Розроблена методологія програми генетичного моніторингу популяцій людини при мутагенному забрудненні довкілля, яка передбачає одночасне дослідження популяцій генетико-епідеміологічними (оцінка частоти та динаміки природжених вад розвитку, спадкових хвороб і репродуктивних втрат в усій популяції, дослідження демографічної ситуації) та експериментально-генетичними методами (багатофакторний, кореляційний та дискримінантний аналіз дерматогліфічних показників, дослідження функціонального стану генотипу та цитогенетичне обстеження дітей різних регіонів). Доведено наявність негативних генетичних змін в популяціях населення екологічно несприятливих територій. Встановлена перевага мимовільних викиднів на ранніх термінах гестації, зниження народжуваності, зростання перинатальної смертності, природжених вад розвитку і спадкових захворювань у новонароджених та перинатально-померлих дітей. Методом математичного, факторного і кореляційного аналізу вивчені найбільш інформативні дерматогліфічні характеристики взаємозв'язки 64 дерматогліфічних показників дітей різних регіонів Прикарпаття. Проведене цитологічне дослідження ядер букальних епітеліоцитів 565 дітей 6 вікових груп різніх екологічних зон. Встановлені вікові і статеві особливості цитологічних показників (індексів хроматизації, гетеропікнотичної Х-хромосоми, нуклеолярного індексу та морфологічно змінених ядер). Ступінь вираженості змін останніх залежить від умов навколишнього середовища. Розроблений інтегральний показник пошкодження спадкового апарату дітей цих регіонів на основі кореляційного аналізу між дерматогліфічними, цитологічними та цитогенетичними характеристиками.

  Скачати повний текст

Визначено та кількісно охарактеризовано рівні вільних амінокислот (АК) крові у здорових дітей та дітей з ознаками метаболічних захворювань (МЗ) у популяції Харківщини. Визначено умови проведення аналізу вільних АК крові, зокрема підготовки зразків для дослідження, хроматографічне розподілення й аналіз одержаних даних. Вивчено фенотипові особливості з урахуванням вмісту вільних АК крові у дітей з клінічними ознаками МЗ. Виявлено спадкові порушення обміну амінокислот (СПО АК) у дітей, родини яких звернулися за медико-генетичною допомогою до Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру. Показано можливість раннього діагностування СПО АК з використанням клініко-біохімічного підходу. Розроблено та впроваджено систему такого підходу в дігностиці СПО АК, що дозволило збільшити кількість верифікованих нозологічних одиниць. На підгрунті комплексного оцінювання клінічних і біохімічних показників установлено фенотипові особливості у дітей з підвищеним рівнем певних АК крові, а саме: глютамінової кислоти; гліцину, аланіну, проліну. Установлено особливості фенотипу дітей з СПО АК.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - покращання стану здоров'я дітей в регіонах поєднаного забруднення довкілля солями важких металів і фтором шляхом вдосконалення організаційної схеми надання медико-генетичної допомоги та оптимізації лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі 9-річного спостереження за клінічним станом дітей, молекулярно-генетичних досліджень генів "схильності" та визначення маркерів індивідуальної чутливості дитячого організму до впливу ксенобіотиків. Вперше охарактеризовано провідні синдроми екопатології у дітей з м. Соснівка Львівської області, якими є нефропатія, порушення кальцієвого обміну, зниження імунологічної резистентності організму, тиреопатія та порушення процесів соматичного мутагенезу, частота й інтенсивність яких наростає зі збільшенням часу контакту дітей з ксенобіотиками. Визначено основні ланки патогенезу синдромокомплексу мультихімічної гіперчутливості, названого "Соснівський синдромокомплекс", що розвинувся у дітей внаслідок тривалого низькоінтенсивного комбінованого впливу солей важких металів і фтору. Розроблено діагностичні критерії клінічної гетерогенності екологічно детермінованої патології, апробовано та підтверджено можливість ранньої діагностики ксеногенної інтоксикації, прогнозування маніфестації та верифікації клінічного варіанта перебігу екопатології за допомогою цих методів.

