Узагальнено результати дослідження трансплантації ембріональної нервової тканини у випадку ушкодження периферичних нервів. Висвітлено особливості процесу регенерації нервів за умов уведення ембріональної нервової тканини в зону шва нерва під час виконання реконструктивних хірургічних втручань. Доведено досить значне поліпшення процесів регенерації ушкоджених нервів і відновлення функції нервово-м'язового апарату після трансплантації ембріональної нервової тканини. Виявлено збільшення швидкості проростання нервових волокон та їх мієлінізації, поліпшення мікроциркуляторного русла кровообігу в зоні ушкодження, ослаблення реакції сполучнотканинного оточення з уповільненням диференціювання його елементів і зменшенням сполучнотканинного рубця, істотне підвищення показників функції нерва та м'язів, які ним іннервуються. Хірургічне втручання на периферичному нерві для відновлення його цілісності викликало характерні зміни у функціонуванні імунної системи, на фоні яких розвиваються нейроаутоімунні реакції клітинного та гуморального типів до білків периферичної нервової системи. Нейротрансплантація для стимуляції регенерації ушкоджених нервів призвела до досить стійкого та тривалого пригнічення функції Т- і В-лімфоцитів, нейтрофілів, порушення діяльності супресорів моноцитарно-макрофагальної ланки, що ймовірно є одним з механізмів зменшення реакції сполучної тканини та формування грубого сполучнотканинного рубця на ділянці нейрорафії. Трансплантація ембріональної нервової тканини "на периферію" не призводить до розвитку аутоімунних реакцій, пригнічує розвиток нейросенсибілізації. Експеримент підтверджено електрофізіологічними, морфологічними та імунологічними методами дослідження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміну імунологічних показників у разі експериментального пошкодження периферичного нерва та відновного лікування з використанням трансплантації ембріональної нервової тканини, ауто- та алопластики. Висвітлено результати лікування хворих з травматичними ураженнями периферичної нервової системи, а також визначено роль імунореактивних процесів за різних видів трансплантації. На підставі комплексного імунологічного, електронно-мікроскопічного та електрофізіологічного досліджень описано закономірності змін клітинного і гуморального імунітету у разі експериментального ушкодження периферичного нерва та виконання різних видів реконструктивних хірургічних втручань. Встановлено наявність активації Т-клітинної ланки імунітету під час зшивання периферичного нерва кінець в кінець, В-клітинної ланки - у разі аутотрансплантації, стерту різнонаправлену реакцію імунокомпетентних клітин - у разі алотрансплантації, активацію імуносупресорної ланки імунітету та ранній розвиток нейроаутоімунної відповіді - під час використання трансплантації ембріональної нервової тканини. Доведено ефективність відновлення функції ушкодженого нерва за умов використання мікрохірургічного шва нерва з трансплантацією ембріональної нервової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностування та хірургічного лікування травматичних уражень периферичних нервів, що характеризуються значними дефектами нервових стовбурів, відсутністю центрального або дистального відрізків нерва, давністю ушкодження більше за 12 міс. Проведено дослідження випадків, прогноз лікування яких надзвичайно несприятливий. Проаналізовано можливості сучасних методів діагностування, а саме: комплексу електронейроміографічних методик, комп'ютерно- і магніторезонанснотомографічних досліджень, інтраопераційного діагностування у визначенні функціонального стану ушкоджених нервів і прогнозуванні обсягів відновлення їх функцій. Для лікування хворих з тяжкими та застарілими ушкодженнями периферичних нервів розроблено та впроваджено в клінічну практику нові хірургічні методики, які грунтуються на використанні можливостей гетеротопічної невротизації, невротизації з аутопластикою, прямої невротизації м'язів і через трансплантат нерва, внутрішнього невролізу або аутопластики частини пучків, перехресної іннервації, транспозиції м'язів, внутрішньоневральної невротизації, супрамаксимальної інтраопераційної електростимуляції, довготривалої електростимуляції, що повною мірою залучають механізми пластичності нервової системи. Використання сучасних методів діагностування, вдосконалення лікувальної тактики, виконання реконструктивних хірургічних втручань, що базуються на залученні компенсаторно-регенераторних можливостей нервової системи, дозволило підвищити ефективність оперативного лікування, досягти позитивних результатів у 91,2 % хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення діагностики та лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. На основі аналізу результатів клініко-нейрофізіологічного дослідження виділено клінічні варіанти уражень та стадії реінервації, визначено діагностичну інформативність електроміографічних показників на етапах лікування. Встановлено, що структурно-функціональні особливості сегментарного нервово-м'язового та вегетативного волокон впливають на наявність та вираженість больового синдрому, ступінь відновлення нейромоторної функції. Розроблено концепцію умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка дозволила обгрунтувати новий підхід до вибору тактики лікування. Запропоновано метод комплексної доопераційної діагностики та систему диференційованої градуальної оцінки ефективності лікування травматичних уражень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. Основні результати роботи знайшли впровадження в нейрохірургічній та неврологічній практиці.