Вивчено вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму жінок у випадку переривання вагітності пізних термінів. Розроблено новий ефективний метод штучного аборту за умов використання факторів охолодження. Установлено, що традиційні методи за допомою медикаментозних речовин, мають ряд серйозних недоліків. Доведено, що використання локального охолодження гіпогастральної ділянки (ЛОГД) для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, який добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Показано, що механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку. З'ясовано, що запропонований метод дозволить з мінімальними негативними наслідками для організму жінок переривати вагітність пізніх термінів за медичними або соціальними показаннями, тим самим знизивши материнську захворюваність та смертність.

  Скачати повний текст

Удосконалено та науково обгрунтовано систему профілактичних заходів, спрямованих на збереження та покращення репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності. Уперше проведено дослідження з вивчення психоемоційного та психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту та розроблено комплекс психопрофілактичних заходів, спрямованих на скорішу адаптацію підлітків у родині та соціумі. Установлено закономірність між перериванням вагітності у підлітків та динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. З метою відновлення менструальної функції та профілактики непланованої вагітності після аборту використано монофазний контрацептив з антіандрогенною дією ("Діане-35") та трифазний контрацептив ("Три-регол"). Доведено більш високу ефективність у разі використання монофазних контрацептивів у порівнянні з трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Уперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат "Дисменорм". На підставі одержаних даних доведено високу ефективність монофазних комбінованих оральних контрацептивів з антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему профілактики ускладнень за умов переривання вагітності за ранніх термінів на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкінів (ІЛ), а також ранніх і пізніх ускладнень. Науково обгрунтовано та розроблено схему їх прогнозування і профілактики. Виявлено пряму кореляційну залежність між ризиком ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після медикаментозного переривання вагітності. Розроблено схему "Заходи профілактики та реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах", застосування якої сприяло підвищенню ефективності профілатичних заходів та зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень за умов застосування вакуум-аспірації на 24 % і медикаментозного методу - на 10 %.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано переваги диференційованого підходу до вибору методу переривання вагітності. Шляхом комплексного психодіагностичного дослідження доведено, що штучний аборт не залежно від методу його виконання є потужним психотравмуючим фактором, який за певних умов (особливості психологічної структури індивіда, стан протективних резервів особистості, вплив суб'єктивної оцінки ситуації) може стати ініціальним фактором у механізмі розвитку неврозу. Це доводить необхідність надання кваліфікованої психотерапевтичної допомоги жінкам, що вирішують перервати вагітність. Виявлено, що за наявності інших рівних умов застосування медикаментозний метод переривання вагітності має менший невротизуючий потенціал, суб'єктивно сприймається більш позитивно, не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги та адаптаційного процесу, на відміну від оперативного. Виділено групи ризику щодо можливості виникнення психічних розладів післяабортного періоду в жінок з домінуванням астенічних та змішаних психологічних рис, а також особ віком від 18-ти до 30-ти років. Рекомендовано за необхідності переривання вагітності в даного контингенту жінок надавати перевагу медикаментозному аборту. Надано порівняльну характеристику оперативного та медикаментозного методів переривання вагітності ранніх термінів і встановлено, що медикаментозний метод з використанням міфепристону та мізопростолу є високоефективним, фізіологічно обгрунтованим методом, він не має вираженого негативного впливу на стан подальшого репродуктивного здоров'я жінки, добре переноситься жінками, так як не вимагає використання загальних анестетиків, а також є досить простим у вихованні, не залежить від кваліфікації хірурга, не викликає різкого порушення гормонального гомеостазу в організмі жінки. Водночас, у порівнянні з оперативним, цей метод має більше протипоказань, займає більше часу, вимагає більшого суб'єктивного контролю, матеріальних витрат та активної участі з боку пацієнтки. На підставі результатів проведеного експерименту доведено, що міфепристон не викликає суттєвих морфологічних змін у внутрішніх статевих органах піддослідних тварин, які б могли перешкоджати процесам наступного овогенезу та ембріогенезу.

  Скачати повний текст