Розроблено патогенетично обгрунтовані варіанти органоощадного лікування хворих на початкові форми раку шийки матки (ПФРШМ). Проведено клінічні спостереження 694 хворих з патологією шийки матки у період 1988 - 1998 рр., які розподілялись на 3 групи: основна група - 150 жінок з ПФРШМ (пролікованих за економною програмою), група порівняння А - 178 з ПФРШМ (пролікованих за загальноприйнятою методикою), група порівняння Б - 271 (з передраковими станами шийки матки) та контрольна група - 95 практично здорових жінок. Наведено алгоритм методів дослідження хворих на ПФРШМ, до яких належать загальноприйняті та спеціальні методи, який дозволив поділити хворих на 3 етіо-патогенетичні варіанти: І - з екзогенними етіологічними та супутніми факторами, ІІ - з ендогенними та супутніми факторами, ІІІ - з екзогенними, ендогенними і супутніми факторами, що сприяють розвитку злоякісної трансформації епітелію шийки матки. Запропоновано схеми ад'ювантного патогенетичного лікування хворих на ПФРШМ, які дали можливість проводити аргументоване органоощадне, економно-хірургічне втручання, покращити ефективність лікування, якість життя і зберегти генеративну функцію у молодих жінок. Органоощадне лікування у випадку І етіо-патогенетичного варіанта виконано у 97 % хворих, у разі ІІ та ІІІ - 86,3 % та 83,7 % відповідно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Надано інтегральну клініко-параклінічну характеристику різних форм ураження шийки матки вірусом папіломи людини та підтверджено його роль у розвитку передпухлинних процесів шийки матки. Встановлено особливості цитоморфологічних, імуноцитогістохімічних та ультраструктурних змін епітелію шийки матки за наявності вірусного інфікування. Визначено, що експресія білка р16 в цервікальному матеріалі у жінок з інфікуванням вірусом папіломи людини свідчить про несприятливий перебіг вірусного ураження та є діагностичним неінвазивним критерієм і маркером ранньої неопластичної трансформації епітелію шийки матки. Вперше наведено особливості ультраструктурної організації органел клітин багатошарового плоского епітелію шийки матки, які проявляються апоптозом, апонекрозом і некрозом, що вносить нові дані про патогенетичні механізми папіломавірусного ушкодження. Вдосконалено та науково обгрунтовано комплекс лікувально-діагностичних заходів під час запальних захворюваннях шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією, у жінок репродуктивного віку з урахуванням кольпоскопічних і цитоморфологічних особливостей та характеру виявленої супутньої генітальної інфекції.

  Скачати повний текст

Здійснено обстеження 144-х пацієнток репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв'язок між етіологією, даними ендоскопічного, морфологічного та ультраструктурного досліджень, а також змінами імунного статусу. Установлено пригнічення місцевого та загального імунітету, а також порушення функціонального стану ектоцервіксу. Установлено, що традиційна терапія не призводить до нормалізації знайдених відхилень. Доведено, що застосування флуронізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулювальний ефект, сприяє нормалізації гомеостазу зазначених хворих, зменшенню кількості рецидивів та ускладнень захворювання, а також має нормалізувальний вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше виявлено, що у жінок з фоновими захворюваннями шийки матки, епітеліальними дисплазіями та преінвазивним раком шийки матки існує взаємозв'язок частоти поширення сексуально-трансмісивних інфекцій з їх віком. Одержано нові дані стосовно ролі збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, у розвитку фонових захворювань, диспластичних процесів і преінвазивної форми раку шийки матки. Виявлено, що проліферативні захворювання шийки матки є не тільки результатом підвищеної клітинної проліферації, але і наслідком резистентності епітеліоцитів до їх запрограмованої загибелі. На підставі результатів вивчення експресії продуктів генів bc1-2 і p-53 доведено їх прогностичну значимість щодо ступеня ризику малігнізації передракової патології ендо- та екзоцервіксу. Визначено роль рецепторів епідермального фактора росту як маркера проліферативної активності клітин у розвитку фонової, передракової патології та раку шийки матки. Досліджено основні сонографічні ознаки та доплерографічні показники судин шийки матки за умов фонових, передракових процесів та у випадку преінвазивного раку шийки матки. Проаналізовано патогномонічні диференційно-діагностичні критерії певних видів дослідженої патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію системного підходу до ранньої діагностики та профілактики злоякісних пухлин яєчників і ендометрія, який грунтується на організації та проведенні комплексу науково-обгрунтованих заходів щодо виявлення серед населення онкологічно обтяжених сімей, формування серед них контингенту підвищеного генетичного ризику та клінічно-генетичний моніторинг осіб з підвищеним генетичним ризиком. Рак яєчників та ендометрія охарактеризовано як мультифакторні захворювання з полігенним типом успадкування. Визначено, що внесок спадкових факторів з детермінацією схильності до раку яєчників становить 36 %, до раку ендометрія - 11 %. Розроблено класифікацію сімейного раку яєчників та ендометрія у Чернівецькому регіоні, що включила шість варіантів накопичення пухлин. Наведено критерії ідентифікації кожного сімейного варіанта. У процесі клініко-генеалогічного дослідження родоводів 520 жінок, хворих на рак яєчників, 482 - хворих на рак ендометрія та 513 практично здорових жінок встановлено, що в сім'ях хворих у великій кількості зареєстровано злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери, молочної залози, шлунково-кишкового тракту. Продемонстровано потенційні можливості клініко-генетичного моніторингу 110 жінок - осіб із підвищеним генетичним ризиком розвитку раку. Трирічний нагляд за цими жінками дозволив виявити у чотирьох жінок рак яєчників та ендометрія на ранній стадії, а також фонові та передракові процеси жіночої репродуктивної сфери та молочної залози. Застосування багатофакторного аналізу дозволило визначити сукупність параметрів, що стосуються сімейного та клінічного анамнезу хворих, розробити на їх основі критерії формування груп ризику. Оцінено роль дистанційної радіаційної теплометрії з застосуванням навантажувальної проби з глюкозою в ранній діагностиці пухлин яєчників.

  Скачати повний текст