На підставі використання системного підходу визначено структуру, динаміку та патопсихологічні механізми формування синдрому "вигоряння" у лікарів-психіатрів та психотерапевтів. З'ясовано особливості станів психічної дезадаптації лікарів залежно від ступеня важкості синдрому "вигоряння", виділено домінуючі особистісні структури та проведено їх порівняльний аналіз. Вивчено несвідомі механізми варіантів адаптаційних захистів та показано їх вплив на адекватність сприйняття психотерапевтичної ситуації. Вперше досліджено типи патернів відносин "Я - Інший" у лікарів-психіатрів та психотерапевтів залежно від типів особистісної організації. Виявлено фактори, що сприяють розвитку синдрому "вигоряння" різного ступеня важкості та патопсихологічні механізми взаємного обтяження. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено комплексну патогенетичну систему психокорекції, спрямовану на гармонізацію психоемоційної сфери та адаптацію захисних механізмів лікарів до психоемоційних напружень. Розроблено показання щодо диференційованого застосування різних способів психотерапевтичного втручання у відношенні лікарів-психіатрів з синдромом "вигоряння" різного ступеня важкості.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження одержано дані щодо синдромальної структури та особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів. Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено співвідношення рівнів нейротизму, тривоги та депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери. Встановлено електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів. За результатами дослідження розроблено систему диференційованої терапії, що включає фармакотерапію та комплекс психотерапевтичних заходів. Доведено високу клінічну ефективність застосування даної системи терапії.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу клініко-психологічних особливостей 59-ти хворих на посттравматичні стресові розлади (ПТСР) та 78 - з розладами адаптації (РА), визначення клінічних варіантів цих психічних розладів (тривожного, астенічного, дисфоричного, іпохондричного, соматоформного та змішаного за умов ПТСР, афективного - депресивного, тривожного та змішаного - та поведінкового у разі РА), а також типів їх перебігу (прогредієнтного, стабільного та регредієнтного у випадку ПТСР, прогресуючого з подальшою трансформацією до інших нозологічних форм, регредієнтного та рецидивуючого у разі РА), розроблено ефективний комплексний метод лікування цих пацієнтів на базі поєднаного застосування психотерапевтичних методик і технік (когнітивної терапії Бека, технік, що моделюють поведінку, методики прогресивної м'язової релаксації) та фармакологічних засобів. Створено й апробовано алгоритми психотерапевтичного втручання для даного контингенту хворих залежно від клініко-психопатологічних особливостей цих розладів і типів їх перебігу. Виявлено, що комплексний метод терапії є більш ефективним у порівнянні зі стандартним медикаментозним лікуванням для всіх груп хворих.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного динамічного дослідження клініко-соціальних характеристик пацієнтів з першим психотичним епізодом (ППЕ) удосконалено лікувально-діагностичну допомогу, спрямовану на збереження рівня соціального функціонування та якості життя зазначеної категорії хворих. Виявлено особливості преморбідного періоду та динаміки клініко-соціальних особливостей психічних розладів у хворих з ППЕ. Досліджено психопатологічну феноменологію та клінічну структуру ППЕ. Проаналізовано клініко-соціальні результати лікування хворих з ППЕ. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо вдосконалення лікувально-діагностичної допомоги цим хворим. Запропоновано орієнтований алгоритм диференціального діагностування ППЕ з використанням короткого міжнародного нейропсихіатричного опитувальника M.I.N.I., а також алгоритм активної антипсихотичної терапії хворих з ППЕ. Відзначено, що вибір організаційної форми надання допомоги у разі ППЕ доцільно здійснювати відповідно до особливостей його клініко-психопатологічної структури та рівня соціальної дезадаптації хворих з урахуванням необхідності підтримувальних терапевтичних і психосоціальних втручань.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-психопатологічні, соціальні та професійні закономірності формування обмежень життєдіяльності хворих на психічні розлади (528-ми осіб). Визначено чинники, що перешкоджають розробці програми реабілітації хворих. Установлено клініко-психопатологічну структуру зазначених розладів і роль соціальних показників як складових медичного, соціального та професійного критеріїв визначення обмежень життєдіяльності. Розроблено диференційовану комплексну систему визначення цих обмежень та соціальної недостатності у пацієнтів з психічними розладами за умов проведення медико-соціальної експертизи та реабілітації, оцінено її ефективність. Обгрунтовано підходи до оптимізації медико-соціальної реабілітації пацієнтів.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток особистості, міжособистісне спілкування й сексуальне здоров'я овдовілих чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх сомато- та психосексуального розвитку, визначено закономірності формування характерологічних й особистісних рис, що перешкоджають успішній загальній і сексуальній комунікації. Вперше встановлено співвідношення соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки. Доведено існування зв'язку між наявним сексуальним розладом і порушенням комунікації. Вперше виокремлено клінічні форми порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки та розроблено систему психотерапевтичної корекції їх психічного й сексуального здоров'я, визначено принципи та напрями профілактики самотності.

