Досліджено проблеми підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, удосконалення раннього діагностування клініко-імунологічних порушень у дітей, які одержали профілактичне лікування сифілісу, шляхом визначення клініко-імунних особливостей адаптації в неонатальному періоді. Встановлено, що у разі відсутності специфічних клініко-серологічних ознак раннього природженого сифілісу, діти мають особливості клінічного перебігу неонатального періоду, імунної реактивності, стану здоров'я та фізичного розвитку протягом перших трьох років життя. Виявлено особливості клітинної, гуморальної ланок імунітету, продукції цитокінів. На підставі критеріїв, що детермінують відмінності адаптації, розроблено науково обгрунтовану математичну модель індивідуального прогнозування підвищеного рівня захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції протягом першого року життя. Встановлено зв'язок психологічного стилю переживання вагітності матерів з сифілісом в анамнезі з перебігом неонатального та грудного періодів у дітей.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких було встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування було визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілитичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

  Скачати повний текст