Дисертацію присвячено проблемі відновного лікування порушень функції III, IV, VI черепних нервів у післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу артеріальних аневризм мозкових судин та у хворих, що зазнали черепно-мозкової травми. У 152 хворих виявлено особливості клінічних проявів і закономірності відновлення окорухових порушень. Запропоновано комплекс методів об'єктивізації процесів відновлення. Розроблено комплексний диференційований підхід з метою лікування даної патології з використанням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування. Вперше застосовано метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні, що дозволило значно покращити результати лікування.

  Скачати повний текст

Виявлено морфологічні зміни в головному мозку за умов тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) в експерименті та клініці, що зумовлюють розвиток посттравматичного набряку-набухання головного мозку, вираженість якого залежить від ступеня ушкодження мозкової тканини, проникності гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ), активації перекисного окиснення ліпідів і порушень крово- та лікворообігу. Розроблений на підставі комп'ютерної томографії (КТ) метод оцінки гідратації компонентів внутрішньочерепного вмісту дозволяє селективно оцінювати ступінь вираженості набряку-набухання білої та сірої речовин головного мозку за умов тяжкої ЧМТ. У періоді до п'яти діб в розвитку набряку-набухання головного мозку мають високе прогностичне значення продукти перекисного окиснення ліпідів, гіпернатріємія, зміни осмотичного тиску. Ці показники та дані КТ можуть виступати прогностичними критеріями виходу ЧМТ. Препарати іонол і ліпін мають виражену лікувальну ефективність за умов експериментальної ЧМТ. Ліпін нормалізує всі ланки ГЕБ до кінця четвертої доби експерименту.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу ізольованих вогнепальних поранень черепа та головного мозку встановлено, що в мирний час переважають кульові поранення голови, а у військових локальних конфліктах переважають осколкові поранення. Доведено, що кульові поранення характеризуються більш важким ушкодженням головного мозку, а осколкові поранення - більш поширеними ушкодженнями м'яких тканин голови та кісток. Установлено, що прогнозування наслідків у випадку вогнепальних ушкоджень черепа та головного мозку залежить від характеру снаряда, що ранить (кульовий, осколковий), характеру поранення (проникне, непроникне), ходу раневого каналу (діаметральний, радіарний, сегментарний, тангенціальний), тяжкості стану хворого, а також термінів і адекватності надання спеціалізованої допомоги. Показано, що всі хірургічні втручання з приводу вогнепальних поранень черепа та головного мозку доцільно проводити в спеціалізованих нейрохірургічних установах, оскільки надання допомоги в кваліфікованих медичних пунктах часто (у 59 % хворих) потребує повторних хірургічних втручань.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження поверхнево-активної властивості та ліпідного складу 212-ти конденсатів видихуваного повітря та ендобронхіальних змивів, зібраних у 118-ти пацієнтів, а також морфофункціонального стану легень установлено, що у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) у гострому періоді спостерігається порушення в системі сурфактанту легень, які складають основу для розвитку вторинних гнійно-септичних ускладнень. Установлено, що рівень цих порушень залежить від клінічної форми тяжкої ЧМТ. У разі поєднання забою головного мозку тяжкого ступеня та його гострого стиску спостерігаються більш виражені розлади сурфактанту легень, ніж за умов осередкового тяжкого забою головного мозку. Розроблено методику застосування замісної сурфактантної терапії в хворих з тяжкою ЧМТ препаратами природного екзогенного сурфактанту, що дозволяє підвищити функціональну активність сурфактантної системи легень, поліпшити газообмін, зменшити кількість вторинних легеневих ускладнень, а також призводить до зниження рівня летальності, обумовленої легеневими ускладненнями та взагалі за даної патології.

  Скачати повний текст