Досліджено ефективність різних режимів індукційної імуносупресивної терапії у 160-ти хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) залежно від клінічного варіанту перебігу захворювання - "легкого" або "тяжкого". Доведено високу ефективність низьких доз глюкокортикоїдів у разі їх ізольованого застосування у хворих на "легкий" СЧВ з низькою активністю. Обгрунтовано необхідність використання режиму "пульс-терапії" у хворих на "тяжкий" СЧВ за високої активності захворювання, обумовленої ураженням життєво важливих органів або тяжкими гематологічними порушеннями. За результатами дослідження розроблено алгоритм диференційованого вибору оптимального режиму індукційної терапії СЧВ залежно від клінічного варіанта захворювання та вихідних рівнів індексу його активності, встановлюваного відповідно до модифікованої шкали SLEDAL. За допомогою покрокового множинного логістичного регресійного аналізу вперше встановлено критерії прогнозування несприятливого результату індукційної терапії у хворих на СЧВ, якими є тривалість захворювання від моменту перших виявів його активності до початку індукційної терапії більш, ніж шість місяців, а також наявність інфільтративного ураження легенів і низький рівень сприйняття хворими програми лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості стану систем імунітету і гемостазу, а також розроблено метод лікування порушень у хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ). У 73,9 % хворих виявлено ослаблення неспецифічної резистентності, у 89,9 % пацієнтів - пригнічення клітинної та посилення гуморальної ланок імунітету. На підставі дослідження рівня антитіл до кардіоліпіну (аКЛ) і клінічних проявів захворювання встановлено у 25 % хворих з антифосфоліпідним синдромом. Визначено патологічні зміни системи гемостазу за типом хронічного ДВЗ-синдрому І стадії з переважною активацією тромбоцитарної ланки у разі ХЧВ. У аКЛ-позитивних хворих значно посилювалися розлади судинно-тромбоцитарного гемостазу у порівнянні з показниками аКЛ-негативних пацієнтів. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хворих з використанням антиагрегантів (аспірину, тикліду). Призначення антиагрегантів на фоні комплексного лікування хворих дозволило подовжити тривалість ремісії в 2,3 - 3,4 рази, зменшити кількість рецидивів у 3,2 - 4,8 рази у порівнянні з традиційним лікуванням.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікувальних заходів системного червоного вовчака. Доведено, що системна ензимотерапія поліпшує результати впливу на ознаки гломерулонефриту, синглетно-киснева - на перебіг пневмоніту. Досліджено дію системної ензимотерапії на фізико-хімічний стан сечі у хворих на вовчаковий гломерулонефрит (ВГН) за даними динамічної міжфазної тензіометрії. Установлено зміни стану малого кола кровообігу у хворих з ураженням легень під впливом синглетно-кисневої терапії. Обгрунтовано доцільність використання міжфазної тензіореометрії сечі та конденсату вологи видихуваного повітря для контролю за ефективністю лікувальних заходів ВГН і пневмоніту.

  Скачати повний текст

Доведено клінічну ефективність застосування різних груп імунодепресантів цитотоксичної дії (циклофосфаміду, азатіоприну, мікофенолатумофетілу, метотрексату, циклоспорину) у хворих-жінок з різним клініко-лабораторним перебігом системного червоного вовчака. Встановлено вплив даних препаратів на метаболічні розлади (ліпідний обмін, перекисне окиснення ліпідів, систему антиоксидантного захисту, середньомолекулярні сполуки), стан імунітету (рівень різних імуноцитів, цитокінову мережу) та фізико-хімічні властивості крові (поверхневий натяг, в'язкоеластичність, релаксація). Розроблено підходи до індивідуального використання цитостатиків, виділено критерії, що дозволяють прогнозувати результати цитостатичної терапії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ) шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних покращити тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, системні поліензими), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі та порушень стану вегетативної регуляції. Визначено роль структурних порушень епідермісу та дерми в морфогенезі ХЧВ і лімфоцитарної інфільтрації шкіри Йєсснера - Канофа й показано достовірні розбіжності кількісних морфологічних параметрів за даних дерматозів. Розглянуто особливості мікроциркуляторних порушень дерми у хворих на ХЧВ, які виявляються зменшенням просвіту судин мікрогемоциркуляторного русла у 1,25 рази за рахунок стовщення судинних стінок у результаті набряку та проліферації, що призводить до розвитку тканинної та застійної гіпоксії.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за системного червоного вовчаку (СЧВ) та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і особливостями перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи та ендогенної інтоксикації. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу та рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) та їх добових доз.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення диференційно-діагностичної тактики ведення хворих і підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів за хронічного червоного вовчака (ХВЧ), вивчено роль порушень механізмів тканинної регуляції у патогенезі захворювання. На підставі результатів клініко-лабораторних, морфологічних, імуногістохімічних досліджень показано, що у патогенезі червого вовчака (ЧВ) велику роль відіграють порушення тканинного метаболізму, фізико-хімічні зміни сироватки крові, порушення процесів перекисного окиснення ліпідів й антиоксидантного захисту, дисбалансу синтезу прозапальних і регуляторних цитокінів. Порівняльна діагностика ХЧВ, системного ЧВ (СЧВ) зі шкірним синдромом і без дерматологічних уражень достовірно визначила найбільш біохімічні, фізико-хімічні зміни, дисбаланс цитокінової мережі за наявності уражень шкіри у хворих на СЧВ, що свідчить про значущість дерматологічних проявів у метаболічних змінах за умов ЧВ. Виявлено кореляційний взаємозв'язок клінічних показників важкості перебігу ХЧВ і біохімічних, фізико-хімічних змін стану сироватки крові, а також порушень цитокінової мережі. Підвищення ефективності лікувальних заходів за цього захворювання досягнуто шляхом використання засобів з метаболічною дією - антицитокінових й антоксидантних препаратів у комплексній терапії хворих на ХЧВ.

  Скачати повний текст