Дисертаційну роботу, присвячено питанню комплексного, патогенетично обгрунтованого лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпосомального препарату ліпін. Вивчено показники серотоніну, гістаміну, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, середньомолекулярних пептидів, а також морфологічну будову й гормони фетоплацентарного комплексу. Установлено залежність між рівнем серотоніну, гістаміну, ендогенної інтоксикації (за вмістом середньомолекулярних пептидів) і морфологією плаценти, а також вмістом плацентарних гормонів у крові вагітних із фетоплацетарною недостатністю. Розроблено і науково обгрунтовано схему комплексної терапії фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпіну, яка дозволяє поліпшити стан плаценти, плоду і новонародженого. Доведено ефективність запропонованого методу лікування.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження вагітних з фето-плацентарною недостатністю (ФПН), яка розвинулась на фоні різноманітної патології (гестаційні анемія і пієлонефрит, пізній гестоз) та їх новонароджених, а також новонароджених з гострою інтранатальною гіпоксією, виділені диференційно-діагностичні критерії цих патологічних процесів. Показано, що ФПН супроводжується порушенням фізіологічної деформованості еритроцитів. Формування клінічної картини захворювань, що вивчаються, відбувається на фоні інтенсифікації перекисного окислення ліпідів, зниження вмісту АТФ, змінення активності ферментів еритроцитів та плазми крові (фосфоліпази А, альдолази, фосфофруктокінази, лактатдегідрогенази, термостабільної лужної фосфатази, alpha-гідроксібутіратдегідрогенази), а також концентрації фосфоінозитидів і естріолу. Для корекції вказаних порушень запропоновано використовувати препарати з антиоксидантною активністю (сілібор, вітаміни Є і С). Ефективність цієї терапії підтверджується нормалізацією клінічних показників у матері і новонародженого при нефропатії вагітних, а також покращанням фізіологічної деформованості еритроцитів, яка підтверджується при мікроскопічному та біохімічному дослідженні крові.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень у разі прееклампсії вагітних з урахуванням добової динаміки метаболічних процесів. Встановлено основні характеристики добової динаміки показників серцево-судинної системи, перекисного окиснення ліпідів антиоксидантної системи, стрес-лімітувальної та стрес-реалізуючої систем, обміну мікроелементів і гормонів фетоплацентарного комплексу. Доведено роль порушень характеру добової динаміки в генезі адаптивних зрушень і функціональних змін діяльності фетоплацентарного комплексу, зумовлених прееклампсією. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності, ускладненої прееклампсією та доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Уточнено особливості клінічної семіотики та перебігу фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних, які мешкали в Київському районі м.Одеси за період з 1999 р. до 2001 р. Уперше показано, що одним з видів клінічного прояву даної патології у жінок, які палили до вагітності не менше 10-ти цигарок на день, є метаболічна форма ФПН, для якої характерний дефіцит статевих гормонів внаслідок їх надмірного розпаду в системах мікросомального окиснення. Встановлено діагностичний критерій розвитку метаболічної форми ФПН на підставі дослідження динаміки активності процесів мікросомального окиснення. Розроблено й апробовано новий спосіб виявлення антипірину у слині та сечі вагітних та оригінальну методику визначення вмісту тестостерону в еритроцитах з метою ранньої діагностики метаболічної форми ФПН. Запропоновано патогенетично обгрунтований метод профілактики та лікування досліджуваних порушень у вагітних з застосуванням біологічно активної домішки "Янтарин". Створено методику моніторингу внутрішньоутробного стану плода у жінок, які палили, за допомогою кардіотокографії, починаючи з 24 - 26-го тижня вагітності. Уточнено тактику розродження даного контингенту вагітних.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цукрового діабету в період гестації. На підставі даних клінічного дослідження виявлено високий рівень ускладнень, що виникають під час вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також у разі порушень розвитку плоду та новонародженого. За результатами морфологічного дослідження плаценти виявлено динаміку її тканинних структур, що відображають компенсаторно-пристосувальні реакції органу або дегенеративно-дистрофічні зміни, що призводять до його декомпенсації. Дані гістохімічного, макро-, мікро- та ультрамікроскопічного досліджень плаценти об'єднано в загальну цілісну систему оцінки морфофункціонального стану органу за умов цукрового діабету в поєднанні з характеристикою стану вагітної та новонародженого. На базі співставлення даних клінічного та морфологічного досліджень показано, що з обтяженням основного захворювання зростають дегенеративно-дистрофічні зміни, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність. Відзначено залежність даних змін від проведення ранньої діагностики та своєчасної компенсації цукрового діабету. Зміни на ультрамікроскопічному рівні наступають раніше, ніж на інших рівнях (мікро- та макроскопічному), це надає можливість враховувати їх у більш ранні терміни вагітності. Зазначено, що правильне трактування виявлених порушень з боку хоріону та фетальних судин на макро-, мікро- та ультрамікроскопічному рівнях дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії та прогнозувати результат вагітності для матері та плоду на пренатальному етапі за умов біопсії плаценти шляхом парацентезу. