У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

  Скачати повний текст

Визначено статевий диморфізм дії материнського соціально-емоційного стресу у першій третині вагітності за умов нормальної та зниженої інсулінової забезпеченості на формування порушень глюкозного гомеостазу та оксидантний статус у нащадків щурів першого покоління. Виявлено кумулятивний ефект материнського стресу та гестаційної інсулінової недостатності (ГІН) на розвиток глюкозної інтолерантності, функціональну напругу бета-клітин підшлункової залози та інтенсивність ліпопероксидації у нащадків-самців протягом онтогенезу. У самців-нащадків стресованих матерів з ГІН виявлено в період статевого дозрівання підвищення чутливості до діабетогенної дії стрептозотоцину за біохімічними маркерами глюкозного гомеостазу та антиоксидантної системи захисту. Зазначено, що стресування матерів у першому триместрі вагітності за наявності ГІН не виказувало аналогічного впливу на нащадків-самиць. Доведено знижені адаптаційні можливості у самців-нащадків матерів зі стресом за умов недостатньої інсулінової забезпеченості, визначені під час дослідження реактивності глюкозного гомеостазу та антиоксидантної системи захисту на короткочасну гіпокінезію. Установлено ефективність перорального застосування вітаміну Е під час перших двох третин вагітності у матерів з гестаційним стресом та експериментальним діабетом щодо запобігання розвитку у нащадків порушень глюкозного гомеостазу та зниження дисбалансу антиоксидантної системи. Визначено патогенетичну роль гестаційного оксидативного стресу у розвитку порушень глюкозної толерантності у нащадків з патологічним перебігом вагітності (стрес, гестаційний діабет). Обгрунтовано ефективність проведення у нащадків з нормальною та зниженою інсуліновою забезпеченістю комбінованої пероральної антиоксидантної терапії (вітаміни E та C) у препубертатному періоді з метою зменшення інтолерантності до глюкози та функціональної напруги бета-клітин підшлункової залози.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вагітності та пологів, досліджено стан новонароджених у жінок, які проживають за умов йододефіциту та є носіями підвищеного титру антитіл до тиреопероксидази. Виявлено, що застосування недозованого йодовмісного середника для корекції гіпомікроелементозу та аутоімунна тиреопатія детермінують більш тяжкий перебіг вагітності, передчасні пологи та їх ускладнення, збільшують частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Запропоновано алгоритм тактики ведення вагітності за умов йододефіциту та за наявності аутоімунної тиреопатії. Доведено необхідність впровадження диференційованого підходу щодо вибору дози йодовмісного середника, яка базується на величині екскреції йоду з сечою. Обгрунтовано доцільність застосування селену як доповнення до базової терапії загрози мимовільного викидня у жінок-носіїв підвищеного рівня антитіл до тиреопероксидази.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку тромбогеморагічних ускладнень у дітей від жінок з цукровим діабетом на підставі визначення анте-, інтра- та неонатальних факторів ризику. Вперше у дітей з діабетичною фетопатією досліджено стан судинно-тромбоцитарної, коагуляційної, фібринолітичної та антизгортуючої ланок системи гемостазу у їх взаємозв'язку в динаміці раннього неонатального періоду. З'ясовано роль порушень окремих ланок системи згортання крові в розвитку тромбо-геморагічних ускладнень. Визначено зв'язок порушень метаболічної адаптації, судинного фактору, функціонального стану печінки, порушень мікроциркуляції та мозкового кровообігу з виникненням геморагічного синдрому. Досліджено патогенетичний механізм розвитку тромбо-геморагічних ускладнень у новонароджених, матері яких хворі на цукровий діабет, створено математичну модель та алгоритм прогнозування ризику цих ускладнень. Розроблено мікрометод оцінки стану системи гемостазу новонароджених, а також систему організаційних, прогностично-діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти та тяжкості геморагічних ускладнень.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано комплексний підхід щодо вивчення проблеми йодного дефіциту в Північному регіоні Україні, зокрема у зоні природної ендемії. Встановлено ступінь достатності мікроелемента у найбільш вразливої частини населення - жінок та дітей молодшого віку. Визначено обсяг профілактичних заходів та адекватність масової форми профілактики йодного дефіциту за допомогою йодованої солі. Вперше проведено вивчення йодної забезпеченості новонароджених дітей з використанням світових критеріїв ідентифікації йододефіцитних станів. Встановлено зв'язок між йодним балансом вагітної жінки та станом здоров'я народженої нею дитини, насамперед з загальними показниками соматичного розвитку, які визначають якість неонатальної адаптації, та формуванням розладів центральної нервової системи (ЦНС), що зумовлює подальший розумовий розвиток. Показано, що дефекти глибокого диференціювання ЦНС, розвиток яких відбувається у внутрішньоутробний період життя дитини навіть за умов легкої недостатності мікроелемента, проявляються в подальшому послабленням пізнавальних здібностей і здатності до навчання.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок з гіперфункцією щитовидної залози (ЩЗ). Установлено, що гіперфункція ЩЗ у вагітних суттєво збільшує частоту розвитку хронічної плацентарної недостатності внаслідок порушення гормонопродукувальної функції фетоплацентарного комплексу (ФПК). Доведено, що хронічна плацентарна недостатність спричинена порушенням дозрівання ворсинчастого хоріону на тлі погіршення його васкуляризації, посилення інволютивних і склеротичних процесів. Виявлено особливості стану процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи захисту організму. Запропоновано комплекс клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження, який дозволяє за ранніх термінів вагітності оцінити порушення основних ланок патогенетичного ланцюга за гіперфункції ЩЗ. Доведено доцільність призначення за умов комплексної терапії препарату "Мілдронат" з метою нормалізації ендокринної функції ЩЗ та ФПК, підвищення активності біооксидантів, поліпшення васкуляризації та метаболізму ворсинчастого хоріону плаценти. Установлено, що застосування додаткової комплексної терапії дозволяє зменшити частоту та тяжкість ускладнень перебігу вагітності та поліпшити стан новонароджених.

