встановлено характерні ознаки електорального поля України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему моделювання засобами масової інформації політичної свідомості українського суспільства у період президентської та парламентської виборчих компаній 2004 - 2006 рр. Визначено теоретико-методологічні особливості феноменів політичної свідомості, комунікації та маркетингу, їх місце у політології. Проаналізовано суть і ефективність певних політичних технологій, а саме: політичне рекламування та "паблік рилейшнз", виборчі технології, формування іміджу політичного діяча, партії чи інших суб'єктів політичної діяльності. З'ясовано їх місце в українському електоральному просторі. Досліджено особливості масової політичної свідомості сучасного українського суспільства. На підставі одержаних емпіричних даних зроблено висновок про наявність і ступінь реального впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на політичну свідомість населення України. Наведено моделі впливу ЗМІ на неї, наявні в українському суспільстві під час проведення виборчих кампаній.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "імпліцитні типології політичних лідерів", як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Розроблено концептуальну та емпіричну моделі дослідження, а також комплекс методів щодо емпіричного реконструювання та модельної репрезентації імпліцитних типологій політичних лідерів. Запропоновано трирівневу динамічну модель "розгортання" категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням. Відтворено універсальну систему еталонних типів політиків, з якими українські виборці зіставляють реальних політичних діячів за умов політичного вибору.

  Скачати повний текст

Розглянуто сукупність причин і факторів, які визначають загальні засади мотивації електоральної дії, електоральної діяльності й електоральної поведінки за умов різних виборчих систем сучасного українського суспільства. Досліджено та концептуально систематизовано інтерпретацію основних понять, що застосовуються в дослідженні, зокрема: "електоральна дія", "електоральна діяльність", "електоральна поведінка". Проведено емпіричну операціоналізацію поняття "мотивація електоральної поведінки" з урахуванням його використання в емпіричному соціологічному дослідженні. Проаналізовано мотиви участі громадян у виборах, охарактеризовано кількісні й якісні параметри різних форм такої участі. Визначено основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки у разі застосування різних виборчих систем.

  Скачати повний текст

На реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнено сукупність причин і факторів, що визначають ступінь участі та вибору програми, партії, кандидатур різними групами населення України за умов трансформації суспільства. Систематизовано та оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики воборчого процесу. Зведено в ієрархічну систему макро- та мікрофактори, що стимулюють електоральний вибір різних груп населення. Розроблено модель електоральної поведінки громадян суспільства, що знаходиться на етапі трансформації, як форми політичної участі, показано її загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано доцільність побудови української моделі пропорційної виборчої системи, з урахованням об'єктивних та суб'єктивних факторів електоральної поведінки виборців. Проаналізовано проблеми культури виборців, ефективності електоральних технологій. На підставі матеріалів Південно-Східного регіону України встановлено залежність загального рівня електоральної активності та електоральної поведінки населення від соціально-економічних, історичних, поселенських, демографічних та інших особливостей регіонів країни. Доведено актуальність формування на межі політології, соціології та соціальної психології нового наукового напрямку - електорології, головною метою якого має стати комплексне вивчення закономірностей та особливостей виборчої системи, виборчого процесу, їх суб'єктів та об'єктів за умов перехідного суспільства, що транформується.

  Скачати повний текст

Розглянуто етапи становлення прикладних соціологічних досліджень виборчих компаній у США та країнах Західної Європи в 1920 - 1960 рр., а також методичні розробки, практичні успіхи та прорахунки західних соціологів та полстерів. Проаналізовано основні функції соціології в забезпеченні виборчих кампаній. Виявлено особливості даного забезпечення від типів виборів (парламентських, президентських) та видів виборчих систем в різних країнах. Висвітлено питання становлення та розвитку практики електроральних досліджень виборчих кампаній в Україні, причини прорахунків у їх прогнозуванні та засоби підвищення якості соціологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив виборів на продуктивне розв'язання соціальних конфліктів у конкретній історичній ситуації. Досліджено основні чинники, що впливають на перебіг і результати електоральної взаємодії, загальне та відмінне між соціогруповою структурою суспільства та електоральними масивами, виявлено роль демократичних механізмів, суб'єктної структури та ресурсів електоральної взаємодії, виборчих технологій. На підставі розробленого підходу здійснено конкретно-історичний аналіз українських виборів у 1998 р. і 2002 р.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз електорального поля як системно організованого соціального явища. Незважаючи на постійну та різноманітну зацікавленість політичним простором та його складовими заубіжними й українськими вченими, у національній науковій літературі відсутній всебічний аналіз топологічних характеристик даного простору, за яким має бути здійснений розгляд його теоретичних і методологічних засад, методичних і організаційних практик. Внаслідок теоретичної та практичної нерозробленості питання формування політичного простору й електорального поля як теоретичного конструкту відповідно до аналізу політичного життя суспільства в українській соціології сформульовано проблемну ситуацію та визначено його науковий інтерес до зазначеної теми. Наведено опис здійсненого дослідження електорального поля у аспекті його топологічних характеристик. Розкрито суть і зміст політичного простору й електорального поля у контексті різних теоретико-методологічних досліджень, здійснених у минулому та на сучасному етапі. Описано специфічні умови, мету та логіку функціонування електорального поля. На базі емпіричного матеріалу соціологічних досліджень узагальнено причини та фактори політико-топологічного характеру, які визначають ступінь участі й електорального вибору різних груп населення України.

  Скачати повний текст