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено до практики охорони здоров'я методи пренатальної діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету, спрямованих на зниження рівня перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі перинатальної охорони плоду при вагітності високого ризику. При ретро- і проспективному контрольованому дослідженні протягом 1986-1998 рр. виявлені найбільш вагомі чинники ризику плацентарної недостатності (ПН) і затримки розвитку плоду (ЗРП) у вагітних Одеського регіону. Доведено патогенетичне значення гіперпродукції автоантитіл до фосфатидилсерину і кардіоліпіну, хоріонічного гонадотропіну людини, а також реактивації цитомегаловірусів (ЦМВ), генітального герпесу (ВПГ-2) і мікст-інфекції в розвитку ПН і ЗРП. Виявлені механізми впливу досліджуваних ендо- і екзогенних чинників на імунний, ензимний гомеостаз, систему гемостазу, фетоплацентарний комплекс. Встановлені найбільш інформативні діагностичні і прогностичні показники стану внутрішньоутробного пацієнта в залежності від гестаційного віку. Розроблені диференційовані підходи до ранньої (з I-II триместру) корекції виявлених порушень механізмів адаптації в ситемі мати-плацента-плід при різних патогенетичних варіантах розвитку хронічної ПН із використанням рео- та імунокорекції, фотогемотерапії. Запропоновані алгоритми ведення вагітних сприяли зменшенню частоти передчасних пологів, перинатального інфікування, народження дітей із низькою масою тіла, перинатальної смертності, а також неврологічних розладів у новонароджених; нормалізації темпів психосоматичного розвитку дітей перших років життя.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно особливостей перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у жінок, зайнятих у сфері переробки фосфоритів. Удосконалено методи профілактики та лікування порушень у системі мати - плацента - плід. Уперше встановлено антенатальні фактори ризику розвитку фетоплацентарної недостатності (важкі метали - Co, Cd, Pb) у даних жінок. За результатами динамічного спостереження за перебігом вагітності, станом внутрішньоутробного плоду і функціональним станом ФПК у жінок, зайнятих у сфері переробки фосфоритів, виявлено, що вже за ранніх термінів гестації спостерігається порушення плацентогенезу, яке супроводжується функціональною неповноцінністю ФПК. Установлено, що порушення плацентарної архітектоніки та гемоперфузії призводять до раннього виснаження компенсаторних можливостей ФПК.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану гомеостазу функціональної системи материнський організм - плацента - плід за асиметричної затримки розвитку плода (ЗРП). Уточнено прогностичну значущість деяких параметрів кардіотахограми - типу варіабельності частоти серцевих скорочень і показників біофізичної активності плода (індексів генералізованих рухів і довжини стегна) за даної патології. Показано роль доплерографічного дослідження кровоплину у маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини для оцінки стану плода з дисгармонійною формою затримки розвитку. Одержано нові дані про особливості ехоструктури плаценти та легень плода у випадку ускладнення вагітності ЗРП. Визначено діагностичну цінність розширеної ультразвукової фетометрії у разі невідповідності розмірів живота плода терміну вагітності. Уточнено уявлення про перебіг вагітності у випадку нерівномірного розвитку плода та фізіологічного відставання фетометричних параметрів. На підставі результатів наукового дослідження створено оригінальну наукову концепцію надання медичної допомоги за ЗРП.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано новий напрямок у допомозі вагітним жінкам групи високого ризику, який полягає в створенні комплексу ранньої діагностики патогенетично обгрунтованої плацентарної недостатності (ПН) шляхом удосконалення ультразвукового дослідження складових частин фето-плацентарної системи та визначення тактики ведення вагітності з метою зниження перинатальних ускладнень. Доведено, що ультразвукове дослідження всіх екстраембріональних структур у першому триместрі вагітності сприяє визначенню найхарактерніших доклінічних ознак первинної ПН у жінок групи високого ризику. Встановлено та систематизовано ехографічні критерії структурних аномалій плаценти в другому триместрі вагітності, що вказують на порушення її основних функцій і є ознаками хронічної ПН. Визначено основні ультразвукові критерії патології пуповини, доведено їх зв'язок з ускладненнями вагітності та аномаліями плода у жінок групи високого ризику. Встановлено, що вроджені вади розвитку плода і плаценти мають тісний багатофакторний взаємозв'язок, в патогенезі виникнення яких велику роль відіграють ранні морфологічні і біохімічні зміни в плаценті та порушення міжклітинної взаємодії. Запропоновано алгоритм ранньої діагностики ПН у першому та другому триместрах і тактики ведення вагітності, використання якого дозволить своєчасно розпочати лікування та знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст