Проаналізовано стан проблеми професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти в її історичному розвитку. Розкрито суть понять "післядипломна освіта", "освіта дорослих", "неперервна професійна освіта", "перепідготовка", "андрагогічний підхід". Установлено особливості організації навчального процесу на факультетах післядипломної освіти, проаналізовано процес формування мотиваційної готовності вчителя гуманітраного профілю до професійної перепідготовки. Обгрунтовано методику вдосконалення навчального процесу на факультетах післядипломної освіти, визначено пріоритетні напрями співпраці та взаємодії викладачів і студентів. Досліджено й експериментально перевірено вплив найефективніших методів і форм роботи у розвитку професійних умінь даних учителів. Розроблено та науково обгрунтовано методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів щодо удосконалення організаційних форм навчання вчителів даного профілю у процесі професійної перепідготовки.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні форми гуманітарної освіти та освітнього процесу, акцентовано увагу як на позитивних, так і на негативних аспектах кожної з них. Показано, що своєрідність гуманітарного процесу полягає у тому, що він за своїм змістом та функціями є процесом продукування і поєднання культурних надбань суспільства. Проаналізовано формування історичних поглядів відносно гуманітарної освіти. Визначено, що соціальний прогрес в Україні пов'язаний з розвитком усіх комунікативних систем та інтеграцією до освітніх систем світу. Константовано, що наука й освіта об'єктивно залишаються найважливішим стратегічним ресурсом не тільки для України, а й всього світу, без яких неможливе існування та прогрес соціуму в цілому.