  Скачати повний текст

Виявлено специфічні особливості розподілу цитогенетичних мутаційних спектрів у груп дітей, які народилися до або після Чорнобильської аварії (діти з вродженими вадами розвитку, опромінені внутрішньоутробно, а також діти, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях). Надано оцінку інформативності спектрів різних типів цитогенетичних аномалій та поліморфізму фрагментів анонімної ДНК. Доведено, що частоти зустрічальності різних цитогенетичних аномолій мають складну характеристику. Встановлено відсутність прямих зв'язків між носійством певних цитогенетичних аномалій та наявністю анатомо-фізіологічних дефектів. Зазначено, що статистично достовірних відмінностей у опромінених груп дітей у клітинах крові щодо загальної зустрічальності різних типів хромосомних аномалій не виявлено. Досліджено, що оцінка спектрів продуктів ампліфикації фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітними локусами, з метою виявлення індукованих мутацій у групах людей є досить складною та залежить від особливостей нуклеотидної послідовності, що використовується як праймер.

  Скачати повний текст

Установлено, що в більшості дітей (68,0 %), народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, спостерігаються імунні розлади, зокрема, у 36,5 % дітей виявлено імунодефіцитний синдром. Показано, що найбільші зміни в імунній системі спостерігаються в Т-системі та, у значно меншому ступені, - у В-системі й фагоцитарній ланці. У більшості дітей депресія Т-ланки імунітету супроводжується зниженням рівня сироваткових імуноглобулінів А, М, секреторного Ig A та підвищенням вмісту автоантитіл різної специфічності; для цих дітей характерні більш глибокі зміни імунологічних показників, ніж у груп порівняння. Виявлено, що імунні розлади дітей, народжених від батьків-ліквідаторів, мають місце внаслідок структурно-функціональних перебудов мембран імунокомпетентних клітин, що супроводжуються порушенням експресії їх рецепторів і зниженням функціональної активності, що розвиваються на тлі активації процесів перекисного окиснення ліпідів і пригнічення антиоксидантного захисту. Обгрунтовано необхідність диспансерного спостереження таких дітей у лікаря-імунолога та запропоновано патогенетичні підходи до імунореабілітації дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням розповсюдженості фенілкетонурії та спадкових нервово-м'язових захворювань у дітей Криму, їхній клінічній і молекулярно-генетичній характеристиці. Визначені популяційні частоти фенілкетонурії (ФКУ), спінальної м'язової атрофії (СМА), м'язової дистрофії Дюшенна (МДД), проведено аналіз різних клінічних форм цих захворювань, їхніх особливостей у кримській популяції. Проведено молекулярно-генетичне обстеження хворих - мешканців Криму на вказані захворювання, отримано дані, що характеризують різні клінічні форми у хворих з різними типами мутацій генів. Використання результатів молекулярно-генетичного аналізу дозволило створити новий підхід для медико-генетичного консультування в родинах високого ризику ФКУ, СМА і МДД, спрямований на безпосереднє визначення гетерозиготного носійства та пренатальної діагностики.

  Скачати повний текст

Вивчено стан здоров'я нащадків чоловіків-ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС з урахуванням можливих стохастичних трансгенеративних ефектів опромінення батьків. Описано структуру патологічної ураженості дітей ліквідаторів, особливості розвитку та перебігу найпоширеніших функціональних відхилень і хвороб, психологічні особливості. Розглянуто частку спадкової та природженої патології, розраховано частоту зустрічальності малих аномалій розвитку. Визначено внесок середовищної (74 %) та генетичної (26 %) компонент у розвиток мультифакторіальної патології у нащадків ліквідаторів. За результатами факторного аналізу з'ясовано, що відхилення у стані здоров'я нащадків ліквідаторів зумовлено різними біосоціальними причинами, а не лише опроміненням батька. Доведено, що характер цитогенетичних змін у лімфоцитах периферичної крові та реєстрація онкогенетичних синдромів дозволяють віднести нащадків ліквідаторів до групи підвищеного мутаційного ризику.

  Скачати повний текст