  Скачати повний текст

Розкрито основні аспекти проблеми психічного здоров'я особистості у вітчизняній і зарубіжній психології. Виділено та вивчено його показники у межах гуманістичної концепції "позитивного психічного здоров'я". Теоретично обгрунтовано визначення поняття "соматогенна фрустрація". Розкрито особливості психічного здоров'я в осіб з соматогенною фрустрацією. Розроблено комплекс психокорекційних заходів з метою покращання характеристик психічного здоров'я особистості. Визначено ієрархію його показників у осіб з соматогенною фрустрацією, з якими було проведено психокорекційну роботу.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий спосіб медичної реабілітації пацієнтів з психофізичними дезадаптозами (ПФД) шляхом організації амбулаторного та санаторно-курортного лікування з використанням природних і преформованих фізичних лікувальних чинників. Наведено результати обстеження та лікування хворих осіб з психофізичними дезадаптозами (188-ми - з синдромом хронічної втоми, 172-х - з фіброміалгією, 106-ти - з синдромом менеджера, 105-ти - з ідіопатичним синдромом хронічного тазового болю). На підставі дослідження психоемоційної сфери, вегетативного балансу, гормонального й імунного гомеостазу та показників соціального здоров'я розроблено моделі патогенезу ПФД і запропоновано комплекси медикаментозної терапії, фізіотерапевтичного лікування, психотерапевтичних заходів, фізичної реабілітації. Досліджено вплив процесів акліматизації пацієнтів з дезадаптозами. Визначено оптимальні параметри фізіотерапевтичного впливу, психофонотерапії, методів психологічної корекції. Доведено, що ефективність повного амбулаторного санаторно-курортного комплексу лікування в 2,7 разів більша за ефективність лише амбулаторного курсу та в 4,5 рази ефективніше медикаменозного лікування. Наведено оцінку соціально-економічного ефекту комплексної реабілітації.

  Скачати повний текст

Досліджено стан подружньої адаптації у чоловіків з ананкастним розладом особистості (АРО). Обстежено 97 подружніх пар з використанням системного міждисциплінарного підходу до визначення причин, умов, механізмів розвитку подружньої дезадаптації. З'ясовано соціальні, психологічні, соціально-психологічні, біологічні чинники розвитку порушень подружньої адаптації. Встановлено форми подружньої дезадаптації у разі АРО у чоловіка. Виявлено порушення сомато-, психосексуального розвитку, рівень самооцінювання, особистісні особливості чоловіків з АРО. Визначено особливості подружніх відносин залежно від перебігу психопатологічного процесу. Запропоновано психокорекційні заходи з метою покращання стану подружньої адаптації з використанням методів раціональної, когнітивної психотерапії, аутогенного тренування, статеворольового, сексуально-еротичного тренінгу. За цього система психокорекційних заходів базувалась на принципах комплексності, диференційованості, послідовності й етапності для вдосконалення підсистем особистості - інтра-, мета-, інтеріндивідної - та спрямована на покращання міжособистісних стосунків, підвищення рівня емпатії, адаптацію загальної та сексуальної поведінки. Відзначено, що застосування розробленого комплексу є ефективним у зазначеного контингенту обстежених.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та нейрофізіологічне обстеження хворих на аліментарно-обмінне ожиріння з використанням психологічних методів дослідження, вивчено вплив психопатологічних змін на клінічну картину ожиріння. Здійснено кореляційний аналіз психопатологічних і клініко-електрофізіологічних змін у разі аліментарно-обмінного ожиріння. Встановлено значення надлишкової ваги в структурі психосоматичних розладів. Досліджено ефективність емоційно-стресової терапії за різних форм надлишкової ваги в обстеженої категорії хворих. Розроблено критерії психологічної діагностики хворих на аліментарно-обмінне ожиріння, запропоновано комплекс терапії з використанням емоційно-стресового психотерапевтичного впливу, наведено рекомендації щодо їх впровадження в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ.

