Проведено дослідження імунопатогенезу, клініко-епідеміологічних та серологічних особливостей прихованого сифілісу та зміни їх динаміки у разі використання комплексного методу терапії. Виявлено раніше не відомі клініко-епідеміологічні особливості раннього та пізнього прихованого сифілісу на сучасному етапі. Встановлено істотні розбіжності, притаманні саме ранній чи пізній формам захворювання, зокрема щодо його гендерного розподілу, а також соціального статусу, анамнестичних даних і конфронтації пацієнтів. З'ясовано, що для прихованого сифілісу характерна майже в 30 % випадків наявність слабко-позитивних, сумнівних і частково негативних результатів серологічних реакцій на сифіліс. Вперше встановлено особливості імунної відповіді у даної категорії хворих. З'ясовано, що за пізніх форм сифілісу відхилення від середньостатистичної норми здорових людей більш виражені. Розроблено новий метод лікування хворих на пізній прихований сифіліс пеніциліном G натрієвої солі та доксицикліном моногідрату в комбінації тилороном та інфрачервоним лазерним опромінюванням крові. Розроблено практичні рекомендації та додаткові діагностичні лабораторні тести для виявлення прихованого сифілісу.

  Скачати повний текст

Створено методологічні та методичні підходи до вивчення проблеми сифілісу серед осіб, що мешкають на територіях радіонуклідного забруднення. Розроблено скринінговий метод індивідуально-анамнестичного варіанта діагностики хронічних неінфекційних захворювань хворих на сифіліс, який у поєднанні з розробленим стандартизованим експертно-інформаційним комплексом чинників, які формують особливості розвитку сифілісу, дають змогу визначати ступінь вірогідності негативного перебігу сифілітичної інфекції. Визначено окремі клінічні ознаки розвитку активних форм сифілісу та їх диференційованої залежності від мешкання в зонах радіаційного забруднення, у порівнянні з умовно чистими. Установлено взаємозв'язки нетипового розвитку сифілісу та особливостей його перебігу залежно від загального стану здоров'я, наявності органних і міжорганних захворювань, імунологічних порушень та феномену раціаційного внутрішнього опромінення. Розроблено метод дезінтоксикаційної терапії (екстракорпоральна гемокорекція), шляхом переривчастого плазмоферезу, що забезпечує елімінацію ендо- та екзотоксинів з організму. Створено спосіб неспецифічного лікування з застосуванням препарату "Ербісол", який сприяє формуванню позитивних зрушень в імунному стані хворих. Запропоновано спосіб місцевої терапії сифілідів шляхом застосування оригінальної суміші, що складається з розчину ербісолу та фітосилу (гепанорму-3). Обгрунтовано систему функціонально-структурної моделі діагностико-лікувального процесу для хворих на сифіліс в ланці закладів первинного-вторинного рівнів медичної допомоги за участю спеціалізованих закладів третинного рівня регіону та форми інтегральної реабілітації.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено обмін речовин на субклітинному рівні в елементах імунної системи - лейкоцитах (гранулоцитах і мононуклеарах) у хворих на активні форми сифілісу. Вивчено взаємозв'язок між цитохімічним показниками у лейкоцитах периферичної крові (РНК, глікогеном, кислою та лужною фосфатазою) та показниками імунної системи (числом T-лімфоцитів, T-лімфоцитів хелперів, T-лімфоцитів супресорів, B-лімфоцитів, концентрацією IgM, IgG, IgA, циркулюючими імунними комплексами, комплементарною активністю сироватки крові) у хворих на активні форми сифілісу. Уперше клінічно апробовано різні лікарські форми нового імунотропного препарату "Флуренізид" та оцінено його ефективність на підставі виявлених змін на субклітинному рівні в імунокомпетентних клітинах у зазначених хворих. З'ясовано ефективність імунотропних препаратів (різних лікарських форм флуренізиду) за допомогою цитохімічних показників у лейкоцитах периферичної крові. Запропоновано нову схему комплексного лікування хворих на активні форми сифілісу з використанням флуренізиду.

