Наведено результати вивчення етіопатогенетичних чинників, факторів ризику та закономірностей розвитку дисгормональних розладів у жінок раннього репродуктивного віку шляхом поглибленого вивчення функціонального стану та взаємозв'язків гормональної, імунної систем та кількісного й якісного складу біотопів кишечника та піхви. Розроблено алгоритм-схему індивідуального підходу до корекції порушень менструальної функції. Встановлено, що у жінок з дисгормональними розладами спостерігається високий відсоток дитячих інфекційних хвороб, алегрічних ускладнень та соматичної патології у вигляді рецидивувальних захворювань шлунково-кишкового тракту, респіраторної та сечовидільної системи, обмінно-ендокринних порушень. На підставі досліджень гормонального й імунного статусу у жінок з порушенням менструальної функції встановлено зниження концентрації естрадіолу та прогестерону в периовуляторну фазу менструального циклу, що свідчить про недостатню гормонопродукувальну функцію яєчників, а також активацію природної резистентності та гуморальної ланки імунітету з одночасним пригніченням клітинної ланки та місцевого імунітету. Доведено взаємозалежність імунологічних і гормональних показників шляхом вивчення кореляційних зв'язків. Встановлено, що у 78,9 % випадках у пацієнток з дисгормональними розладами простежуються дисбіотичні зміни кишечника та в 85 % випадках - зміни складу біотопу піхви, ступінь важкості яких знаходиться в прямій залежності від важкості клінічних проявів порушень менструальної функції. Визначено, що використання препаратів мікробіологічної медицини в комплексній терапії дисгормональних порушень за індивідуальною схемою корекції є патогенетично обгрунтованим за рахунок імуномодуляції за допомогою кишкової мікрофлори. Висвітлено, що патогенетичний комплекс лікування дисгормональних розладів відрізняється більш клінічною, гормональною й імунологічною ефективністю в порівнянні з традиційними методами лікування та забезпечує фізіологічність застосованих методик.

  Скачати повний текст

Вирішено актуальну наукову проблему клініко-патогенетичного обгрунтування порушень системи імунітету та їх корекції за генітального кандидозу (ГК) у жінок шляхом розробки нових науково обгрунтованих методів діагностики, прогнозування, профілактики та лікування ГК у жінок репродуктивного віку. Проведено ретроспективний аналіз випадків ГК та виявлено, що первинна безплідність була в 46,00 %, вторинна - у 54,00 % пацієнток. У структурі гінекологічної патології кольпіт виявлено у 41,40 % пацієнток, сальпінгіт - у 39,40 %, ерозія шийки матки - у 34,60 %. За результатами аналізу установлено достовірну залежність показників імунного статусу від наявності ГК. У жінок з ГК розвиток імнунної відповіді відбувається за рахунок гуморальної ланки та має прояв у виробленні антитіл на основі імуноглобулінів класів A, G і M та їх взаємозв'язку з подальшим зв'язуванням у комплекс антиген-антитіло, тобто циркулюючий імунний комплекс. Розвиток гуморальної імунної відповіді триває за фазами продукції імуноглобулінів, утворюються циркулюючі імунні комплекси, виявлені внаслідок обстеження пацієнток з ГК, що доводить універсальний механізм підтримки імунною системою гомеостазу організму за антигенної стимуляції різного генезу. Підвищені рівні IgE до C. alicans у секреті піхви частіше виявлено у пацієнток з ГК тривалістю до 5-ти років., за цього найвищі рівні зазначених антитіл реєстровано в осіб з тривалістю більше 10-ти років. У пацієнток з ГК тривалістю до 5-ти років у 80 % індекс авідності становив більше 20 %, від 5-ти до 10-ти років - у 75 % більше 25 %, 10 і більше років у 87 % більше 29 %, що дозволяє використовувати даний метод для визначення активності генітального кандидозу. Розроблено першу вітчизняну тест-систему для визначення низькоавідних антитіл класу G до C. albicans, на базі якої установлено, що в жінок з ГК середній рівень індексу авідності та частота реєстрації низькоавідних антитіл вірогідно перевищує аналогічні показники у пацієнтів контрольної групи. Установлено, що розроблена та впроваджена науково обгрунтована схема профілактики та лікування ГК сприяє відновленню репродуктивної функції - вагітність наступила в 11,0 % пацієнток, ефективність проведеної терапії становила 87,3 - 98,2 %.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано методи лікування хворих змішаною трихомонадно-бактеріальною інфекцією на підставі результатів вивчення епідеміології, особливостей збудників, клінічних прояв і компонентів мікробних асоціацій. Доведено значимість лабораторного дослідження бактеріальної мікрофлори репродуктивного тракту у хворих на урогенітальний трихомоніаз для своєчасної корекції лікування та запобігання розвитку ускладнень захворювання. Розроблено новий ефективний метод лікування зазначених хворих з застосуванням інфузії метронідазолу й внутрішньом'язового введення препарату цефлоспоринового ряду у комбінації з використанням лазеротерапії. Відзначено, що використання запропонованого методу терапії дозволило скоротити терміни нормалізації клінічних проявів і терміни санації організму від трихомонадної інфекції на 25,4 % у порівнянні з традиційними методами лікування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клінічне, мікробіологічне й імунологічне обстеження 127-ми жінок віком від 21-го до 60-ти років, з яких 78 - з хронічною урогенітальною патологією (ХУГП). За результатами обстежень серед жінок з ХУГП у 72,9 % виявлено кандидоз слизової оболонки порожнини рота (СОПР) за хронічної гіперпластичної або атрофічної форми), у 27,1 % - кандидоносійство без клінічних проявів. Установлено, що у розвитку кандидозу СОПР у жінок з ХУГП має значення сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотипів організму: ПР (щоки, язика, піхви, кишечнику, а також порушень загального та місцевого імунітету. Визначено значущість стоматологічного статусу жінок у розвитку рецидивів ХУГП. За результатами обстеження теоретично обгрунтовано диференційоване застосування на етапі первинного лікування та за умов підтримувальної терапії цих хворих, антимікробних (5-НОК, ністатину, гівалексу) й імунокоригувальних препаратів (імунофану, ербісолу, траумель-С) у комбінації з пробіотичними засобами (симбітер-2, симбітеру концентрований. На підставі результатів, одержаних завдяки проведенню клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, показано високу терапевтичну ефективність розроблених методів у найближчі та віддалені строки спостережень.

  Скачати повний текст