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих з пошкодженням нервових стовбурів за рахунок комплексного хірургічного лікування з застосуванням методів, які сприяють підвищенню якості освіження та зіставлення відрізків нерва перед зшиванням, захисту місця зшивання від рубцевої тканини та магнітної стимуляції регенерації нервових стовбурів. Експериментальна частина роботи виконана на 45-ти безпородних собаках обох статей від 2-х д - 5 р. масою тіла 6 - 11,2 кг і 32 білих щурах лінії Вістар обох статей масою тіла 250 - 350 г. Вивчено результати комплексного лікування 797-ми хворих з пошкодженням нервів: чоловіків 583 (73,1 %), жінок (26,9 %). Проведений експеримент довів позитивний вплив пульсуючого магнітного поля (ПУМП) на регенерацію нервових стовбурів після їх зшивання, а саме: прискорюється початок регенерації, збільшуються швидкість та якість регенерації пошкодженого нерва. Встановлено, що застосування розробленого способу освіження відрізків нервового стовбура перед накладанням швів дозволяє виконати рівномірне, перпендикулярне розсіченння нерва, що дає змогу якісніше накладати шви на нервові стовбури. Охарактеризовано, що застосування магнітотерапії в ранні строки після накладання шва на травмований нерв дозволяє в 92,7 % випадків досягти повного відновлення функцій травмованої кінцівки, в 7,3 % - з обмеженням. Розроблено методику та новий матеріал для тубажа нервів, які зшивають, що дозволяють захистити місце зшивання від стискання рубцевою тканиною і знизити до мінімуму вплив однієї з основних причин уповільненої та неякісної регенерації нерва. Обгрунтовано, що в результаті комплексного хірургічноголікування хворих з пошкодженням периферичних нервів у 81 % спостережень вдалося досягти повного відновлення функції кінцівки, в 15,2 % - з певними обмеженнями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих з периферійними ураженнями лицевого нерва шляхом застосування препаратів, виготовлених з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу ("Кріоцелл-кріоцеребрум" і кріоекстракт плаценти). Запропоновано комплексну програму обстеження хворих з зазначеними ураженнями, яка передбачає здійснення стоматологічних, неврологічних обстежень, імунологічних досліджень, проведення стимуляційної електроміографії, реоенцефалографії та електроенцефалографії, яка дозволяє одержати необхідну інформацію про перебіг патологічного процесу у нервово-м'язовому апараті та взаємопов'язані з ним зміни стоматологічного статусу, порушення у системі центрального кровообігу, функціональній активності головного мозку та імунній системі. Розроблено технологію ін'єкційного підведення до лицевого нерва препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" і кріоекстракту плаценти залежно від місця його ураження, а також схему їх застосування з урахуванням ступеня вираженості клінічних проявів захворювання. Порівняно результати лікування периферійних уражень лицевого нерва за стадії залишкових явищ і традиційної схеми з використанням препаратів, виготовлених з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу. Показано високу ефективність запропонованого методу терапії.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий напрямок у реконструктивно-відновній хірургії, а саме - мікрохірургію ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок за незадовільних умов для їх регенерації. Вивчено протекторні можливості жирової тканини та розроблено техніку її видалення, підготування та трансплантації в зону втручання на нерві. Обгрунтовано виділення кінцівки як органу з особливими, притаманними тільки йому біомеханічними, гемодинамічними та трофічними характеристиками. На експериментальних моделях відтворено незадовільні умови (хронічна компресія, гнійний процес, венозна гіпертензія, хронічна ішемія, наслідки цукрового діабету) для регенерації сідничого нерва, який був з'єднаний периневральним швом. Експериментально вивчено морфологічні результати та визначено найбільш впливові негативні фактори. Прооперовано 244-х хворих, для лікування яких використано сучасні методи діагностики, можливості мікрохірургії нервів, хірургії судин.

