Одержано дані про те, що у юнаків з гіпоталамічним синдромом (ГС) та ожирінням спостерігається більш виразні зміни концентрації гормонів, порушення чутливості тканин до інсуліну, порушення толерантності до вуглеводів, показників ліпідного обміну, активності мембранозв'язаних ферментів еритроцитів, ніж у юнаків аліментарно-конституційного ожиріння зі змішаного типу. Показано, що комбіноване застосування метформіну та піоглітазону у порівнянні з монотерапією даними препаратами, а також з гіпокалорійною дієтою, сприяє виразнішому зменшенню показників індексу маси тіла, нормалізації показників артеріального тиску, ліпідного обміну, активності мембранозв'язаних ферментів еритроцитів, індексу інсулінової резистентності та корекції інших гормонально-метаболічних порушень у юнаків з ГС та ожирінням.

  Скачати повний текст

Показано залежність вираженості, поширеності та тривалості запально-деструктивних змін в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями (ХГДЗ) від ступеня дизмікроелементозу. Встановлено підвищення інтенсивності вільнорадикальних процесів та розбалансованість факторів антиоксидантного захисту, порушення системного імунітету в періоді загострення ХГДЗ, які найбільш виражені за хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Уточнено роль сфінктерних розладів у розвитку запально-деструктивних змін в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з ХГДЗ - глибокі запально-деструктивні процеси в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з дуодено-гастральним рефлюксом виявляються вдвічі частіше, ніж у дітей без сфінктерних розладів. Запропоновано комплексні підходи до лікування дизмікроелементозу і метаболічних порушень у дітей з ХГДЗ, яке включає застосування транскутантного електродрегінгу з новокаїном та вітаміном C у поєднанні з прийомом препарату "Краплі Береш Плюс" всередину. Показано ефективність включення в комплексну терапію ХГДЗ у дітей вітамінно-мікроелементного комплексу "Піковіт Плюс" і функціонального харчування, що сприяє нормалізації вмісту ессенціальних мікроелементів в крові, показників антиоксидантного захисту і системного імунітету.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження та лікування 110-ти дітей з ацетономічним синдромом (АС), що розвився на тлі критичних станів інфекційного генезу. У таких дітей установлено гіповолемію, порушення скоротливої здібності міокарда лівого шлуночка (ЛШ), а також розвиток тахікардії, зумовлений нормодинамічним режимом гемодинаміки. За цього рівень доставки кисню тканинам залишається у межах норми, а рівень його споживання - зростає. За рівня кетонурії до 15,0 ммоль/л у досліджених хворих виявлено компенсований метаболічний ацидоз зі збільшеним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. У разі рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Відбувається процес порушення обміну речовин, а саме: посилення протеолізу, схильність до гіперглікемії, активацію ліполізу, гіперкортизолемію, відносну інсулінорезистентність. За рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л установлено зниження рівня глікемії до нижньої межі норми, за цього рівень кортизолу сироватки залишається високим, рівень інсуліну сироватки знижується до величин, що відповідають нормі. Використання інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу сприяє більш ранньому збільшенню обсягу ентерального харчування та зменшенню інфузійної терапії, ніж парентеральне застосування з антикетогенною метою тільки глюкози чи ксилітолу.

  Скачати повний текст

Вдосконалено діагностику ацетонемічного синдрому на підставі уточнення патогенетичних механізмів його розвитку та стану жирового, вуглеводного та білкового обмінів у дітей із захворюваннями травної системи та розроблено методи їх реабілітації. Досліджено особливості перебігу перинатального періоду, спадковості, клінічної картини дітей з ацетонемічним синдромом. Розроблено прогностичні критерії розвитку ацетонемічного синдрому. Вивчено жировий, вуглеводний, білковий обміни. Висвітлено особливості функціонування вегетативної нервової системи. Визначено рівні адреналіну, норадреналіну, глюкагону, кортизолу, інсуліну крові, їх роль у розвитку ацетонемічного синдрому. Проведено дослідження рівня загального карнітину крові та з'ясовано його участь у патогенезі кетонемії. Проведено системний аналіз особливостей біохімічного гомеостазу. Розроблено й оцінено ефективність програми реабілітації дітей з ацетонемічним синдромом у міжкризовий період.