  Скачати повний текст

На підставі встановленої кореляційної залежності стадії сифілісу, ступеня вираженості змін церебральної та периферичної гемодинаміки і динамічного міжфазного поверхневого натягу сироватки крові розроблено комплексний метод лікування хворих на ранні форми сифілісу з застосуванням системних поліензимів і черезшкірного лазерного опромінення крові. Встановлено накопичення сурфактантів ліпідної природи в сироватці крові хворих на сифіліс. Виявлено порушення церебральної та периферичної гемодинаміки у 96 % хворих на ранні форми сифілісу. На підставі порівняльного аналізу найближчих і віддалених результатів лікування хворих на ранні форми сифілісу доведено високу ефективність застосування вобензиму, трофосану і черезшкірного лазерного опромінення крові. Запропоновано диференційований підхід до лікування хворих на ранні форми сифілісу з урахуванням терміну інфікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методів лікування хворих на раній стадії А-сифілісу прокаїн-пеніциліном у сполученні з бензатин-пеніциліном, а також феноксіметилпеніциліном з урахуванням особливостей клініки, патогенезу захворювання і фармакотерапевтичних властивостей цих препаратів. Вивчено клінічні особливості та характер перебігу раннього сифілісу у хворих, що мешкають у різноманітних географічних зонах. Визначено фармакокінетичні особливості прокаїн-пеніциліну і бензатин-пеніциліну, а також - феноксіметилпеніциліну при лікуванні хворих на сифіліс. Проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених результатів лікування хворих на сифіліс із застосуванням прокаїн-пеніциліну, а також феноксіметилпеніциліну. Запропоновано нові ефективні і зручні методи лікування хворих на ранній стадії сифілісу. Розроблено критерії оцінки їхньої ефективності.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи комплексного лікування хворих на серорезистентний сифіліс (СС) з використанням аутотрансфузій ультрафіолет-опроміненої крові та гепатопротекторних засобів на підставі вивчення епідеміологічних, серологічних, патогенетичних особливостей даного захворювання на сучасному етапі. Показано, що серорезистентність частіше розвивається після перенесеного вторинного рецидивного та раннього прихованого сифілісу, невідповідності методик лікування попередньої форми сифілісу, строку зараження пацієнтів. Вперше за допомогою полімеразної ланцюгової реакції встановлено наявність комплексу нуклеїнових кислот (ДНК) блідих трепонем у зразках маловаскуляризованих тканин, одержаних від осіб, які хворіли на сифіліс, що свідчить про здатність збудника сифілісу проникати у забар'єрні тканини, де він важко доступний для дії антибіотиків та імунокомпетентних клітин.

  Скачати повний текст

На підставі виявлених порушень показників обміну заліза в організмі хворих залежно від тривалості характеру клінічного перебігу сифілітичної інфекції та порівняльної оцінки ефективності лікування хворих антибіотиками пеніцилінового ряду визначено схеми етіотропної терапії раннього маніфестного сифілісу. Підтверджено роль процесів перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи розвитку мембрано-деструктивних процесів у хворих на сифіліс. Встановлено клінічні особливості перебігу раннього маніфестного сифілісу на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено взаємозв'язок між характером (типом) висипу та особливосями порушень клітинного та гуморального імунітету, змін неспецифічних факторів захисту, стану мікробного біоценозу шкіри. На підставі зіставного аналізу встановлено взаємозв'язок клінічних проявів захворювання, стану імунної системи та мікробного біоценозу шкіри, що дозволило виділити різні рівні клініко-лабораторних порушень. Запропоновано диференційований підхід до лікування хворих на вторинний рецедивний сифіліс з урахуванням клінічної картини захворювання (типу висипу). Доведено високу ефективність диференційованого застосування циклоферону, рібомунілу, адаптогенів рослинного походження для лікування хворих на вторинний рецидивний сифіліс.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему лікування хворих на прихований ранній сифіліс (ПРС), а також питання запобігання розвитку серорезистентності після лікування ПРС. Запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо покращання ефективності лікування хворих на ПРС з урахуванням стану мікробіоценозу кишечнику, стану протеолітичної та імунної систем організму. За результатами проведеного статистичного та клініко-епідеміологічного аналізу виявлено значне поширення прихованих форм сифілісу на Одещині. Розроблено алгоритм обстеження хворих на ПРС, який передбачає вивчення стану мікробіоценозу товстого кишечника у хворих на ПРС, стану протеолітичної та імунної систем крові. Проаналізовано дані стосовно лікування 103-х хворих на ПРС за період 2003 - 2006 рр., що знаходились на лікуванні у венерологічному відділенні ОШВД м. Одеса. Вивчено особливості патоморфозу сифілісу. Одержано докази щодо наявності бисбактеріозу у 100 % хворих на ПРС, пригнічення імунної системи, а саме: пригнічення фагоцитозу, нейропенію, підвищення IgM, підвищення загальної протеолітичної активності, значення індексу інгібітор трипсину / загальна протеолітична активність, що свідчить про дисбаланс у стані гомеостазу, активацію процесів запалення і алергізацію. Виявлено, що призначення біопрепаратів та процедури плазмаферезу призводить до нормалізації всіх зазначених показників. Розроблено та впроваджено в медичну практику новий метод комплексного лікування ПРС з метою профілактики виникнення серорезистентних форм після лікування ПРС.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології за наявності у вагітних сифілітичної та хламідійної інфекції у "чистому" та в поєднаному варіанті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання вільпрофена та хофітола за розробленою схемою, що дозволило знизити частоту перинатальної смертності та захворюваності у вагітних з поєднаною сифілітичною та хламідійною інфекціями.

  Скачати повний текст