Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми невідповідності між існуючими в сучасному суспільстві проблемами у формуванні соціального знання (СЗ), що наближає об'єктів соціального конструювання до істинного знання про процеси у суспільстві, що віртуалізується, з рівнем розробки категорії СЗ в соціологічній науці в параметрах епістемологічного виміру. Основну категорію - "соціальне знання" - розглянуто в епістемологічному вимірі з урахуванням пари амбівалентних властивостей об'єктів і зовнішнього контексту. Увагу приділено теорії постконструктивізму, спрямованій на розуміння організації соціальної реальності як тієї, що конструюється активними суб'єктами соціальної системи з перерозподілом у ній знань за двома категоріями - знання соціальних конструкторів-проектувальників і знання користувачів. СЗ визначено як комплекс самовідчуттів і усвідомлень реальності, необхідний для впевненості, і умови, що його (комплекс) створюють. Показано, що метою СЗ як диспозиційної системи є вироблення комплексу усвідомлень і самоусвідомлень реальності, необхідної для впевненості, самостійності (єдності прагнення до вільного самовизначення і самонормування), а також вироблення умов, що створюють цей комплекс. Проаналізовано функції СЗ. Критичний метод визначено як інструмент відбору та коригування знань із орієнтацією на встановлення онтології того, що відбувається, або істинності в широкому її розумінні. Формування СЗ розглянуто у вигляді розвитку у індивідів критико-пізнавальної свідомої діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-економічного знання як чинника адаптації до нових економічних умов. З використанням інтегративного підходу обгрунтовано визначення поняття соціально-економічного знання. Розглянуто особливості соціального механізму його формування та функціонування у суспільстві, що трансформується. На підставі результатів емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку населення та запропоновано основні шляхи щодо їх поглиблення. Наведено оцінку ціннісного значення соціально-економічних знань на буденному та професійному рівні, а також у сфері економічних інновацій. На теоретико-емпіричному рівні визначено основні типи особистості у різних вікових групах населення щодо оволодіння та використання соціально-економічного знання.

  Скачати повний текст