Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне обстеження жінок у динаміці їх вагітності та одержано нові дані про стан систем тиреоїдної, гіпофізарно-надниркової, гіпофіз-щитовидної залози, кальцієво-фосфорного гомеостазу, психоемоційного статусу, що відіграють вирішальну роль у формуванні адаптаційних процесів системи мати - плацента - плід - новонароджений залежно від характеру тиреоїдної патології, ступеня тяжкості розладів тиреоїдного гомеостазу, адекватності корекції тиреоїдної недостатності, обсягу хірургічного втручання. Доведено наявність взаємозв'язку між рівнем функціонування цих систем, станом фетоплацентарного комплексу та адаптацією новонародженого. Проведено дослідження у структурах плаценти експресії рецепторів до прогестерону, естрадіолу, експресії канцеребріонального антигену, ядерного антигену клітинної проліферації у жінок, оперованих на щитовидній залозі. На базі результатів цього дослідження розкрито механізми раннього формування плацентарної недостатності та створено концепцію доімплантаційної профілактики, стратегію корекції порушень у першому та другому триместрах гестації. Розроблено принципово нові підходи до лікування жінок, оперованих на щитовидній залозі, тактику ведення у них вагітності, пологів, післяпологового періоду. Обгрунтовано та патогенетично орієнтовано систему збереження репродуктивного здоров'я цих жінок, зокрема після комбінованого лікування раку щитовидної залози.

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу 300-т історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та клініко-лабораторного обстеження 120-ти юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом і 40-ка здорових юних вагітних доповнено фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. Вперше визначено особливості функціонального стану щитовидної залози, зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального обмінів та їх взаємозв'язок у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, а також особливості перебігу вагітності та пологів у юних жінок з даною патологією. Впровадження схеми для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, розробленої з використанням інтегрального тиреоїдного індексу (відношення гормонів щитовидної залози до їх гіпофізарного регулятора) - критерію призначення даної схеми, та застосуванням ентеросорбенту "Енсорал" і біологічно активного препарату "Спіруліна кримська", що містить йод, дозволило покращити перебіг вагітності та її завершення, а також стан новонароджених.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання зниження частоти передчасних пологів у жінок з гіпотиреозом. Встановлено взаємозв'язок між частотою, термінами та причинами передчасних пологів, змінами ендокринологічного статусу, гомеостазу та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у випадку гіпофункції щитовидної залози. Висвітлено роль корекції йододефицитного стану й антигомотоксичної терапії в профілактиці передчасних пологів. Розроблено й упроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти предчасних пологів у жінок з гіпотиреозом на засадах використання вдосконаленої методики лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного лікування необхідно використовувати цитопротектор з антиоксидантними властивостями корвітин. Показано вірогідно вищу клінічну ефективність запропонованих програм лікування у порівнянні зі стандартною.

  Скачати повний текст