Скачати повний текст

Комплексно досліджено динаміку клініко-психопатологічних, патопсихологічних і нейрохімічних змін стану хворих з різними типами перебігу параноїдної шизофренії та визначено ефективність лікування даної патології атиповими антипсихотиками. Встановлено закономірності динаміки позитивної та негативної психопатологічної симптоматики в процесі лікування рисполептом в якості монотерапії та комбінацією даного препарата з азалептином. Визначено характер побічних розладів у разі застосування різних терапевтичних стратегій. Вивчено динаміку патопсихологічних порушень функції мислення, пам'яті, уваги, емоційної сфери, самооцінки у процесі лікування. Виявлено особливості стану катехоламінергічної та серотонінергічної систем у процесі лікування. Вперше для оцінки ефективності лікування параноїдної форми шизофренії використано комплексний підхід. На підставі одержаних результатів істотно поглиблено уявлення про диференційовану терапію, що враховує особливості перебігу досліджуваної психічної патології.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічної картини першого психотичного епізоду, динаміки хвороби в жінок з параноїдною формою шизофренії, за якої не було спостережено впливу стресорів перед першим психотичним епізодом. За результатами проведеного дослідження з'ясовано особливості сучасних проявів шизофренії, характер перебігу захворювання, що важливо для визначення його прогнозу. Науково обгрунтовано комплексну терапію з метою проведення ефективного лікування шизофренії та профілактики загострень процесу. Відзначено, що використання результатів дослідження дозволяє вдосконалити терапевтичні заходи, підвищити ефективність фармакотерапії, психотерапії та методів медико-соціальної профілактики хворих на шизофренію. Розглянуто фактори й умови, які впливають на подальший перебіг шизофренії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що у хворих на параноїдну форму шизофренії з різною тривалістю безремісійного періоду перебігу захворювання відрізняються габаритні та поздовжні розміри тіла. Одержано результати, які підтверджують цінність виділення дерматогліфічних типів для вивчення індивідуальних і типологічних особливостей тривалості безремісійного періоду перебігу параноїдної форми шизофренії. Вперше розроблено дискримінантні моделі тривалості безремісійного періоду перебігу параноїдної форми шизофренії на базі соматометричних і дерматогліфічних показників у хворих різної статі першого періоду зрілого віку подільського регіону України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне загально-клінічне, психопатологічне, клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 540-а хворих на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним, нападоподібно-прогредієнтним перебігом, епізодичним перебігом зі стабільним дефектом. Виявлено найбільш значущі клінічні, психологічні, біохімічні та імунологічні фактори, які свідчать про наявність зв'язку клініко-патогенетичних механізмів з особливостями клітинного імунітету й доцільність включення в терапевтичні схеми засобів, які впливають на імунні механізми. Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих на шизофренію диференційованої імунокорекції та ентеросорбції забезпечує рівнобічне поліпшення імунологічних та клінічних показників. Розроблено ряд методів сполучення ентеросорбції та імунокорекції у хворих на шизофренію для подолання терапевтичної резистентності. Клінічна ефективність застосування запропонованого лікувального комплексу виявляється формуванням більш високої якості ремісій у всіх групах зі скороченням термінів лікування значної частини хворих і зниженням загальнонеобхідної для досягнення позитивного ефекту кількості психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Обстежено 130 хворих на параноїдну шизофренію з терапевтичною резистентністю (ТР) та виявлено провідні психопатологічні синдроми. Хворим трьох основних груп (100 осіб) проведено 1 - 3 сеанси краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ). 30 осіб контрольної групи одержували медикаментозну терапію. Відокремлено провідні психопатологічні синдроми, характерні для резистентної параноїдної шизофренії, а також види ТР. Установлено високу ефективність застосування методу КЦГ для подолання ТР, за якого відбувається посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій. В результаті психодіагностичного обстеження з використанням тесту Люшера й опитувача MMPI встановлено пряму кореляцію зміни кольорового вибору та висоти шкал MMPI з динамікою афективної, дереалізаційно-деперсоналізаційної, іпохондричної симптоматики, за цього зменшився сумарний показник тривоги. В результаті проведеного нейрофізіологічного електроенцефалографічного (ЕЕГ) обстеження встановлено прогностичні критерії стосовно призначення кількості сеансів КЦГ, а також три види особливостей ЕЕГ та їх динаміку після подолання ТР. Рекомендовано використання методу КЦГ для подолання ТР у хворих на пароноїдну шизофренію й оптимізації психофрмакотерапії.

