Вперше за допомогою створеного пристрою на рентгенограмах хворих на одонтогенний верхньощелепний синусит вивчено співвідношення дна порожнини носа та верхньощелепної пазухи та виявлено чинники, які сприяють розвитку даного захворювання. Встановлено, що між показником відстані "дно порожнини носа - дно верхньощелепної пазухи" та ступенем пневматизації верхньощелепного синуса є зворотньо пропорційний зв'язок. Вивчено вентиляційна та дренажна функції максилярного співустя за одонтогенного верхньощелепного синуситу. Доведено, що за одонтогенного верхньощелепного синуситу зміни функції максилярного співустя виражені у меншій мірі, ніж за риногенного. Вперше в основу алгоритмів діагностики, консервативного й ендоскопічного хірургічного лікування хворих на одонтогенний верхньощелепний синусит покладено дані про ступінь пневматизації верхньощелепного синуса та результати функціональних досліджень максилярного співустя.

  Скачати повний текст

Вдосконалено функціональнозберігаючий принцип хірургічного лікування хворих на фронтит. Проведено обстеження та лікування 67 хворих пацієнтів із запальними захворюваннями лобних пазух. Для лікування 36 осіб, хворих на фронтит, було застосовано розроблений комплексний метод лікування використанням обмеженої трепанації лобної пазухи, завдяки чому відновлено фізіологічні процеси у лобній пазусі та прохідність лобно-носового каналу; 31 пацієнта - аналогічний метод лікування, але з застосуванням трепанопункції лобної пазухи. З метою діагностики, спостереження за динамікою перебігу запального процесу в оперованій пазусі та ефективності здійснюваної терапії впроваджувалися діафаноскопія, рентгенологічний, мікробіологічний та морфофункціональний методи дослідження. Опрацьовано та впроваджено функціональнозберіагючий спосіб - обмежену трепанацію лобної пазухи, інструментарій для її виконання, а також вивчено й обгрунтовано можливість місцевого застосування мараславіну в комплексній терапії хворих на фронтит. Запропонований метод комплексного лікування хворих включає ендоскопічне обстеження, ендоскопічні мікрохірургічні втручання в ураженій пазусі та порожнині носа, антеградне зондування лобно-носового каналу та дилатацію силіконовою трубкою у разі його обструкції за рахунок інфільтративного та рубцьового процесу, а також використання для місцевої дії 10 % розчину мараславіну у разі зовнішнього дренування пазухи. Це дозволило досягти позитивного результату лікування у 97,2 % хворих на гострий та хронічний ексудативний фронтит, а також у разі початкових стадій хронічного гіперпластичного та поліпозного фронтиту: одужання - у 80,5 % хворих, покращання - у 16,7 %.

  Скачати повний текст

Наведено дані комплексного клініко-лабораторного (бактеріологічного, імунологічного та морфологічного) обстеження хворих з хронічними поліпозними риносинуїтами (ХПР). Установлено, що найчастіше на зазначене захворювання страждають люди працездатного віку. Визначено ознаки захворювання: утруднення або відсутність носового дихання, головний біль та виділення водянистого або слизового характеру. Поліпозну тканину, яку було вилучено у таких хворих, на мікроскопічному рівні розцінювали як "зрілий" та "незрілий" тип будови. Виявлено, що в хворих на ХПР найчастіше висівались золотистий стафілокок та асоціації мікроорганізмів, з меншою частотою виявлення - епідермальний та сапрофітовий стафілококи. За результатами дослідження установлено в хворих на ХПР наявність зниженого вмісту Т- та В-лімфоцитів, хелперів і підвищення недиференційованих О-клітин, а також знижений рівень сироваткових імуноглобулінів А і М, а IgG - підвищений. Розроблено та запропоновано ізольований та комбінований методи для підвищення ефективності лікування хворих на ХПР за допомогою застосування у післяопераційному періоді кріоконсервованої плацентарної тканини та препарату "ІРС-19".

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язку варіантів анатомічної будови перегородки порожнини носа, структур остіомеатального комплексу та нижньо-орбітальних етномоїдальних клітин Халлера з хронічними запально-проліферативними захворюваннями слизової оболонки верхньощелепних пазух, одержано гістологічне підтвердження рентгенологічних змін слизової оболонки верхньощелепних пазух (дані спіральної комп'ютерної томографії), характерних для хронічного проліферативного врехньощелепного синуситу. Одержано дані про зміни рівня кортизолу у венозній крові хворих залежно від способу, об'єму та тривалості хірургічного втручання у разі операцій на верхньощелепних пазухах. Оптимізовано способи малоінвазивних ендоскопічних втручань на цих пазухах за результатами експериментальних досліджень на об'ємних високоточних моделях порожнини носа та параназальних синусів, створених на базі розробленої технології.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування рецидивуючих фурункулів носа та використання препарату "Ербісол" і медичної п'явки Hirudo medicinalis у їх комплексній терапії. Наведено результати обстеження 123-х хворих з даною патологією. Досліджено вміст антиендотоксинових і загальних імуноглобулінів класів A, M і G, показники перекисного окислювання ліпідів, антиоксидантного захисту, активності протеїназ та інгібіторів протеолізу в плазмі крові. Встановлено вплив препарату "Ербісол" на рівень антиендотоксинових антитіл, клінічний перебіг захворювання, частоту його рецидивування. Розроблено нову схему використання гірудотерапії у комплексі лікувальних заходів за даної патології. Зроблено висновок, що застосування препарату "Ербісол" та медичних п'явок нормалізує досліджені показники і є більш ефективним методом лікування рецидивуючих фурункулів носа, ніж традиційна терапія.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний статистичний аналіз захворюваності та вивчення перебігу хронічних синуситів в населеннях Київської області за п'ятирічний період до та такий же час після аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. Проведено порівняльну оцінку частоти захворюваності на хронічні верхньощелепні синусити за клінічними, патанатомічними ознаками, що дає змогу проводити диференційоване і комплексне лікування. На великому клінічному матеріалі доведено доцільність дренування верхньощелепних пазух при лікуванні ексудативних, змішаних форм верхньощелепних синуситів. Вивчено ефективність комплексного методу лікування, основним компонентом якого є дренування верхньощелепних пазух і застосування етіотропних та патогенетичних засобів методом 2-3 разового зрошення, введення їх шляхом фонофорезу. Проаналізовано вплив лінійно-поляризованого некогерентного світла на ефективність лікування деяких форм хронічних верхньощелепних синуситів (лампи "Біоптрон-2"), що прискорює виздоровлення.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості функції вегетативної нервової системи у хворих на хронічний одонтогенний гайморит (ХОГ) за допомогою моніторингу варіабельності серцевого ритму. Розроблено модифікований спосіб хірургічного лікування ХОГ, який дозволяє в ранньому постопераційному періоді уникнути тривалої активації симпатичної нервової системи. Досліджено вплив марлевої тампонади прооперованого синуса та назогаймороанастомозу на організм пацієнта як єдину систему. Доведено, що марлева тампонада порожнини носа та руйнування медіальної стінки пазухи викликає у всіх прооперованих стійке порушення вегетативної регуляції діяльності серцево-судинної системи з вираженою симпатикотонією. Показано, що за цих дій виникає порушення церебральної гемодинаміки, яка відновлюється або значно покращується у разі видалення тампону з пазухи носа. Зазначено, що використання розробленого способу хірургічного лікування ХОГ у хворих з вегетативними дисфункціями дозволяє одержати позитивний результат.

  Скачати повний текст