Проведено оцінювання показників обстеження новонароджених перших двох діб життя зі схильністю до ранньої неонатальної інфекції за відсутності чинників ризику, але за наявних клінічних проявів, які можуть бути зумовлені інфекційною патологією та захорюваннями, які її мімікрують. Визначено показники комплексного обстеження, які асоціюють з ранньою інфекційною патологією, для встановлення діагностичної цінності у виявленні ранньої неонатальної інфекції. Створено математичну модель ранньої неонатальної інфекції. Проведено математичне моделювання тяжкості інфекційного захворювання та його наслідків. Установлено діагностичну цінність основних клініко-анамнестичних і параклінічних показників щодо виявлення ранньої неонатальної інфекції. Показано, що комплексна оцінка вмісту C-реактивного білка в сироватці крові та результати НСТ-тесту нейтрофільних гранулоцитів крові підвищує діагностичну цінність даних тестів у виявленні сепсису у новонароджених. На підставі констеляційної оцінки показників обстеження новонароджених запропоновано алгоритм лікувально-діагностичних заходів у пацієнтів за підозрюваної наявності в них ранньої неонатальної інфекції.

  Скачати повний текст

Вивчено стан імунної системи (факторів природженої резистентності, клітинного, гуморального імунітету та ефекторної ланки - імуноглобулінів, цитокінів, активаційних молекул) у дітей з рецидивною патологією різних органів і систем. Як особливість дисфункцій імунної системи досліджених дітей виявлено дві принципово різні розлади: стани, які мали тимчасовий характер, та хвороби, прояви яких стійко зберігались. Відзначено, що у більшості випадків дисфункції імунної системи, що виникли протягом постнатального розвитку дитини, мали тимчасовий характер. Їх визначено як імунну недостатність, яка потребувала спеціального імуномодулювального лікування. Якщо імунні порушення зберігались протягом тривалого терміну після усунення причини (більше 6-ти місяців), то дисфункція імунної системи розцінювалась імунодефіцитним захворюванням (самостійною нозологічною одиницею), яка потребувала призначення імуномодулювальної терапії з подальшим проведенням моніторингу. Зроблено висновок, що дисфункції імунної системи, що зустрічаються у клінічній практиці, мають характер імунодефіцитного захворювання (спадкового, природженого або набутого генезу) та вторинної імунної недостатності. Обгрунтовано поняття "набуті імунодефіцитні захворювання", які відрізняються від вторинної імунної недостатності стабільністю змін імунних показників. Одержано дані про пряму позитивну кореляцію між кількістю CD4+лімфоцитів та CD95+клітин за умов надмірного зростання кількості CD4+T-лімфоцитів, що свідчить про підвищену готовність T-лімфоцитів до апоптозу за неадекватної стимуляції їх проліферації. Установлено, що низька здатність клітин імунної системи експресувати адгезивні молекули CD54 (ІСАМ-1) може спричинювати імунодефіцитні хвороби різного генезу. Уперше висунуто гіпотезу про роль Епштейн - Барр вірусу як етіологічного фактора саркоїдозу.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості клінічного перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів, інфікованих цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ), залежно від проведеного лікування. Розроблено комплекс діагностичних критеріїв внутрішньоутробного інфікування новонароджених, що включає показники клінічних, імунологічних, цитологічних досліджень. Доведено необхідність дослідження відбитків плаценти у перші години після пологів для ранньої діагностики інфікованості дітей. Запропоновано новий метод лікування ЦМВ-інфікованих і хворих новонароджених дітей та вивчено його ефективність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано важливість визначення стану навколоплідних оболонок у жінок з загрозою переривання вагітності та ризиком внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) з метою встановлення ступеня ризику розвитку внутрішньоутробного бактеріального інфікування (ВУБІ) в системі мати - плід - новонароджений.