Проведено порівняльний аналіз клінічної ефективності дермотензії та традиційних методів дермопластики для лікування післяопікових деформацій у дітей. На підставі морфологічних досліджень вивчено будову дермотензійного клаптя під час проведення розтягнення та з'ясовано морфологічний стан шкіри, пересадженої за класичними методами дермопластики та дермотензії. Обгрунтовано переваги застосування методу дермотензії для реабілітації обпечених дітей. За методом комп'ютерної томографії вивчено вплив імплантованих експандерів на оточуючі м'які та кісткову тканини, а також адекватність проведення тканинного розтягнення. З використанням рентгенологічного методу дослідженням вивчено вплив ендоекспандерів на структуру кісток. Встановлено, що імплантовані пристрої для розтягнення не спричинюють розвитку патологічних процесів у оточуючих м'якій та кістковій тканинах. Застосування дермотензії дозволило одержати позитивні функціональні результати в 92,5 % хворих, кількість ускладнень складала 5,6 %. Розроблено програму хірургічного лікування дітей з рубцевими наслідками опіків за методом дермотензії.

  Скачати повний текст

Вперше визначено зміни морфометричних параметрів альвеолярних макрофагів і рівень цитокінів крові та бронхіального секрету. Встановлено, що термічна травма тяжкого й вкрай тяжкого ступеня супроводжується поліфункціональними порушеннями, вираженим метаболічним дисбалансом і гіпоксичною дизоксією у всіх потерпілих, особливо у дітей раннього віку. Зазначено, що у хворих із вчасно проведеними адекватними протишоковими заходами морфометричні зміни лімфоцитів носили менш виражений характер, ніж у потерпілих з неусунутим опіковим шоком, але не відновлювалися в найближчому періоді. Відзначено, що рівень тканевої гіпоксії та порушення гомеостазу визначають відповідні підходи до програми диференційованої невідкладної допомоги й інтенсивної терапії, що дозволило знизити летальність.

  Скачати повний текст

Вивчено ушкодження еритроцитів у гострому періоді опікової хвороби як однієї з головних причин розвитку анемії в дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками. Найбільш виражене зниження вмісту еритроцитів і гемоглобіну спостерігається на 7 - 8 добу з моменту травми, в стадії опікової токсемії. Дані зміни корелюють зі значним підвищенням вмісту лейкоцитів і лімфоцитів. Встановлено, що ушкодження еритроцитів у дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками зумовлено двома механізмами залежно від стадії опікової хвороби: у ранньому післяшоковому періоді, яка зумовлена дією токсинів середніх і низьких розмірів, що знаходяться в незв'язаному з білками стані; в стадії токсемії та септикотоксемії ушкодження еритроцитів зумовлено антитілозалежною кілерною активністю лімфоцитів стосовно аутологічних еритроцитів. Розроблено систему діагностики анемії, пов'язаної з аутоімунним ушкодженням еритроцитів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання раннього застосування екстракорпорального методу детоксикації - мембранного плазмаферезу - у разі важкого та вкрай важкого опікового шоку в дітей. Одержано результати клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень перебігу опікової хвороби за умов традиційного лікування та шляхом застосування мембранного плазмаферезу. Сформульовано основні положення про патофізіологічні механізми розвитку інтоксикації. Виявлено терміни та критерії розвитку ендотоксемії. Висвітлено активізуючий вплив мембранного плазмаферезу на імунну систему організму, функцію печінки і нирок на характер запальної реакції та регенерації у рані. Внаслідок раннього застосування мембранного плазмаферезу в комплексній інтенсивній терапії опікового шоку в дітей знижено кількість ускладнень, поліпшено наслідки лікування та виживання.

  Скачати повний текст