Уперше за результатами паралельного світлооптичного та імуногістохімічного досліджень вивчено динаміку структурно-функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів у складі перегородок серця на етапах кардіогенезу. Визначено морфометричні характеристики перегородок на різних його етапах, проаналізовано їх динаміку. Уперше створено тривимірні моделі міжпередсердних і міжшлуночковової перегородок серця у різні періоди кардіогенезу у представників класів хребетних. Зроблено порівняльну характеристику процесів формування гістоструктурних перегородок серця у птахів і ссавців, а також у людини. Завдяки одержаним даним розвинуто уявлення про нормальний гістогенез перегородок серця.

  Скачати повний текст

Досліджено перший досвід застосування альтернативних методів візуалізації та виконання транскутанних інтервенційних кардіохірургічних втручань без застосування рентгенологічного обладнання. Встановлено покази та протипокази до проведення атріосептостомії (АСС) під контролем ехокардіографії та рентгеноскопії та створено алгоритми попередньої діагностики вади з урахуванням умов виконання АСС. Визначено критерії оцінювання ефективності АСС, виконаної під контролем ехокардіографії без використання діагностичної ангіографії. Виконано порівняльне оцінювання технік АСС за різних умов візуалізації, проаналізовано переваги та недоліки кожного методу. Розроблено методику екстреної АСС біля ліжка хворого під контролем УЗ в тому числі, для умов неспеціалізованих стаціонарів.

  Скачати повний текст

Уперше у динаміці післяопераційного періоду комплексно вивчено особливості клінічної картини, функціональної діяльності серця та метаболічних процесів у дітей з вродженими вадами серця (ВВС). Уперше доведено, що у цих дітей існують порушення в анаеробному гліколізі та дисбаланс у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), які зберігаються у найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Уперше для метаболічної корекції порушень процесів ПОЛ і анаеробного гліколізу у післяопераційному періоді у дітей з ВВС було застосовано препарат "Кардонат", проведено оцінку ефективності його дії. Розроблено систему етапного відновлювального лікування дітей з ВВС у післяопераційному періоді з застосуванням даного метаболічного препарату, фізичних чинників з елементами східного масажу.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі інтегральної клініко-інструментальної та біохімічного оцінювання стану серцево-судинної системи, аналізу взаємозв'язків рівня кардіальних біомаркерів з морфофункціональними параметрами серця та показниками центральної гемодинаміки встановлено клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця. Досліджено частоту міокардіальної дисфункції шлуночків та її варіанти у дітей з природженими вадами серця у доопераційному періоді та після кардіохірургічної корекції. Обгрунтовано доцільність визначення міокардіальної дисфункції на доклінічній стадії серцевої недостатності з метою призначення індівідуальної терапії для запобігання її прогресування, клінічної маніфестації й інвалідізації хворих. Встановлено особливості клініко-параклінічних проявів серцевої недостатності у дітей раннього віку з природженими вадами серця (ПВС), що належать до різних гемодинамічних груп. Запропоновано розподіл пацієнтів на функціональні класи за допомогою розробленої шкали, яка включає додаткові критерії визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Уперше у дітей з ПВС на підставі систематизації їх клініко-інструментальної характеристики розроблено прогностичну експертну систему визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Доведено наявність ушкодження кардіоміоцитів на фоні гемодинамічних порушень та їх взаємозв'язок зі ступенями тяжкості серцевої недостатності та легеневої гіпертензії у дітей з ПВС. Обгрунтовано доцільність використання біомаркерів в оцінюванні клінічного стану пацієнтів та як додаткових критеріїв для визначення тактики індивідуального диспансерного спостереження. Розроблено критерії оцінювання функціонального стану серця у дітей після кардіохірургічної корекції ПВС з урахуванням варіантів ремоделювання міокарда, формування систолічної та діастолічної дисфункції шлуночків, наявності резидуальних станів, що дозволяє найбільш об'єктивно й якісно визначати комплекс реабілітаційних заходів.

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплекс прогностичних, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у разі розвитку дезадаптації в дітей з мікроаномаліями розвитку серця. Розроблено концептуальний підхід до оцінювання клініко-функціональних і структурно-морфологічних змін, притаманних різним серцевим мікроаномаліям у дітей. Удосконалено методи вивчення функціональних резервів серцево-судинної системи та визначення діапазону адаптивних реакцій. Доведено доцільність використання диференційованого навантажувального тестування. Проведено поглиблений аналіз вегетативного гомеостазу та психоемоційного статусу в таких дітей. Виявлено певні ланки патогенезу виражених дезадаптаційних змін у дітей з мікроаномаліями розвитку серця, а саме: хронічного стресу з дисбалансом стрес-індукуючих факторів, проявів ендотеліальної дисфункції, зміни співвідношень у системі ліпопероксидація - антиоксидантний захист і виражених процесів судинного ремоделювання. За результатами проведеного досліження доведено доцільність рандомізації хворих з дисплазією сполучної тканини серця за рівнем адаптації. Установлено діагностичні критерії та фактори ризику. Створено математичну модель й алгоритм прогнозування виражених дезадаптивних змін у дітей з серцевими мікроаномаліями. Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплекс диференційованої лікувальної тактики дітей з мікроаномаліями розвитку серця залежно від вираженості дезадаптаційних змін.