  Скачати повний текст

Вивчено можливість стимуляції регенерації пошкоджених периферійних нервів за умов спільної дії частотно-модульованого магнітного поля та лазерного опромінення у різні терміни після травми. Установлено, що відновлення функції пошкоджених нервів залежить від швидкості регенерації нервових волокон, відновлення повноцінної інервації тканин, можливості розвитку в рані запального процесу. За результатами дослідження доведено перспективність і доцільність комплексного застосування магнітолазеротерапії (МЛТ) за умов лікування пошкоджених нервів. Експериментальним шляхом вивчено вплив на регенерацію периферійного нерва частотно-модульованого магнітного поля й оптичного потоку у різних діапазонах спектра (червоному та інфрачервоному) за частоти модуляції 9,4 та 37,5 Гц. З використанням нейрогістологічних, загальногістологічних, електронномікроскопічних і морфометричних методів вивчено реактивні зміни, наявні під час регенерації сідничного нерва. Досліджено даний нерв після невротомії з наступним зшиванням за умов застосування МЛТ та без її застосування за термінів 3, 6 і 12 тижнів після здійснення операції без використання та з використанням магнітолазеротерапії. Вивчено вплив частотно-модульованої магнітолазерної дії на регенерацію периферійного нерва та встановлено, що використання МЛТ в інфрачервоному діапазоні спектра з частотою модуляції 37,5 Гц сприяє одержанню найкращих результатів. Зазначено, що використання результатів дослідження дає змогу оптимізувати способи лікування пошкоджених нервів.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено основні зміни в органах імунної системи за травматичних пошкоджень периферійних нервів та після відновних нейрохірургічних втручань з використанням консервативних методів лікування. Уперше проведено детальний аналіз особливостей органів імунної системи (тимусу та селезінки) після травми периферійного нерва та використання імунодепресанту. Установлено, що у разі травматичного пошкодження сідничого нерва відбуваються значні зміни у загруднинній залозі та селезїінці, які тривають впродоваж 12-ти тижнів. Доведено, завдяки використанню циклоспорину А зменшуються цю прояви. Уперше досліджено структуру тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту з використанням методу цифрового комп'ютерного аналізу. Одержано відсотковий розподіл клітин лімфоїдної популяції (від нормальних і деструктивних лімфобластів до нормальних і деструктивних малих лімфоцитів, зокрема уперше виявлено значний відсоток клітин на стадії апоптозу). Зазначено, що селезінка за цим методом раніше не вивчалась. Уперше використано гістохімічні методи визначення розподілу рецепторів клітин у тимусі та селезінці до лектинів сої, арахісу та сочевиці після травми нервового стовбура та дії імунодепресанту. Відзначено, що певні клітини зі специфічною спорідненістю рецепторів до зазначених речовин в селезінці раніше не спостерігались.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальним питанням нейрохірургічного лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів верхніх і нижніх кінцівок в умовах мирного часу. За результатами клінічних спостережень 1200 хворих із травматичними ушкодженнями периферичних нервів виявлено, що вогнепальні ушкодження мали місце у 7,1% хворих. На підставі дослідження 86 хворих із вогнепальними ушкодженнями периферичних нервів узагальнено дані про причини їх виникнення. Визначено показання й оптимальні строки хірургічного лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів. Проаналізовано доцільність та ефективність застосування у ранньому післяопераційному періоді прямої електромагнітостимуляторної терапії після невролізу. Вперше, із урахуванням причин, ступеня ушкодження нервового стовбуру, важкості супутніх уражень, строків, які пройшли від моменту вогнепальної травми до операції, відпрацьовано та рекомендовано алгоритми диференційованого мікрохірургічного лікування, з метою покращання клінічних результатів у даного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу та мікрохірургічного лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів у 119 хворих, вік яких перевищував 60 років. Узагальнено дані стосовно причин механізмів виникнення травматичних ушкоджень периферичних нервів у хворих похилого та старечого віку. Проведено динамічне спостереження за клініко-неврологічними змінами, що відображають рівень відновлення функції нервово-м'язового апарату в ранній та віддалений післяопераційний період. Встановлено, що результати нейрохірургічного лікування ушкоджень периферичних нервів у хворих старшої вікової категорії поступаються результатам лікування пацієнтів молодшого віку. Уточнено клініко-електронейроміографічні критерії показань і протипоказань до реконструктивних операцій на нервових стовбурах у хворих старшої вікової групи. Визначено оптимальні терміни оперативного лікування. Обгрунтовано та доповнено показання до використання відновних ортопедичних методів лікування, що значно підвищує ефективність лікувальних засобів.