  Скачати повний текст

З використанням ретроспективного та проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом (ДЕЗ). Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів та післяпологового періоду для матері та плода у разі зазначеної патології. Запропоновано критерії прогнозування розвитку гострої (передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, гострої гіпоксії плода) та хронічної плацентарної недостатності (ПН та ХПН) у вагітних з ДЕЗ. Здійснено комплексне вивчення функціонального стану щитовидної залози, фетоплацентарного комплексу у разі ДЕЗ, а також морфологічні, електрономікроскопічне дослідження стану. Розроблено патогенетично обгрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, що містить препарати "Хофітол" і "Тіотриозолін", оцінено його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне обстеження жінок у динаміці їх вагітності та одержано нові дані про стан систем тиреоїдної, гіпофізарно-надниркової, гіпофіз-щитовидної залози, кальцієво-фосфорного гомеостазу, психоемоційного статусу, що відіграють вирішальну роль у формуванні адаптаційних процесів системи мати - плацента - плід - новонароджений залежно від характеру тиреоїдної патології, ступеня тяжкості розладів тиреоїдного гомеостазу, адекватності корекції тиреоїдної недостатності, обсягу хірургічного втручання. Доведено наявність взаємозв'язку між рівнем функціонування цих систем, станом фетоплацентарного комплексу та адаптацією новонародженого. Проведено дослідження у структурах плаценти експресії рецепторів до прогестерону, естрадіолу, експресії канцеребріонального антигену, ядерного антигену клітинної проліферації у жінок, оперованих на щитовидній залозі. На базі результатів цього дослідження розкрито механізми раннього формування плацентарної недостатності та створено концепцію доімплантаційної профілактики, стратегію корекції порушень у першому та другому триместрах гестації. Розроблено принципово нові підходи до лікування жінок, оперованих на щитовидній залозі, тактику ведення у них вагітності, пологів, післяпологового періоду. Обгрунтовано та патогенетично орієнтовано систему збереження репродуктивного здоров'я цих жінок, зокрема після комбінованого лікування раку щитовидної залози.

  Скачати повний текст

Удосконалено тактику ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції порушень йодного забезпечення та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності. На базі результатів біохімічних, гормональних, ультрасонографічних досліджень вивчено функціонування системи мати - плацента - плід у вагітних з патологією щитоподібної залози за умов природного дефіциту йоду. Визначено взаємозв'язок змін тиреоїдного статусу, йодного забезпечення, метаболічних показників з ускладненнями гестаційного процесу за різних типів йодної профілактики. Доведено ефективність застосування донорів оксиду азоту паралельно з йодною профілактикою у лікуванні невиношування вагітності. Установлено, що запропоновані діагностично-лікувальні заходи підвищують ефективність профілактики та терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних, дають змогу знизити частоту акушерських ускладнень і перинатальної захворюваності.

