За результатами ретроспективного аналізу історії хвороби дітей з хронічним тонзілітом (ХТ) встановлено, що у разі захворювання, яке триває більше ніж п'ять років, у половини з них виявлено наявність вегетативної дисфункції (ВД), що передбачає необхідність корекції психовегетативних порушень за умов санаторно-курортного лікування. Встановлено, що у таких дітей переважають порушення парасимпатичного та симпатичного типів, підвищення симпатико-адреналінової активності. Поєднання ХТ і ВД супроводжується порушеннями в психоемоційній сфері дітей з високим і середнім рівнем нейротизму та тривожності, психоемоційною лабільністю. Встановлено, що наявність негативних психоемоційних проявів у матері хворої дитини здійснює суттєвий вплив на ефективність корекції психовегетативної дисфункції у дітей у процесі санаторно-курортного лікування, що підтверджує особливу значущість проведення сімейної психологічної підтримки. Уперше обгрунтовано доцільність диференційованого призначення магнітолазерної терапії з урахуванням типу вегетативних порушень в комплексному санаторно-курортному лікуанні дітей з даними хворобами.

  Скачати повний текст

Виділено групу та встановлено частоту випадків недостатньо ефективного лікування хронічного тонзиліту у дітей, які приймали традиційну терапію після загострення захворювання. Вперше одержано дані про стан механізмів місцевого та системного імунітету групи хворих за умов недостатньо ефективної терапії. Встановлено наявність вторинного імунодефіциту, що супроводжується збільшенням рівня прозапальних цитокінів в слині та сироватці крові хворих на хронічний тонзиліт у випадку загострення. Обгрунтовано необходність використання імуностимуляції з урахуванням показників активності Т-лімфоцитів, природних цитокінів та фагоцитних клітин крові у даної категорії хворих. Запропоновано ефективну схему комплексного використання ультрафонофорезу антибіотиків та імуномодулятора нового покоління "поліоксидоній".

  Скачати повний текст

Встановлено розповсюдженість захворювання на аденоїди та хронічний аденоїдит серед дітей. Виявлено особливості перебігу хронічного аденоїдиту за наявності алергічних захворювань дихальних шляхів, встановлено зв'язок даної патології з діатезами. З'ясовано специфіку проявів місцевого імунітету у дітей, які страждають на алергічний риніт та хронічний аденоїдит, що характеризується алергічною перебудовою тканини глоткового мигдалика до мікробних алергенів і зниженням рівня slgA, CD8+ субпопуляцій лімфоцитів. Встановлено, що топічні глюкокортикостероїдні аерозольні препарати, застосовані протягом 2-х тижнів, позитивно впливають на стан місцевого імунітету, насамперед стимуляцію продукування імуноглобулінів, а більш тривалий термін лікування сприяє зменшенню антитілопродукції. Доведено, що найбільш ефективним стимулятором Ig-продукції в культурі клітини глоткового мигдалика є препарат "Тималін" дозою 10 мкг/мол середовища, який більш ніж у 1,6 разів збільшує кількість антитілопродуцентів. Найкращий результат лікування хронічного аденоїдиту у дітей, хворих на алергічний риніт зафіксовано у разі застосування топічних стероїдних аерозолів самостійно та в поєднанні з імуностимулювальним препаратом. На підставі результатів морфогістохімічних досліджень встановлено механізм позитивного впливу топічних глюкокортикостероїдів на перебіг хронічного запалення глоткового мигдалика у хворих на алергічний риніт.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічний поліморфізм і структуру непсихотичних психічних розладів (НПР) у дітей та підлітків на фоні хронічної тонзилогенної інтоксикації (ХТІ) та розроблено систему їх діагностування та лікування. У таких хворих виявлено певні НПР, а саме: органічний емоційно лабільний розлад (31,8 %), несоціалізований розлад поведінки (28,3 %), змішаний тривожний і депресивний розлад (21,2 %), гіперкінетичний розлад (18,6 %). Розглянуто коморбідні психопатологічні розлади, а саме: синдром транзиторних тиків і гіперкінезів (14,1 %), психосенсорний розлад (7,0 %), порушення мови у формі заїкування (6,2 %). Показано надійність використаних мікробіологічних, електроенцефалографічних, імунологічних методів дігностики НПР у дітей та підлітків з ХТІ. Як найбільш ефективну лікувальну тактику визначено поєднання антибактріальної та імуномодулювальної терапії, яка передбачає використання стандартних схем психотропної терапії. Запропоновано систему діагностичної тактики та показано доцільність надання терапевтичної допомоги дітям і підліткам з НПР і ХТІ, що дозволить здійснювати раннє їх виявлення та диференційоване лікування.

  Скачати повний текст

З використанням результатів гістологічних досліджень 300-т препаратів з тканини глоткових мигдаликів, видалених у дітей віком 2 - 14 років установлено, що епітелій глоткового мигдалика характеризується структурно-функціональною гетерогенністю. У ранньому віці переважним є багаторядний миготливим епітелій, який має властивість метаплазувати у багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий. У старших дітей (віком 8 - 15 років) більшу частку становить багатошаровий плоский епітелій. Іноді формуються некласифіковані (проміжні) види епітелію з ознаками дистрофії, апоптозу. У глотковому мигдалику виявлено вікові відмінності ультраструктурної організації епітелію. Зокрема, в дітей віком 2 - 3 роки він представлений війчастими, мікроворсинчастими, келиховидними, M-клітинами та лімфоцитами, розміщеними між ними, а в дітей віком 10 - 14 років келиховидні клітини відсутні, війчасті метаплазують у клітини багатошарового плоского епітелію, збільшується кількість M-клітин, зокрема таких, які мають ознаки диференціювання у мірокворсинчасті клітини. З використанням морфометричних методів виявлено вірогідне зменшення об'ємної щільності лімфоцитів в епітелії глоткового мигдалика у старших дітей віком 8 - 14 років. У процесі вікової інволюції глоткового мигдалика відбувається зміна співвідношення лімфоїдної та епітеліальної складових тканини органу, а саме - збільшення епітелію. Глотковий мигдалик тісно анатомічно пов'язаний з прилеглими залозами слизової оболонки глотки завдяки впаданню протоків залоз у крипти глоткового мигдалика. Вміст п'яти есенційних мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) у тканині глоткових мигдаликів надзвичайно варіабельний і залежить від віку, статі дітей і різних патологічних чинників. Уперше у 8,0 % випадків у глотковому мигдалику виявлено колонізацію різними видами грибів.

  Скачати повний текст