  Скачати повний текст

Вперше визначено й експериментально перевірено ефективність дидактичних умов інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах. Розроблено, теоретично обгрунтовано та впроваджено структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах. Встановлено й апробовано діагностичний комплекс критеріїв оцінювання ефективності організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вдосконалено процес навчання студентів педагогічного коледжу на основі впровадження науково обгрунтованої структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу. Подальшого розвитку та конкретизації набули сутність понять "інтерактивність", "інтерактивне навчання", "методи інтерактивного навчання", особливості процесу організації інтерактивного навчання в педагогічних коледжах, класифікація методів інтерактивного навчання за критеріями характеру навчально-пізнавальної діяльності, форми взаємодії учасників, характеру мети та завдань навчального процесу, що забезпечило ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування пізнавальних інтересів гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Описано форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Проаналізовано науково-методичні та організаційно-технологічні умови формування пізнавального інтересу особистості гімназиста в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено підвищення ефективності формування пізнавального інтересу особистості гімназиста у навчально-пізнавальній діяльності, що сприяє впровадженню експериментальної моделі, в якій враховано концептуальні ідеї організації навчально-виховного процесу гімназії на засадах творчої діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено головні передумови розвитку дистанційного навчання за умов постіндустріальних суспільств і його характерні особливості. Наведено характеристику розвитку різних форм навчання на відстані, починаючи з найдавніших часів, проаналізовано дистанційну освіту як науково-теоретичний і практично-освітній феномен. Розглянуто організаційно-методичні та технологічні засади дистанційного навчання, основні форми організації дистанційної освіти та базові технології навчання, провідні моделі, кадрові та змістові характеристики дистанційного навчання в системі вищої гуманітарної освіти США, алгоритм проходження дистанційного курсу студентом, характеристики процесу акредитації з метою використання позитивного досвіду в організації дистанційного навчання у гуманітарних ВНЗ України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми вивчення машинобудівного матеріалознавства та гумнітарних дисциплін у вищих професійних училищах на основі інтегративного підходу. Визначено методологічні, психологічні та педагогічні передумови формування інтегрованих знань і уявлень учнів з різноциклових дисциплін. Розроблено модель інтегративного підходу щодо вивчення матеріалознавства та гуманітаринх дисциплін. На підставі визначених передумов обгрунтовано дидактичні принципи відбору змісту навчальної інформації (мотиваційного забезпечення, асоціативності, особистісного підходу, індивідуалізації та рефлективності), які відповідають певній сфері структури особистості учня, розроблено критерії добору гуманітарних знань. Удосконалено зміст матеріалознавства, визначено ефективні форми та методи навчання. Розроблено методику вивчення матеріалознавста, яка дозволяє сформувати в учнів уявлення щодо професійного, естетичного, економічного аспектів навчальної дисципліни. Розкрито інтеграційний потенціал взаємодіючих дисциплін за допомогою субмеханізмів інтеграції. Доведено вплив нової методики вивчення машинобудівного матеріалознавства та відповідної моделі інтегративного підходу щодо вивчення даного навчального предмету та гуманітарних дисциплін на успішність і творчий розвиток учнів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції художньо-культурологічних знань у системі професійної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін. Висвітлено теоретико-методологічні засади процесу інтегративного пізнання мистецтва, проаналізовано існуючі підходи щодо визначення даного поняття, конкретизовано його сутність і системно-структурну організацію. Досліджено еволюцію інтегративних тенденцій у світовій художній культурі, розглянуто парадигмальні положення та моделі ІХКЗ, особливості їх застосування у практиці вищої школи. Розроблено педагогічні засади ІХКЗ у системі професійної підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, виявлено механізми та специфіку розвитку цілісної особистості та індивідуальні особливості студентів у процесі інтегративного пізнання мистецтва. Згідно з розробленим критеріальним апаратом у констатуючому та формуючому експериментах здійснено діагностування рівнів сформованості теоретичного, художньо-оцінного та практичного компонентів ІХКЗ студентів гуманітарних спеціальностей і проаналізовано одержані результати. Експериментально реалізовано організаційно-педагогічну систему інтеграції художньо-культурних знань, зорієнтовану на досягнення її визначених рівнів, форм, типів і видів на підставі використання понятійно-пізнавальної, системно-аналітичної, дифузної, цілісно-концептуальної моделей ІХКЗ у процесі поетапного ускладнення педагогічних завдань.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності. На підставі результатів аналізу психолого-педагогічної літератури складено номенклатуру сутнісних ознак життєвої компетентності, її функціональну модель і критерії сформованості. Обгрунтовано життєтворчі можливості українознавчих предметів. Виявлено життєво-компетентнісний потенціал методу проектів як особистісно зорієнтованої технології. У контексті ідей компетентнісного підходу та життєтворчого спрямування сучасного навчання, технологічного підходу до організації пізнавальної діяльності учнів, підсилення ролі українознавчої складової сучасної освіти науково обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови використання авторської технології життєвотворчих проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників у навчанні української мови та літератури, історії України. Розроблено рекомендації щодо її впровадження в процесі навчання українознавчих предметів у середній загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Досліджено методичні засади створення та функціонування шкільних підручників із суспільствознавчих предметів на тлі розвитку вітчизняної шкільної суспільствознавчої освіти радянського періоду. Визначено освітні системи радянських шкільних навчальних предметів із суспільствознавства. Розроблено методику оцінювання підручника як засобу навчання з позицій критеріїв конкретно-історичних освітніх систем навчальних предметів і здійснено оцінювання основних радянських підручників із суспільствознавства та сучасних шкільних підручників із правознавства для основної школи за розробленою методикою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і з'ясовано особливості оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ. Визначено та обгрунтовано критерії, показники, рівні та організаційно-педагогічні умови оптимізації даного викладання. Розроблено модель педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін, що передбачає урахування визначених організаційно-педагогічних умов, розробку проекту змісту навчальних дисциплін, взаємодію викладача та курсанта, а також проектування та реалізацію контролю. Створено комплексну програму оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття "педагогічна технологія", "пізнавальний процес", "таксономія", "творча особистість". Виявлено зміст, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Теоретично обгрунтовано науково-методичні й оранізаційно-технологічні умови формування освітніх інтересів особистості гімназистів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено, що технологізація навчання таких предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів гімназії через спеціальне структурування навчального матеріалу (таксономія), комплексне використання загальнодидактичних принципів, міжпредметних і інтегративних зв'язків у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан підготовки вчителів-гуманітаріїв, визначено наявність професійно значущих якостей, які сприяють розкриттю потенціалу особистості вчителя та забезпечують удосконалення його професійної діяльності. Обгрунтовано базові параметри формування індивідуального стилю професійної діяльності (ІСПД) у системі підготовки майбутнього вчителя гуманітарного профілю. Зазначено, що ІСПД майбутнього вчителя гуманітарного профілю становлять такі компоненти: змістовий, проектувально-конструктивний, організаційно-діяльнісний, мотиваційний, рефлексивний, комунікативний та творчий. Вони об'єднані у два блоки: - концептуальний та особистісно орієнтований. Теоретично обгрунтовано модель технології формування ІСПД вчителя гуманітарного профілю, в основі якої - тренінг. Визначено рівні сформованості означеного феномена та запропоновано методику їх діагностики.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, структуру, критерії, показники та рівні розвитку духовності студентів. Обгрунтовано педагогічні умови розвитку духовних цінностей у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу (реалізація аксіологічного підходу у виборі змісту навчального матеріалу з урахуванням виховного впливу гуманітарних дисциплін, створення сприятливого психоемоційного клімату на заняттях з дисциплін гуманітарного циклу, кордоцентричне спрямування ціннісних орієнтацій студентів). Розроблено модель розвитку духовних цінностей студентів у процесі вивченя гуманітарних дисциплін, в основу якого покладено динамічну взаємодію п'яти компонентів структури духовності (мотиваційний, цільовий, емоційний, когнітивний, вольовий) і критерії оцінювання рівня їх сформованості.

