Розглянуто відмінності у перебігу захворювання, неврологічній симптоматиці, інструментальній, лабораторній, диференціальній діагностиці, результатах хірургічного втручання за екстрамедулярних пухлин вентральної та вентралатеральної локалізації. Обгрунтовано питання підвищення ефективності й висвітлено шляхи подальшого покращання діагностики та хірургічного лікування екстрамедулярних пухлин вентральної та вентралатулярної локалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості локалізації, морфології, мікрохірургічної анатомії, ангіоструктури, гемодинаміки різних типів спінальних судинних мальформацій та судинних пухлин і розроблено загальну класифікацію даної патології. Проаналізовано взаємозв'язок особливостей локалізації, ангіоструктури, гемодинаміки між собою. Визначено типові клінічні симптомокомплекси, проаналізовано їх залежність від локалізації, ангіоструктури, гемодинаміки спінальних судинних мальформацій та пухлин. Встановлено інформативність сучасних методів діагностики, розроблено діагностичні критерії та алгоритм обстеження хворих зі спінальними судинними мальформаціями та судинними пухлинами. Розроблено показання до нейрохірургічних втручань залежно від ангіоструктури, особливостей гемодинаміки, розташування судинних пухлин та судинних мальформацій спинного мозку та хребта. Удосконалено технологію ендоваскулярних, мікрохірургічних, комбінованих втручань. Запропоновано та впроваджено нові методики видалення інтрамедулярних та інтравертебральних судинних утворень, стабілізації безпосередньо живлячих судин. На підставі результатів хірургічних втручань наведено рекомендації щодо операційної тактики залежно від типів спінальних судинних мальформацій та пухлин.

  Скачати повний текст

На підставі даних діагностування та лікування 68-ми хворих з кістами крижового каналу (ККК) віком від 21-го до 71-го років досліджено проблему покращання результатів їх хірургічного лікування. Хворих було розподілено за типом кіст, а саме: перинервальних, або Тарловських - у 46-ти (67,6 %) пацієнтів, екстрадуральних менінгіальних - у 5-ти (7,4 %), менінгіальних дивертикул - у 11-ти (16,2 %), інтрадуральних лептоменінгіальних (арахноїдальних) у трьох (4,4 %), сакрально-пресакральних кіст у складі тріади Currarino - у трьох (4,4 %) хворих. Проведено клініко-неврологічне дослідження пацієнтів з використанням стандартних збірників питань, рентгенографії попереково-крижового відділу хребта у двох проекціях і магніто-резонансної томографії цієї ділянки, а також магніто-резонансної мієлографії та електронейроміографії з метою верифікації радикулопатії. Виконано оперативне лікування з використанням заднього доступу шляхом амінекомії крижової кістки. За технічної можливості кісти видалялися повністю. За наявності нервових волокон корінця у стінці кісти Тарлова здійснювали резекцію її стінок на рівні ганглія, нервові корінці прикривали гемостатичною гукою чи пластинами тахокомбу. Утворена порожнина заповнювалася аутожировою клітковиною. Безпосередньо після оперативного втручання покращання неврологічного статусу визначено у 33-х (91,7 %) хворих. Повний регрес неврологічних симптомів досягнуто у 26-ти (72,2 %) хворих. У віддаленому післяопераційному періоді рецидивування кіст не зареєстровано. За умов консервативного лікування ККК спостережено значну позитивну динаміку неврологічної симптоматики, особливо больового синдрому. У віддаленому періоді у всіх хворих відзначено відновлення попередньої симптоматики. За результатами дослідження зроблено висновок, що консервативна терапія дає лише тимчасовий ефект.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено прогнозуванню та профілактиці ускладнень хірургічного лікування пухлин спинного мозку. Використані дані поглибленого комп'ютерного аналізу 200 інформаційних карт хворих з пухлинами мозку. У 110 з них мали місце одне чи декілька ускладнень, які виникали під час чи після операції. Приведені дані прогнозування та профілактики таких ускладнень, як післяопераційні пневмонії, значної крововтрати, гострої серцево-судинної недостатності, а також смерті хворих. Установлені ведучі прогностично несприятливі ознаки цих ускладнень. Основними серед них були: локалізація пухлин в шийному та верхньогрудному відділі спинного мозку, злоякісність пухлин особливо тих, які проростали в хребет, внутрішньомозкова локалізація. Значний розмір пухлин, травматична операція, велика крововтрата, наявність супутніх захворювань, особливо урологічних, порушення дихання, трофічні розлади, порушення гомеостазу негативно впливали на результат операцій. Відсутність цих ознак була прогностично благоприємною. При підрахунку суми діагностичних коефіцієнтів прогностично несприятливих і сприятливих ознак вдавалось кількісно оцінити ризик частоти різних ускладнень і своєчасно цілеспрямовано використати комплекс профілактичних заходів. Основними серед них являються: тренування глибини вдиху, проведення сеансів СД з ПТКВ, туалетної бронхоскопії, превентивного введення антибіотиків, використання оптичної техніки, боротьба з висхідним набряком мозку, своєчасна корекція крововтрати та порушень гомеостазу. Це дало можливість знизити частоту пневмоній на 26,7%, гострої серцево-судинної недостатності на 13,9%, значних крововитрат на 28,1% та смертельних вип адків на 3,6%.

  Скачати повний текст