  Скачати повний текст

Обстежено 275 вагітних жінок з різною патологією щитовидної залози (ЩЗ), а саме: з аутоімунним тиреоїдитом, гіпотиреозом, тиреотоксикозом, гестаційним тиреотоксикозом, та з дифузійним нетоксичним зобом (ДНЗ) за умов йодного дефіциту. Вивчено особливості перебігу у вагітних жінок гіпотиреозу, дифузійного токсичного зобу та підтверджено аутоімунний генез цих захворювань, більш виразний, ніж у вагітних без патології ЩЗ і невагітних здорових жінок. Визначено особливості перебігу патології ЩЗ у післяпологовому періоді. Доведено, що особливостями післяпологового тироїдиту є його двофазний характер у 85 % випадків і більш значна активність аутоімунного процесу в гіпертиреоїдній фазі зі згасанням під час гіпотиреоїдної фази. Установлено, що за наявності порушення функцій ЩЗ упродовж вагітності проведення адекватного лікування покращує стан жінки, а у подальшому запобігає розвитку післяпологових порушень функції ЩЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цукрового діабету в період гестації. На підставі даних клінічного дослідження виявлено високий рівень ускладнень, що виникають під час вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також у разі порушень розвитку плоду та новонародженого. За результатами морфологічного дослідження плаценти виявлено динаміку її тканинних структур, що відображають компенсаторно-пристосувальні реакції органу або дегенеративно-дистрофічні зміни, що призводять до його декомпенсації. Дані гістохімічного, макро-, мікро- та ультрамікроскопічного досліджень плаценти об'єднано в загальну цілісну систему оцінки морфофункціонального стану органу за умов цукрового діабету в поєднанні з характеристикою стану вагітної та новонародженого. На базі співставлення даних клінічного та морфологічного досліджень показано, що з обтяженням основного захворювання зростають дегенеративно-дистрофічні зміни, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність. Відзначено залежність даних змін від проведення ранньої діагностики та своєчасної компенсації цукрового діабету. Зміни на ультрамікроскопічному рівні наступають раніше, ніж на інших рівнях (мікро- та макроскопічному), це надає можливість враховувати їх у більш ранні терміни вагітності. Зазначено, що правильне трактування виявлених порушень з боку хоріону та фетальних судин на макро-, мікро- та ультрамікроскопічному рівнях дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії та прогнозувати результат вагітності для матері та плоду на пренатальному етапі за умов біопсії плаценти шляхом парацентезу. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено до практики охорони здоров'я методи пренатальної діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету, спрямованих на зниження рівня перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вагітності за умови дифузної еутероїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) з урахуванням показників гормонального статусу, метаболічних процесів і системи гемостазу. Розроблено науково обгрунтовані підходи до раннього діагностування та своєчасної корекції виявлених порушень. Наведено результати спостережень 147-ми вагітних, з них 117-ти - з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ (основна група), в тому числі 45-ти вагітних з гестаційним субклінічним гіпотиреозом, 33-ти - з еутиреозом, 39-ти вагітних, що перехворіли на транзиторний гестаційний тиреотоксикоз, 30-ти жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Визначено, що середні рівні естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну у всіх вагітних основної групи перебували у межах коливання одного сигмального відхилення від показника рівня цих гормонів у здорових вагітних у відповідні терміни гестації. Виявлено дисліпідемію зі зростанням інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності антиоксидантної системи в обстежених вагітних основної групи. Виявлено патологічну активацію системи гемостазу у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ. Показано, що використання у комплексному лікуванні вагітних основної групи препарата барба-йод сприяє відновленню йодного балансу, покращанню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, що дозволило зберегти вагітність у 93,3 % жінок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено роль інсулінорезистентності у змінах здоров'я жінки під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді. Проведено проспективне когортне дослідження 650-ти жінок, які народжували вперше. Установлено, що інсулінорезистентність може підвищувати ризик виникнення патології вагітності та пологів. Показано, що вагітність на фоні інсулінорезистентності може супроводжуватися порушенням обміну вуглеводів, дисліпідемією та тромбофілією. Наявність інших компонентів метаболічного синдрому підсилює негативний вплив інсулінорезистентності на виникнення патології вагітності у жінок. Для з'ясування ефективності розробленої профілатичної програми у вагітних з інсулінорезистентністю проведено рандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження 110-ти вагітних. Профілактичні заходи передбачали раціональне харчування, активний руховий режим, самоконтроль жінки за допомогою щоденника, активного залучення партнера та патогенетичної медикаментозної терапії. Завдяки застосуванню програми зменшились певні ускладнення вагітності та пологів, частота оперативних втручань, потреба в інтенсивній терапії новонароджених. Для вивчення якості життя жінок з гіперінсулінемією у післяпологовому періоді проведено нерандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження результатів використання певних медичних засобів за умов змін способу життя (60-ти жінок). Показано важливість профілактичної роботи з зазначеним контингентом жінок після народження дитини.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено особливості перебігу вагітності, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД), залежно від рівня антифосфоліпідних антитіл (АФА). Установлено взаємозв'язок підвищення цього рівня й ускладнень ЦД, перебігу вагітності, порушень стану плода та новонародженого. Уперше визначено особливості системи гемостазу в жінок, хворих на ЦД з антифосфоліпідним синдромом, а саме: тромбоцитопенію, порушення процесів руйнування тромбоцитів, збільшення кількості "молодих" форм кров'яних пластинок зі збільшеним об'ємом, підвищення гетерогенності популяції тромбоцитів (анізоцитоз), зростання їх агрегаційних і адгезивних властивостей на тлі гіперкоагуляції крові. Виявлено порушення стану єдиного комплексу мати - плацента - плід (плацентарну недостатність у сполученні з вираженими циркуляторними порушеннями, затримку росту плода, зниження його адаптаційно-пристосувальних можливостей), які зумовлюють патогенез перинатальних втрат за умов антифосфоліпідного синдрому в жінок, хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

Досліджено стан кардіо-респіраторної системи у вагітних, хворих на цукровий діабет, удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо поліпшення перебігу та результатів вагітності. Встановлено істотні порушення центральної гемодинаміки (зниження серцевого викиду, підвищення периферичного опору судин), функції зовнішнього дихання (зниження альвеолярної вентиляції, резервних можливостей апарату зовнішнього дихання, погіршення бронхіальної прохідності), легеневої гемодинаміки (зменшення артеріального притоку та інтенсивності органного кровотоку, підвищення тонусу та зниження еластичності артерій). Виявлено, що в легеневих судинах розвиваються діабетичні ангіопатії подібно до того, як уражаються судини великого кола кровообігу. З'ясовано роль порушень центральної гемодинаміки, легеневого кровотоку і зовнішнього дихання у патогенезі ускладнень вагітності, патології плода та новонародженого та їх залежність від терміну вагітності й тяжкості захворювання. Визначено універсальний механізм розвитку змін кардіо-респіраторної системи (гіпоксії та оксидативного стресу, порушень структурно-функціональних властивостей клітинних мембран). Запропоновано комплекс диференційованих з урахуванням тяжкості хвороби медикаментозних заходів, спрямованих на корекцію виявлених змін, встановлено їх ефективність щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено наявність прихованого антитиреоїдного автоімунного процесу у майже половини вагітних з цукровим діабетом (ЦД) I типу та з'ясовано його клінічне значення у розвитку ускладнень вагітності та перинатальної патології. Досліджено особливості функціонального стану тиреоїдної системи та гормональної функції фетоплацентарного комплексу (ФПК) залежно від вираженості антитиреоїдного автоімунного процесу. Доведено зв'язок порушень тиреоїдного гомеостазу з автоімунним антитиреоїдним процесом у вагітних, хворих на ЦД. Обгрунтовано доцільність введення у комплекс обстеження вагітних з ЦД I типу процедури визначення антитіл до тиреоїдної пероксидази та гормональних показників тиреоїдного гомеостазу. Створено новий напрям попередження та лікування перинатальної захворюваності, спрямований на зменшення інтенсивності автоімунного процесу, корекцію тиреоїдного гомеостазу та порушень плацентарно-плодової гемодинаміки.

  Скачати повний текст