Визначено кримінологічні особливості великого промислового міста, найважливішими з яких є підвищена густота населення, збільшення концентрації маргінальних прошарків, зростання нервового та екологічного навантажень на людину, збільшення кількості стресових і конфліктних ситуацій, промисловий і транспортний травматизм тощо. Розкрито взаємозв'язок між інтенсивністю міграційних процесів і правопорядком в особливо великому промисловому місті. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень, структуру та динаміку злочинності. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності правотворчої та правозастосовної діяльності різноманітних державних органів, а також удосконалення діяльності міліції.

  Скачати повний текст

Вперше визначено науковий статус, ідентифіковано соціологію злочинності як галузь української соціології шляхом відокремлення її проблематики, функцій від аналогічних ознак вітчизняної кримінології, визначено об'єкт і предмет нової галузі соціології, її внутрішню структуру та зв'язок з суміжними дисциплінами. Подано систематичний огляд першоджерел соціології злочинності. Досліджено асіологічні проблеми (небезпека тиску з боку класових, наукових, повсякденних ідеологій), методологічні (специфіка застосування системного підходу, складності з визначенням поняття злочину, дуалізм кримінології та обгрунтування мультипарадигмальності в процесі дослідження двох реальностей - злочину та злочинності), методичні питання, пов'язані з добором конкретної методики, організацією та тактикою польових досліджень. На підставі концепції соціальної адаптації розроблено мережу аналітичних категорій соціології злочинності, за допомогою якої стає можливим багатовимірний теоретико-соціологічний аналіз злочинності. Окреслено засади інституційного підходу до злочинності та розглянуто основні варіанти делінквентної поведінки стосовно інституційних комплексів. Удосконалено методологію соціологічного підходу до злочину як поведінки. На базі теорій соціальної поведінки Вебера та Парсонса визначено сутність кримінальної дії, її основні складові елементи та розроблено класифікаційну модель злочинності. Вперше введено поняття "кримінально-правове поле" та розглянуто основні властивості злочинності як соціального поля. Розвинуто поняття криміногенної ситуації на базі реалізації системної методології. Удосконалено теорію латентних соціальних процесів за рахунок введення поняття "соціально-інформаційна піраміда", яка відображає загальну модель вказаних процесів, сформульовано засади дослідження латентних соціальних процесів. Наведено методику та результати низки вимірів латентної злочинності, проаналізовано світову практику досліджень латентної злочинності.

  Скачати повний текст