Скачати повний текст

Встановлено, що фізична залежність та абстинентний синдром розвиваються на фоні обмеження реагування адренергічної та дофамінергічної систем. В той же час активність серотонінергічної, ГАМК-ергічної, вазопресинергічної та окситоцинергічної систем при абстинентному синдромі пригнічена. Показано, що агоністи опіатних рецепторів буторфанол та лоперамід здійснюють позитивний вплив на фізичний стан тварин з абстиненцією. Аналогічну дію мають активатори адренергічної системи (ефедрин, фенілефрин), дофамінергічної системи (леводопа, апоморфін), серотонінергічної системи (триптофан), а також нейропептиди вазопресин та окситоцин.

  Скачати повний текст

Виявлено новий механізм модуляції опіоїдних рецепторів, досліджено її прояви на молекулярному, мембранному, системному рівнях. Як модулятор розглянуто молекулу коменової кислоти. Доведено, що механізм її дії пов'язаний з вибірковим застосуванням молекули тільки з тими точками опіоїдного рецептора, активація яких обумовлює інтерналізацію, десентизацію та рециклізацію рецептора, але не з тими, активація яких призводить до активації G-білків і внутрішньоклітинної відповіді. З'ясовано, що особливістю модуляції є вплив на зв'язування тільки алкалоїдних, але не пептидних лігадів. Показано, що дана модуляція складним чином модулює афінність і кількість опіоїдних рецепторів, що є причиною її антиабстинентних властивостей. Доведено, що у структурі абстинентного синдрому дана модуляція усуває соматовегетативні, алгічні, психоемоціні прояви, скорочує термін і полегшує важкість перебігу абстинентного синдрому. Показано, що коменова кислота метаболізує у печінці, мозку, але не у крові. З'ясовано, що її тривале введення не розвиває звикання та фізичної залежності. Показано перспективність застосування коменевої кислоти для купірування морфінного абстинентного синдрому. Досліджено кумулятивні властивості та дозозалежну токсичніть коменевої кислоти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст