У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

  Скачати повний текст

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції,встановлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові у дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано неохідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться у стані передпатології.

  Скачати повний текст

Показано, що найбільш часто у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня виявляється патологія травної та кісткової систем. Поєднана патологія призводить до дестабілізації мінерального гомеостазу, дисбалансом в обміні кальцію, фосфору. Порушується гормонопродуктивна функція щитовидної залози (ЩЗ) та гіпофіза. У 61,65 % дівчат та у 16,44 % хлопців виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схему корекції порушень мінерального обміну у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня з супутньою патологією мінерально-вітамінним комплексом, що містить в своєму складі, зокрема, вітаміни A, E, C, мінерали йод, селен, кальцій, фосфор, магній, а за виявлення зниження мінеральної щільності кісткової тканини - в комбінації із препаратами кальцію. В динаміці відстежено покращання показників здоров'я дітей, а саме покращання самопочуття, стабілізація рівня гормонів ЩЗ, обмінних процесів кісткової тканини, показників макроелементів.

  Скачати повний текст

Вперше діагностовано порушення мінеральної щільності кісткової тканини, зміни маркерів кісткового метаболізму, кальцій-фосфорного гомеостазу у дітей, хворих на ендемічний зоб залежно від тяжкості захворювання. Запропоновано критерії діагностики зобогенної остеопатії. Вивчено особливості перебігу ендемічного зоба у дітей за наявності змін гормонопродукувальної функції щитовидної залози та гіпофізу. Встановлено зв'язок між ступенем збільшення щитовидної залози та вираженістю остеопенічних змін в організмі дитини. Вивчено фактори ризику розвитку зобогенної остеопатії та запропоновано алгоритм діагностичного пошуку. Патогенетично обгрунтовано й апробовано модифіковані схеми лікування та профілактики з використанням відеїну-3, ундевіту та кальцеміну залежно від ступеня тяжкості остеопенічних змін. Катамнестично досліджено ефективність запропонованого коригуючого курсу у дітей з зобогенною остеопатією з використанням клініко-лабораторних та інструментальних критеріїв оцінки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають принципи адекватного їх використання у комплексному відновному лікуванні, спрямованому на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму, що підтверджують віддалені результати лікування (через 5 - 7 років).

  Скачати повний текст