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного комплексного порівняльного клініко-функціонального аналізу серцево-судинної системи у дітей шкільного віку з вегетитивними дисфункціями, хронічними вогнищами інфекції та у разі їх сполучення зроблено висновок, що вираженість метаболічних порушень у міокарді (МПМ) залежить від їх генезу. Доведено, що показники кардіоінтервалограми у дітей мають прямий кореляційний зв'язок з віком та статтю. Створені центильні таблиці показників вегетативного гомеостазу дозволили визначити спрямованість функціонуваня відділів вегетативної нервової системи і вираженість їх порушень, а також індивідуалізувати оцінку нейровегетативної регуляції у здорових і хворих дітей. Встановлено ознаки доклінічної стадії міокардіальної недостатності у обстежених хворих дітей з найбільшою їх частотою у пацієнтів з хронічними вогнищами інфекції на фоні вегетативних дисфункцій. Виявлено різнонаправленість нейровегетативної регуляції серцевої діяльності у дітей з метаболічними порушеннями у міокарді: для вегетативних дисфункцій характерне надлишкове підключення симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а у дітей з хронічними вогнищами інфекції та МПМ змішаного генезу - надлишкове включення симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У дітей з хронічними вогнищами інфекції має місце функціональне напруження вегетативної нервової системи (гіперкомпенсація) та перенапруження серцево-судинної системи, а комбіновану патологію характеризує перенапруження функціонування вегетативної та серцево-судинної систем.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне дослідження гемодинаміки та гемостазу, проаналізовано їх значення в патогенезі розладів життєво важливих функцій організму, перебігу та прогнозуванню захворювання в дітей з тяжкими формами інфекційних хвороб. Установлено, що глибина та спрямованість гемодинамічних розладів не залежить від етіології захворювання, але корелює зі стадією інфекційного процесу. Відзначено, що найсприятливішим гіпердинамічним варіантом кровообігу є найчастіше спостережений у хворих з компенсованою стадією інфекційно-токсичний шок, найнесприятливішим - з декомпенсованою стадією шоку. Виявлено три варіанти порушень кровообігу: гіпердинамічний, гіперкінетичний і гіпокінетичний, які є характерними для дітей з тяжкими формами інфекційних захворювань. На підставі вивчення порушень у системі гемостазу та фібринолізу за цих форм установлено, що глибина порушень у цих системах не залежить від етіології захворювання, а корелює з тяжкістю інфекційного процесу. Визначено, що серед порушень гемостазу за тяжких форм інфекційних захворювань значним є порушення балансу між коагуляційним потенціалом та фібринолітичною системами, що визначає перебіг захворювання, ускладнення та наслідки. Уперше обгрунтовано клінічну ефективність і доцільність застосування препарату "Інстенон" за нейроінфекцій та внутрішнього лазерного опромінення крові у комплексному лікуванні дітей з тяжкими формами інфекційних хвороб.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-патогенетичні особливості цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) у дітей, її діагностику та розроблено оптимальну тактику етіологічної терапії. Під спостереженням було 516 хворих віком від 1 місяця до 12 років. Подано клінічну оцінку застосування методів цитоскопії, ІФА і ДНК-гібридизації для діагностики ЦМВІ у дітей. Показано високу інформативність методу ДНК-гібридизації та його спроможність виявляти субклінічну форму ЦМВІ. Встановлено, що інфікованість ЦМВ хворих з неврологічною симптоматикою становила 39,8%, ураженням шлунково-кишкового тракту - 51,5%, мононуклеозоподібною формою захворювання - 8,7%. Виділено ряд клініко-патогенетичних форм ЦМВІ: гостру, хронічну, реактивовану і субклінічну (латентну). Визначено клінічні прояви вродженого ураження ЦНС і структурні зміни головного мозку (за даними магнітно-резонансної томографії), зв'язок судом із ЦМВ. На підставі комплексного дослідження хворих із клінічною картиною ГКІ виявлено гастроентероколітну форму ЦМВІ та описано її клінічні прояви, вивчено особливості поєднання ЦМВІ з ГКІ. Досліджено клінічні та рентгенологічні особливості ураження легень при ЦМВІ, констатовано збереження зміненого малюнка цього органа у реконвалесцентів. Обгрунтовано терапевтичну ефективність лаферону при ЦМВІ у дітей, його противірусну та імуномодулюючу дію. Запропоновано раціональну схему застосування препарату в комплексі з патогенетичними засобами.

  Скачати повний текст