  Скачати повний текст

Розкрито суть основних дефініцій дослідженої проблеми (лідерство як процес організації та управління колективом, лідер - особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу. Виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови їх формування у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, а саме: спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство у процесі навчання, здобуття ним сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності, забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя у процесі навчання, набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики. Ефективність реалізації педагогічних умов перевірено у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу за допомогою певних способів, а саме: розробки індивідуального освітнього маршруту, організації навчально-дослідницького проекту, проведення професійно-педагогічного тренінгу. Виявлено позитивну динаміку рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науковій роботі. Розглянуто теоретичні засади та специфіку використання засобів математичної статистики дослідниками гуманітарних спеціальностей. Конкретизовано сутність і структуру математико-статистичної грамотності магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей щодо застосування засобів математичної статистики. Встановлено критерії, показники, ознаки прояву рівнів сформованості даного феномена. Визначено педагогічні умови, розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науково-дослідній роботі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до проектно-педагогічної діяльності. Визначено зміст понять "педагогічне проектування", "проектно-педагогічна діяльність", "проектні уміння". Визначено місце і роль педагогічного проектування як системного компонента цілісної професійно-педагогічної діяльності, обгрунтовано його зміст, структуру та функції. Розроблено теоретичну модель підготовки майбутніх вчителів гуманітарного профілю до педагогічного проектування, встановлено критерії та рівні готовності студентів до даного виду професійної діяльності. Здійснено практичне впровадження основних положень дослідно-експериментальної методики формування проектно-педагогічної діяльності. Визначено зміст контрольних завдань, рівень виконання яких є показником готовності студентів до педагогічного проектування. Розроблено та впроваджено у навчальну діяльність вищих навчальних закладів спецкурс для студентів і вчителів загальноосвітніх шкіл "Педагогічне проектування". Наведено методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки майбутніх учителів до проектно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Теоретично обгрунтовано модель підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови, технологію підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Впроваджено спецкурс "Комп'ютерно-орієнтовані завдання у процесі підготовки майбутніх вчителів-гуманітаріїв".

  Скачати повний текст

Визначено та науково обгрунтовано суть поняття "функції тьютора в системі дистанційної освіти". З'ясовано показники та критерії оцінки професійно-педагогічної готовності вчителя до виконання ним функцій тьютора в системі дистанційної освіти. Охарактеризовано рівні прояву даної готовності. Розкрито етапи розвитку та становлення освіти даного типу. Виокремлено моделі її функціонування залежно від мети освіти, взаємодії слухача та викладача. Розроблено та експериментально апробовано зміст і методику процесу навчання, спрямованого на формування тьюторських функцій у майбутніх учителів-гуманітаріїв.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично розроблено й експериментально перевірено модель блочно-модульної технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю щодо застосування нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі загальноосвітньої школи. Виявлено та охарактеризовано рівні професійної готовності вчителів гуманітарного профілю з даної проблеми. Розкрито суть понять "нові інформаційні технології", "засоби нових інформаційних технологій", "нові інформаційні технології в навчанні". Досліджено питання формування вмінь застосовувати НІТ у майбутній професійній діяльності у даних студентів.

  Скачати повний текст