Досліджено особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця у нормі та з відкритим передсердно-шлуночковим каналом у дітей на етапах постанатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Описано особливості вікових пертворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомо-ехокардіографічне зіставлення для ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання серця в нормі та з пороком, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого передсердно-шлуночкового каналу з пороками конотрункусу (атрезією та стенозом устя легенового стовбура, загальним артеріальним стовбуром, транспозицією магістральних судин, відходженням аорти та легеневого стовбура від правого шлуночка).

  Скачати повний текст

Досліджено зміни серцево-судинної системи за циклічних фізичних навантажень та встановлено базові закономірності адаптаційних змін морфо-функціональних показників серця в онтогенезі у спортсменів під час заняття спортом, у яких тренувальний процес направлений на витривалість. Виявлено зміни: вікові морфологічні та функціонального стану структур серця у спортсменів віком 14 - 22-х років циклічних видів спорту. Наведено порівняльні характеристики вікових мофрофункціональних змін серця у спортсменів і нетренованих осіб. Виявлено морфометричні особливості діяльності серця та зміни показників центральної гемодинаміки за важких фізичних навантажень. Вивчено вікові та статеві особливості інтракардіальної гемодинаміки, морфофункціональні зміни лівого шлуночку серця та механізми регуляції серцевої діяльності у спортсменів, що займаються циклічними видами спорту у процесі адаптації організму до фізичних навантажень, направлених на розвиток витривалості.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного морфофункціонального дослідження одержано нові дані про індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток південно-східного регіону України з різним соматотипом. За допомогою використання методу лазерно доплерівської флоуметрії (ЛДФ) здійснено графічну реєстрацію тканинного кровотоку, розроблено нормативні ЛДФ-метричні параметри жіночого організму та надано об'єктивну оцінку стану мікроциркуляції в різні фази оваріально-менструального циклу. Уточнено дані про добову динаміку показників і досліджено реакції системи мікроциркуляції на теплову пробу у різних фазах менструального циклу. Встановлено індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різним соматотипом.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гемодинамічних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від антропосоматотипологічних характеристик організму. Вперше встановлено нормативні значення показників гемодинаміки, одержаних методом тетраполярної реокардіографії у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від віку, статі та особливостей будови тіла. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків показників гемодинаміки з антропосоматотипологічними. На підставі одержаних даних вперше побудовано достовірні моделі параметрів гемодинаміки, визначених методом тетраполярної реокардіографії у міських підлітків Подільського регіону України.

  Скачати повний текст

Уперше у комплексі встановлено зв'язки вікових, статевих та соматотипологічних особливостей з ультразвуковими показниками серця у практично здорових осіб підліткового віку. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків ехокардіографічних показників з антропометричними і соматотипологічними у даних підлітків. Уперше на підставі особливостей конституційних показників з використанням методу покрокової регресії, у міських підлітків різної статі побудовано достовірні моделі ультразвукових параметрів серця та показано виражені гендерні розбіжності точності опису ехокардіографічних ознак і параметрів тіла, що є складовими моделей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення ведення дітей, народжених від юних матерів, з урахуванням особливостей серцево-судинної системи. Відмічено, що у значної частини дітей юних матерів спостерігаються патологічні зміни з боку серця, серед яких найбільш частими є міокардіодистрофія, вегето-судинна дисфункція, рідше - природжені пороки серця, виниклі внаслідок аномалії розвитку. Доведено значущість ряду факторів, що спричиняють розвиток змін серцево-судинної системи. З'ясовано функціональний стан органів кровообігу в обстеженій групі дітей, встановлено особливості їх реакції на фізичне навантаження. Показано значущість проведення останнього для виявлення прихованих порушень діяльності серцево-судинної системи. Отримано дані стосовно особливостей центральної гемодинаміки та виявлено ряд синдромів її порушення у дітей, народжених від юних матерів. Звернено увагу на необхідність спеціального нагляду за даним контингентом дітей. Рекомендовано включати до оздоровчих заходів курси кардіотрофічних препаратів, зважаючи на особливості кардіальної патології.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості показників церебральної гемодинаміки у практично здорових міських підлітків Поділля залежно від віку, статі та соматотипу. Вивчено вікову динаміку, статеві та соматотипологічні особливості реоенцефалографічних показників церебрального кровопостачання у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток. Установлено особливості зв'язків реоенцефалографічних показників церебральної гемодинаміки даних підлітків з антропометричними та соматотипологічними характеристиками організму та виявлено статеву та вікову специфіку більшості кореляційних зв'язків. Розроблено моделі гемодинамічних показників у дівчаток залежно від особливостей будови тіла.

  Скачати повний текст

Із використанням комплексу морфометричних методів вивчено особливості структурної організації неураженого серця новонарджених, а також ремоделювання його камер і кровоносного русла під впливом внутрішньоутробного інфікування та пневмопатій. Встановлено, що у неушкодженому серці новонарджених відносно переважають масо-, планіметричні й об'ємні характеристики правого шлуночка. Виявлено, що гістостереометричні параметри частин серця новонародженого корелюють з макрометричними. З'ясовано, що ядерно-цитоплазматичні відношення у серцевих м'язових клітинах шлуночків є майже однаковими, а в кардіоміоцитах передсердь - більші, що свідчить про меншу їх диференціацію. Встановлено, що внутрішньоутробне інфікування та пневмопатії призводять до вираженої морфологічної перебудови відділів серцевого м'яза новонароджених на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено диспропорційну, незбалансовану зміну масометричних параметрів частин серця, з'ясовано, що аналогічно розширюються його камери, в шлуночках істотно зменшуються резервні об'єми. Встановлено, що за даних патологічних умов у частинах серця зростають відносні об'єми строми, уражені кардіоміоцитами, знижуються відносні об'єми капілярів, суттєво порушуються капілярно-кардіоміоцитарні, стромально-кардіоміоцитарні та ядерно-цитоплазматичні відношення, погіршується кровопостачання. З'ясовано, що за внутрішньоутробного інфікування дані зміни домінують у лівому шлуночку, а у разі пневмопатій - у правому. Із використанням комплексної морфометрії встановлено, що найбільш інформативними та діагностичиними є відносні макро- та гістостереометричні кардіопараметри. З'ясовано, що гістостереометричні кардіопараметри найбільш адекватно та точно відображають зміни структурної організації серцевого м'яза на тканинному та клітиннному рівнях.

  Скачати повний текст