  Скачати повний текст

Обстежено 149 дітей віком від 1 до 12 років: 119 дітей з нервово-артритичною аномалією конституції - з рецидивуючою недіабетичною кетонемією та з дисметаболітною нефропатією в некритичний період, а також 30 умовно здорових дітей, які склали контрольну групу. Застосовано специфічні методи обстеження: дослідження ліпідного складу крові (загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності та коефіцієнт атерогенності), кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатинін), а також дослідження стану системи оксиду азоту (індуцибельна та конститутивна синтази оксиду азоту, нітрит- та нітрат- аніони) та рівнів вільних амінокислот. Проведено лікування метаболічним препаратом тіотриазолін у порівнянні з базисною терапією, яке супроводжувалось позитивною клінічною динамікою, суттєвим коригувальним впливом на метаболічні процеси зі зниженням кетогенезу, гіперурикемії, рецидивів недіабетичної кетонемії.

  Скачати повний текст

Вперше створено інформаційно-пошукову систему (ІПС) діагностики і медичної реабілітації ацетонемічного синдрому у дітей. Наведено результати спостереження за 330 дітьми з даним синдромом. Визначено фактори, які провокують розвиток зазначеного стану. Створено систему інтелектуальної підтримки лікарських рішень. Встановлено, що ІПС дозволяє в автоматизованому режимі діагностувати ацетонемічний синдром і призначити лікування з урахуванням патогенетичного механізму. Доведено, що використання ІПС скорочує на 1 - 2 доби тривалість проявів кетоацидозу в разі ацетонемічного синдрому та терміни перебування дітей у стаціонарі. Доповнено й удосконалено схему диспансерного спостереження за дітьми з дослідженою патологією.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню питань взаємодії гормональних механізмів водно-електролітного гомеостазу у здорових новонароджених дітей та інтактних експериментальних тварин різного віку. В результаті клінічних досліджень ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та простагландинів визначені об'єктивні критерії оптимального перебігу процесів адаптації у дитини в ранньому неонатальному періоді. Експериментальні дослідження виявили нові напрямки реалізації фізіологічних ефектів опіоїдної системи, яка виступає в якості модулюючої і координуючої ланки в системі іоно- та волюморегуляції. Продемонстровано, що в онтогенезі відбувається суттєве зниження функціональної активності вивченних регуляторних факторів.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль гормонів нейроендокринної системи та грудного молока у процесі постнатальної адаптації немовлят, народжених матерями із залізодефіцитною анемією. Представлено результати дослідження стану гіпофізарно-надниркової та гіпофізарно-тиреоїдної систем, кальційрегулюючих гормонів паратгормону, остеокальцину та кальцитоніну, а також нейромедіаторів і циклічних нуклеотидів у дітей, народжених матерями з залізодефіцитною анемією протягом усього раннього неонатального періоду. Здійснено корелятивний аналіз між концентрацією кальцію та рівнем гормонів у сироватці крові дітей основної групи, народжених матерями з залізодефіцитною анемією, відповідно до їх гестаційного віку. Виявлено плюригляндулярні зміни в їх ендокринному статусі, які визначають адаптаційні можливості у ранньому неонатальному періоді. Встановлено, що рівень концентрації кальційрегулюючих гормонів грудного молока є достатнім для забезпечення гармонійної метаболічної адаптації немовлят, народжених матерями з залізодефіцитною анемією, у ранньому неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування перинатальної патології дітей з малою масою тіла під час народження шляхом визначення діагностичної інформативності показників біохімічного спектра крові, системи вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту організму з розробкою відповідного комплексу лікувальних заходів з використанням засобів метаболічної корекції. Вивчено особливості клініко-метаболічної адаптації новонароджених з ознаками морфофункціональної незрілості та малою масою тіла. Доведено участь механізмів вільнорадикального окиснення та системи антиоксидантного захисту у формуванні метаболічних порушень в організмі з урахуванням ступеня тяжкості перинатальної патології. Розроблено додаткові діагностичні та диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості дисметаболічних порушень. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу терапевтичних заходів у ранньому неонатальному періоді. Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію новонароджених з перинатальною патологією антигомотоксичних препаратів Коензим композитум, що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.

  Скачати повний текст

Доведено можливість та нешкідливість профілактичного використання полівітамінного препарату "Ундевіт" у школярів усіх вікових груп з метою зменшення частоти клінічних проявів гіповітамінозів, збереження фізичної, розумової працездатності, зниження захворюваності. Установлено, що використання полівітамінного препарату "Ундевіт" протягом шести місяців позитивно впливає на стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи, біоценоз товстого кишечнику дітей шкільного віку.

  Скачати повний текст