  Скачати повний текст

Визначено суттєві відмінності регіонів України за інтегральним показником небезпеки, який визначається переважно надзвичайними ситуаціями (НС), що свідчить про нерівномірний розподіл несприятливих умов життя на стан психічного здоров'я населення різних частин країни. Виділено епідеміологічні маркери психоемоційної напруги у популяції населення України, а саме: провідні - первинну захворюваність на невротичні, зумовлені стресом і соматичні розлади (НПССР) і додаткові - захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози та на шизофренію, а також суїцидальну активність. Доведено, що техногенні НС здійснюють потужний несприятливий вплив на стан психічного здоров'я населення постраждалого регіону, ніж НС природного походження. Показано вплив окремої масштабної техногенної НС на психічне здоров'я населення постраждалого регіону (на прикладі Скнилівської трагедії). Оцінено рівень функціонування психіатричної служби України у зв'язку з наданням спеціалізованої медичної допомоги особам з психічними та поведінковими розладами (ППР) внаслідок НС. Установлено численні фактори ризику-антиризику формування ППР у постраждалих внаслідок НС, а також маркери сприйнятливості-резистентності для підтвердження діагнозу ППР і показники (психологічні, психічні, психофізіологічні) надійності людини під час виконання професійних обов'язків за умов НС. Науково обгрунтовано та застосовано комплексну діагностику ППР у постраждалих внаслідок НС, їх донозологічних форм, яка базується на оцінці вірогідності спонтанних випадків і клінічної значущості ППР внаслідок НС. Наведено кореляйційну структуру реакцій дезадаптації (донозлогічний рівень ППР), а також за результатами кластерного аналізу психологічних проявів установлено їх найбільш поширені та стійкі варіанти. Уперше оцінено інформативність і диференційно-діагностичні властивості методів дослідження для визначення реакцій дезадаптації (психодіагностичного, клініко-психопатологічного, психофізіологічного). Виділено найбільш інформативні окремі психопатологічні симптоми у постраждалих внаслідок НС. Запропоновано скринінг синдромальної діагностики ППР або реакцій дезадаптації. Науково обгрунтовано та розроблено методичні підходи до психотерапії, психопрофілактики та психокорекції психічних і поведінкових розладів у постраждалих внаслідок НС, а також заходи психотерапевтичної та соціально-психологічної допомоги, диференційовані за типами особистості, патологічними ознаками психологічної деформації її структури та порушеннями сфер психіки за групами постраждалих НС. Розроблено систему психотерапії, психопрофілактики та корекції їх психічних розладів, оцінено її ефективність за результатами впровадження в клінічну практику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне, клініко-діагностичне, медикопсихологічне, психотехнічне, клініко-діагностичне, динамічне, психопатологічне та терапевтичне обгрунтування та розробку алгоритмізованих стандартів психотерапії психогенно-обумовлених розладів та принципів оцінки її ефективності на базі розробленої методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу. Обстежено 1 426 осіб, з яких 1 274 - хворі на психічні, соматоформні, психосоматичні, сексуальні розлади, 104 - сліпі і 48 - здорові волонтери. Застосування створеної методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу дозволило на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології та сексології) реконструювати історію дисциплінарної організації, побудувати аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити, сфери пато-нозологічної компетенції, виявити й описати "нормальну" та клінічну психотерапевтичні феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії та психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності та її стандарти.

  Скачати повний текст

Установлено послідовність появи розладів поведінки у тварин під час моделювання стійкого патологічного стану (СПС) мозку, спричиненого введеням сиднокарбу. Виявлено відмінність характеру змін процесів пам'яті у щурів у різні терміни створення експериментального психозу (ЕП). Повторні введення "типових" нейролептиків (амінозину та галоперидолу) з ранніх етапів формування психотичних розладів призводять до блокування поведінкових реакцій з втратою їх здатності поліпшувати показники пам'яті, що виявляються за одноразового застосування за умов сформованого СПС мозку. Установлено, що використання за аналогічних умов сульпіриду спричинює у щурів оптимізацію умовно-рефлекторної пам'яті. Починаючи з першої доби введення сиднокарбу, антидепресанти покращують поведінку та мнестичні реакції тварин. Налоксон, що блокує опіоїдні рецептори, починаючи з сьомої доби моделювання психотичних розладів, суттєво поліпшує показники поведінки щурів. Виявлено оптимізацію мнестичних реакцій на фоні його дії протягом усіх спостережень.

  Скачати повний текст