Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики, лікування та запобігання розвитку рецидивів розацеа, демодекозу та дерматиту перорального. Доведено існування ряду подібних екзогенних та ендогенних чинників виникнення та розвитку даних дерматозів, показано особливу значущість інвазії кліщів D.folliculorum і D.brevis. Розроблено стандартну комплексну програму первинного клінічного лабораторного та спеціального обстеження хворих на розацеа, демодекоз і дерматит періоральний та визначено диференційно-діагностичні ознаки клінічної картини даних дерматозів. На підставі комплексного вивчення морфологічних і функціональних особливостей кліщів Demodex folliculorum і Demodex brevis доведено, що спеціалізація щодо паразитизму даних кліщів-демодецид зумовлена рядом взаємозалежних відносин з хазяїном - гостальною, топічною, статевою, віковою та сезонною формами специфічності. З'ясовано, що присутність кліщів-демодецид у ділянках запального процесу на шкірі обличчя у хворих на демодекоз, розацеа і дерматит періоральний є імуносупресивним чинником, який викликає певні зміни характеру запального процесу, зокрема сприяє його хронічному перебігу. Встановлено певне значення у патогенезі досліджуваних дерматозів судинного компонента на локальному та системному рівнях, а також порушень балансу рівнів статевих гормонів (андрогенів, естрогенів) в організмі хворих. Розроблено удосконалену комплексну програму терапії розацеа, демодекозу та дерматиту періорального, яка передбачає заходи, спрямовані на ерацикацію кліщів-демодецид, а також індивідуалізоване врахування особливостей клінічної картини запального процесу та наявності супутньої патології в різних органах і системах організму хворих. Запропоновано оригінальний метод запобігання розвитку рецидивів досліджуваних дерматозів, який, з урахуванням притаманної кліщам-демодецидам сезонної специфічності та певної залежності їх біологічного циклу розвитку від балансу рівнів статевих гормонів в організмі хазяїна, передбачає проведення терапевтичних заходів, спрямованих на досягнення повної ерадикації цих паразитів.

  Скачати повний текст

Уперше показано переважання концентрації низькомолекулярних білків у порівнянні з високомолекулярними та тенденцію до збільшення загального білка змішаної слини у хворих, а також підвищення ступеня важкості захворювання, а саме: типової, гіперкератонітичної, ексудативно-гіперемічної, ерозивно-виразкової. Уперше доведено, що у змішаній слині зростає вміст альбуміну, церулоплазміну та IgA. Виявлені закономірності змін показників білкового обміну змішаної слини дозволяють оцінити патогенетичні механізми розвитку різних форм червоного плескатого лишаю. Доведено, що розроблені лікарські композиції недоцільно використовувати для лікування гіперкератонітичної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Клінічно обстежено 232 хворих з різними формами червоного плескатого лишаю (ЧПЛ). Виявлені особливості клінічного перебігу ЧПЛ у хворих в залежності від стоматологічного статуту. Виявлено порушення рівноваги між факторами місцевого захисту і факторами агресії (мікробного походження), що обумовлює розвиток різних форм захворювання. Видовий склад мікрофлори при запальних формах ЧПЛ поширюється за рахунок грибів роду Candida та мікроорганізмів, які мають фактори патогенності. Виявлений взаємозв'язок між клінічним перебігом ЧПЛ та показниками місцевого гуморального імунітету, про що свідчать зниження рівня мізоцилу і SlgA, підвищення ДК та МДА і порушення в Т- і В-системах імунітету. Розроблена схема комплексної терапії хворих передбачає використання при місцевому лікуванні лікувальних композицій "Мефенатгель" та "Мефезоль" і дозволяє досягти стійкої клінічної та лабораторної стабілізації.

  Скачати повний текст