  Скачати повний текст

Вивчено соціально-демографічні, клініко-психопатологічні особливості, якість життя та соціальне функціонування хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) за різних типів перебігу. Розроблено та проведено оцінювання ефективності використання психофармакологічних засобів і психоосвітніх програм за умов психіатричного стаціонару з метою лікування таких хворих. У 2004 - 2007 рр. проведено комплексне обстеження 90-та хворих з різними типами перебігу ПШ, а також 30-ти пацієнтів з гострим психологічним розладом з симптомами шизофренії з використанням соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, соціально-психологічного, математично-статистичного методів дослідження. Розроблено терапевтичний комплекс, який передбачає проведення біологічної терапії, застосування психоосвітніх програм. Показано, що використання такого комплексу сприяє підвищенню ефективності лікування, зниженню ймовірності рецидиву захворювання протягом року, зменшенню тривалості наступного психотичного епізоду, покращанню якості життя та соціального функціонування хворих на ПШ.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено схему повного психологічного діагнозу хворим на параноїдну шизофренію. Емпірично встановлено, що на рівень соціального функціонування хворого впливають супутні захворювання, особистісні особливості. Висвітлено соціально-психологічну складову. Запропоновано комплекс психодіагностичних методик для визначення складових психологічного діагнозу. Підтверджено практичну доцільність застосування даної повної схеми психологічного діагнозу у разі параноїдної шизофренії.

  Скачати повний текст

Поглиблено уявлення про значення та роль матері у сім'ї, зокрема, у житті її дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки зі своїми дітьми та з іншими членами сім'ї, сприйняття себе та оцінку своєї ролі у системі сімейних відносин. Виявлено особливості впливу порушень в емоційній сфері на оцінку жінками відносин з власними дітьми, їх сприйняття реальної моделі сім'ї та тієї, якій віддається перевага. Визначено фактори, які складають основу подібної оцінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері у стадії ремісії. Проведено порівняльний аналіз материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих і психічно здорових жінок. Досліджено відсутність зв'язку оцінки сімейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини. Чинник тривалості захворювання не є статистично значущим в процесі визначення психічно хворими жінками особливостей власного сімейного оточення. Виявлено збережені компоненти психічної діяльності, особистісні характеристики, здібності та схильності у сімейних відносинах, формування в них уявлення про свою хворобу. Проаналізовано прихильності та переваги, що дозволили значно підвищити ефективність лікування, скоротити інтенсивність рецидивів захворювання, оптимізувати психокорекційні заходи діяння, знизити негативний вплив психозу матері на членів її родини та на її дітей.

  Скачати повний текст

Розроблено нову структурно-функціональну модель терапевтичного середовища (ТС) як складної динамічної системи взаємин, уявлень, настанов і контактів, що створюється у психіатричному відділенні та впливає на ефективність лікувально-реабілітаційного процесу. Структура ТС містить суб'єктну, об'єктну й організаційну складові. Запропоновано нову типологічну класифікацію, відповідні критерії діагностування рівня та варіанта терапевтичного середовища (травмуючого, відчужуючого, нейтрального, адаптуючого та терапевтичного типів). На підставі обстеження 62-х хворих на параноїдну шизофренію виявлено специфічні особливості сприйняття та репрезентації стаціонарного терапевтичного середовища у пацієнтів з різною тривалістю ендогенного процесу. Досліджено відмінні особливості образу психічно хворої людини у свідомості здорових осіб. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо підвищення рівня терапевтичного середовища та психокорекційної роботи з хворими на параноїдну шизофренію.

  Скачати повний текст

Вперше на основі сучасних досліджень життєдіяльності хворих з психічними та поведінковими розладами вивчено загальну поведінкову дисфункцію та здатність виконувати соціальні ролі. Виділено "слабкі" - "неконтрольовані" соціальні ролі, в яких хворі мають низький адаптаційний потенціал. Встановлено фактори середовища, що провокують вживання алкоголю та є предикторами соціальної дезадаптації, впливають на життєдіяльність пацієнтів з коморбідними розладами (КР). Розроблено модель оцінки соціального функціонування (СФ) даних пацієнтів, яка дозволяє встановити основну дезадаптуючу сферу СФ. Виявлено основні критерії соціальної дезадаптації з визначенням п'яти рівнів функціональних можливостей хворого. Виділено п'ять рівнів загального соціального функціонування (РЗСФ), надано характеристику даного функціонування хворих з КР, вивчено типологію розладів у різних сферах СФ. На основі концепції наслідків хвороби розроблено вітчизняну технологію оцінки СФ хворих з КР у психіатричній практиці, запропоновано підхід, який об'єктивізує встановлення інвалідності залежно від РЗСФ і ступеня обмеження життєдіяльності. Наведено шляхи використання даних дослідження у розробці та корекції індивідуальної реабілітаційної програми з урахуванням можливостей динамічного контролю СФ хворих.

  Скачати повний текст