  Скачати повний текст

Виявлено нові фактори ризику розвитку аритмій у юнаків допризивного віку з пролапсом мітрального клапана. Вивчено особливості клінічних проявів, електрофізіологічних і морфофункціональних змін серця. Досліджено варіабельність серцевого ритму у юнаків з пролапсом мітрального клапана без аритмій і з порушеннями ритму серця. Доведено, що лише наявність комплексу змін, таких, як гіпомагніємія, дисфункція вегетативної нервової системи, мікросоматозна дегенерація стулок мітрального клапана, поперечні трабекули, аномальна тракція папілярних м'язів можуть бути предикторами появи аритмій. Розроблено алгоритми прогнозування появи аритмій і ступеня їх важкості за наявності пролапса мітрального клапана.

  Скачати повний текст

Проаналізована ефективність методу діагностики критичних вроджених вад серця (ВВС) до та після введення протоколу ультразвукового обстеження серцево-судинної системи плодів у 2008 р. Обгрунтовано алгоритм пренатального ведення плодів з діагностованими критичними ВВС. Вивчено вплив пренатального діагнозу критичних ВВС на зміни в пренатальній тактиці та кардіохірургічній допомозі новонародженим.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виявлення дисфункції ендотелію на підставі визначення нітрит аніону й ендотеліну-1 в сироватці крові дітей з вродженими вадами серця. Установлено, що для новонароджених з такими вадами незалежно від стану легеневого кровообігу, характерним є підвищення концентрації нітрит аніону та зниження рівня ендотеліну-1. Виявлено, що ендотеліальна дисфункція у разі природжених вад серця виникає ще до прогресування легеневої гіпертензії та появи гістологічних ознак гладком'язової дисфункції. Відзначено, що маркери функціональної активності ендотелію - оксид азоту й ендотелін - мають діагностичне значення за наявності зазначених вад, що супроводжуються збагаченим легеневим кровообігом. Визначено концентрації нітрит аніону й ендотелін-1 у сироватці крові новонароджених, які можуть бути диференційною ознакою вроджених вад серця. Запропоновано й обгрунтовано доцільність врахування динаміки рівня нітрит аніону за цих вад зі збагаченим легеневим кровообігом у разі формування "груп ризику" швидкого прогресування легеневої гіпертензії, що дозволяє оптимізувати терміни хірургічного лікування. Установлено, що блокатор рецепторів до ангіотензину-1 лозартан є ефективніший у порівнянні з інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту каптоприлом, сприяє стабілізації ознак недостатності кровообігу на фоні легеневої гіпертензії в дітей з вродженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, не впливаючи на показники функціонального стану ендотелію.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни структурно-функціонального стану серцево-судинної системи та клініко-інструментальні предиктори розвитку різних варіантів екстрасистолії. Виділено групи ризику щодо виникнення аритмій, проаналізовано результати обстеження 112-ти юнаків із первинним пролапсом мітрального клапана (ПМК) й обгруновано шляхи покращення ефективності лікування екстрасистолії. З'ясовано, що у ролі предикторів частої шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) у юнаків із ПМК можуть виступати вегетативна дисфункція та порушення електрофізіологічних властивостей міокарда, а предикторами частої суправентрикулярної екстрасистолії (СЕ) - збільшення дисперсії зубця Р, вегетативна дисфункція та порушення релаксаційних властивостей міокарда лівого шлуночка. Доведено високу антиаритмічну ефективність бісопролола у разі шлуночкової, а ритмокора - суправентрикулярної екстрасистолії. Встановлено, що застосування комбіновоної терапії бісопролол + ритмокор підвищує ефективність лікування ШЕ та СЕ, а також дозволяє знизити дозу бісопрололу та кількість його побічних реакцій.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі результатів сучасних і високоінформативних методів серологічних і молекулярно-біологічних досліджень визначено структуру інфікованості дітей з природженими вадами серця (ПBC) персистуювальними внутрішньоклітинними збудниками, ступінь активності інфекційного процесу, ними обумовленого. Встановлено достовірний зв'язок між інфікованістю дитини персистуювальною внутрішньоклітинною інфекцією та наявністю ПBC - десятикратне підвищення вірогідності розвитку вад серця для інфікованих плодів. Обгрунтовано клініко-серологічні й імунологічні показання для проведення лікування за різного перебігу персистувальної інфекції у дітей з ПВС. Вперше з метою профілактики післяопераційних ускладнень хірургічної корекції ПВС розроблено та використано у клінічній практиці метод лікування запального процесу, обумовленого персистуювальними внутрішньоклітинними патогенами.

  Скачати повний текст