  Скачати повний текст

Вивчено відновлення нервового стовбура за всією довжиною за умов мікрохірургічної алонейропластики залежно від часу після пошкодження, а також стан нервових волокон, що проростають у периферійний відрізок нервового стовбура та їх мієлінізацію під впливом ліпіну. За результатами одержаних даних з'ясовано закономірності процесів регенерації та мієлінізації нервових волокон залежно від терміну оперативного втручання та впливу препарату "Ліпін", кореляцію між змінами в трансплантаті та в нейральних анастомозах і змінами в периферійному відділі пошкодженого нерва. Створено передумови удосконалення методики лікування травм нервових стовбурів у людини, а також надано теоретичне обгрунтування для розробки рекомендацій щодо вибору тактики операційних втручань і реабілітаційних засобів за тяжких форм пошкодженого нерва.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості регенерації та ремієлінізації нервових стовбурів за умов експериментальної травми периферійного нерва та застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот. Розроблено нову експериментальну модель травми периферійного нерва. З застосуванням загальногістологічних, електронномікроскопічних і морфометричних методів виявлено головні ланки процесу регенерації сідничого нерва. Установлено, що модель запропонованої експериментальної травми периферійного нерва сприяє уповільненню регенерації ушкодженого нерва. Показано позитивний вплив омега-3-поліненасичених жирних кислот на регенерацію та ремієлінізацію нервових стовбурів за умов експериментальної травми периферійного нерва.

  Скачати повний текст

Розроблено нову експериментальну модель травматичного ушкодження периферичного нерва. Досліджено вплив комбінованої дії корвітину з ліпіном і монотерапії ліпофлавоном на процеси регенерації в проксимальному відділі, ділянці невротомії та дистальному відрізку травмованого сідничного нерва щурів. Виявлено морфологічні порушення регенерації нервових волокон внаслідок розвитку фіброзу та сполучнотканинних рубців в ділянці невротомії. З'ясовано, що застосування досліджуваних засобів сприяє регенерації нервових волокон в дистальний відділ травмованого нерва. Ліпофлавон пригнічує формування сполучнотканинних рубців після невротомії, що сприяє інтенсивній пенетрації осьовими ціліндрами зони ушкодження, тому дозволяє рекомендувати його до вивчення за клінічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішньопучкову будову сідничного нерва білого щура та людини, а також особливості післятравматичної регенерації сідничного нерва білого щура під впливом екзогенної гіпертермії (+ 35 - 37 C) в експерименті. Встановлено, що сідничні нерви білого щура та людини за принципом внутрішньої будови є ізоморфними фармаціями периферичної нервової системи. Екзогенна гіпертермія (+ 35 - 37 C) стимулює, впливає на проліферацію сполучнотканинних елементів і кровоносних мікросудин регенераційної невроми. Дані умови забезпечують більш інтенсивну регенерацію новоутворених аксонів у ранні (3 - 7 діб після невротомії) терміни, а також упорядкований їх ріст, прискорення дозрівання аксонів та їх мієлінізації у більш пізні терміни.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст