Проведено теоретичні узагальнення та наведено практичні результати використання нових підходів до діагностування та лікування ізоімунізації за системою AB0 у вагітних. Уточнено фактори ризику щодо розвитку цієї патології. Вивчено стан імунної системи жінок у разі ізоімунної вагітності та доведено, що найбільш суттєві зміни наявні у разі тяжкого ступеня ізоімунізації. Запропоновано алгоритм ведення вагітних з ізоімунізацією за системою AB0 залежно від ступеня тяжкості з використанням методу дискретного плазмаферезу за тяжкої ізоімунізації у жінок. Для лікування тяжкої гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН) розроблено та впроваджено метод дискретного плазмаферезу в дітей та доведено його переваги у порівнянні з замінним переливанням крові. Установлено, що застосування плазмаферезу у комплексі лікувальних заходів у вагітних на ізоімунізацію за системою AB0 дозволило в 12,1 раза зменшити кількість випадків тяжкої гемолітичної хвороби у дітей, а застосування дискретного плазмаферезу у немовлят з тяжкою формою ГХН дало змогу у 2,1 раза зменшити кількість ускладнень у разі ГХН і в 4,1 раза - вартість лікування цієї патології.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми реалізації спадкової схильності, з'ясувано роль імунологічної реактивності та метаболічних змін в організмі матері у патогенезі резус-конфлікту. Виявлено маркери спадкової схильності до реалізації резус-конфлікту у матері подружній парі. Резус-конфлікт супроводжується змінами популяційного і субпопуляційного складу, а також функціональної активності імунокомпетентних клітин, інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів та вільнорадикального окислення в усіх ланках системи мати - плацента - плід. Виразність змін імунологічних і метаболічних показників зумовлено ступенем тяжкості гемолітичної хвороби. Визначено діагностичні і прогностичні критерії розвитку важких форм гемолітичної хвороби. Обгрунтовано підходи та оптимальні програми лікувально-профілактичних заходів, що включають селективну імунну і метаболічну корекції змін гомеостазу материнського організму з метою поліпшення перинатальних результатів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу перебігу вагітності у жінок з резус-негативним типом крові за сучасних умов виявлено, що найпоширенішою патологією у випадку імунної несумісності є плацентарна недостатність (ПН). Встановлено наявність хибного кола в результаті впливу ПН, що створює умови для фетоматеринської трансфузії, яка посилює прояв ПН. Доведено вплив фетоматеринської трансфузії у жінок групи ризику з розвитку ізоімунізації та різних доз антирезус-імуноглобуліну на ефективність профілактики імунізації, перебіг вагітності та попередження розвитку гемолітичної хвороби новонароджених. Вперше встановлено залежність ефективності антенатальної специфічної профілактики гемолітичної хвороби плода та новонародженого від доз і терміну використання антирезус-імуноглобуліну. Визначено роль ендотеліну-1 (ЕТ-1), стабільних метаболітів оксиду азоту, фактора Віллєбрандта (ФВ) в розвитку ПН за ізоімунної несумісності крові матері та плода, проявом якої є домінування вазоконстрикторних субстанцій. Вперше науково обгрунтовано можливість застосування гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ККПТ) під час ізоімунізації, що підвищує ефективність лікування даної патології в результаті поступового зниження титру АТ і забезпечує сприятливий перебіг і результат вагітності. Показано комплексний вплив застосування препаратів-донаторів оксиду азоту на організм вагітної жінки. Встановлено антиоксидантні властивості зазначених лікувальних засобів та їх роль як модуляторів рівнів оксиду азоту та ЕТ-1 в сироватці крові. Встановлено активізувальну дію застосування ангіопротекторів і венотоників на метаболічні процеси у матково-плацентарному комплексі. Розроблено методику проведення патогенетичної терапії, застосування якої сприяє зниженню частоти та тяжкості ускладнень в антенатальний і післянатальний періоди.

  Скачати повний текст