Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності, на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу щодо знайдення гена ТРБМ у разі діагностування цього захворювання.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльну характеристику клінічних проявів порушень бронхолегеневої системи та системи травлення залежно від генотипу у 111 дітей, хворих на муковісцидоз (МВ) у віці від 1 місяця до 15 років. За результатами ДНК-аналізу в 57,2% випадків виявлено такі мутації гена трансмембранного білка: delF508 - 56,3%; R553X - 0,45%; G551D - 0,45%. Хворих дітей було поділено на три генотипові групи: перша - із генотипом delF508/delF508 (39,6%), друга - delF508/x (33,4%) і третя - x/x (27%). Подано оцінку фізичного розвитку дітей залежно від генотипу, запропоновано використовувати ці показники для оцінки ступеня тяжкості і прогнозу перебігу захворювання. Оптимізовано схему генетичного консультування та допологової діагностики, що дозволить значно підвищити діагностичну інформативність родин групи високого ризику МВ (до 95,5%).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики і лікування муковісцидозу. Розроблено новий напрямок у комплексній допомозі хворим на муковісцидоз дітям , підліткам та їх сім'ям, який грунтується на технології діагностики і лікуванні хворих на муковісцидоз за амбулаторних умовах та реадаптації їх сімей. Науково обгрунтовано та створено нову клініко-патогенетичну класифікацію муковісцидозу. Доведено, що вроджена білатеральна аплазія сім'явиносних протоків є неповною (генітальною) формою муковісцидозу. Проаналізовано основні причини неправильного встановлення діагнозу та неефективності лікування муковісцидозу, науково обгрунтовано та створено нові алгоритми діагностики, лікування та реабілітації хворих на муковісцидоз відповідно до форми, тяжкості захворювання та віку хворих. Розроблено систему формування груп диспансерного нагляду в зв'язку з муковісцидозом. Встановлено етапність процесу реадаптації членів сімей, в яких є хвора на муковісцидоз дитина, та розроблено концепцію досягнення внутрішньосімейної адаптивності та емоційної стабільності у цих сім'ях.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано новий напрямок в комплексному лікуванні хворих на муковісцидоз, який базується на впровадженні діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі досліджень особливостей ураження гепато-біліарної системи. Розширено уявлення щодо патофізіології біліарного тракту у випадку муковісцидозу. Встановлено взаємозв'язок його генотипу, клінічної форми з віком та статтю хворої дитини з ураженням печінки. Виділено ультразвукові (розміри лівої частки печінки, діаметри ворітної та селезінкової вен, коефіцієнт співвідношення правої та лівої часток печінки) та біохімічні (активність лактатдегідрогенази-5 та лужної фосфатази) показники, які найбільш об'єктивно відображають морфо-функціональний стан печінки, стадію захворювання. Удосконалено систему ведення хворих на муковісцидоз дітей шляхом оптимізації патогенетичної терапії на госпітальному та амбулаторному етапах, спрямованої на корекцію гепато-біліарних порушень. Обгрунтовано використання урсодезоксихолевої кислоти залежно від ступеня ушкодження гепато-біліарної системи у випадку муковісцидозу в дітей.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу генетичних і епігенетичних факторів на функціональний стан підшлункової залози хворих на муковісцидоз і перебіг захворювання в цілому. Показано, що визначення рівня фекальної еластази-1 у калі є високочутливим і високоспецифічним методом для встановлення ступеня зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих на муковісцидоз та для проведення диференційної діагностики між іншими синдромами мальабсорбції, а також дозволяє оптимізувати замісну терапію панкреатичними ферментами. Доведено, що предикторами розвитку ендокринних відхилень підшлункової залози є збільшення віку хворих на муковісцидоз, прогресування фіброзно-атрофічних змін підшлункової залози та важка легенева недостатність у разі хронічної гіпоксії. Розроблено схеми індивідуалізованого терапевтичного супроводу та персоніфікованого моніторингового спостереження на основі досягнення достатнього нутрітивного статусу пацієнта як основного показника компенсації стану хворого на муковісцидоз.

  Скачати повний текст