Розглянуто клініко-патогенетичні особливості захворювання міомою матки на базі поглибленого дослідження хворих з міомою матки в доопераційному періоді. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду, змін гормонального гомеостазу після оперативного втручання, оцінки анатомо-функціональних характеристик збережених яєчників та їх кровообігу за даними ультразвукової допплерометрії, змін вмісту простагландинів (простацикліну та тромбоксану), оцінки параметрів якості життя та сексуальної функції, запропоновано індивідуалізовані програми моніторингу та реабілітації хворих з доброякісними пухлинами матки в післяопераційному періоді, що дозволили підвищити якість життя пацієнток, прооперованих у об'ємі гістеректомії. Розроблено й впроваджено у межах регіону та запропоновано для широкого використання "Карту прооперованої хворої" з метою поліпшення спостереження за даним контингентом хворих.

  Скачати повний текст

Визначено основні клінічно-морфологічні диференційні критерії діагностики лейоміом та лейоміосарком. Вивчено вміст соматотропного гормону (СТГ) і кортизолу в сироватці крові хворих на гладком'язові пухлини матки (ГМПМ). Установлено, що рівень СТГ - у межах норми, незалежно від гістотипу ГМПМ, а рівень кортизолу вірогідно вищий у хворих на злоякісні ГМПМ. Доведено, що моделювання індивідуального прогнозу дозволяє визначити обсяг хірургічного втручання в даних хворих репродуктивного віку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій раку ендометрія (РЕ) шляхом розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступу. Проведено порівняльне дослідження результатів абдомінальних гістеректомій у хворих на РЕ з нормальною масою та з ожирінням. Встановлено, що хворі з ожирінням мають вірогідно більшу кількість ускладнень за імовірно кращого онкологічного прогнозу. Розроблено та впроваджено у практику алгоритм комплексного обстеження та вибору оперативного доступу (абдомінального, вагінального, лапароскопії) у хворих на ранній стадії РЕ з супровідним ожирінням. Показано, що застосування алгоритму у 150-ти жінок з атиповою гіперплазією та РЕ I стадії забезпечило збіг діагнозу на I стадії захворювання у 100 % випадків, вірогідне зниження кількості ускладнень і поліпшення якості життя пацієнток.

  Скачати повний текст

Встановлено, що рівень інгібіну В у жінок зі збереженими яєчниками в післяопераційному періоді характеризує їх резервні можливості. Розроблено та апробовано індивідуальні схеми профілактики тромбоемболічних ускладнень, урогенітальних порушень, корекції метаболізму в післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

З застосуванням сучасних методів досліджень проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок з синдромом хірургічної менопаузи в репродуктивному та перименопаузальному віковому періоді. Доведено можливість підвищення ефективності діагностики доброякісних утворень молочної залози у жінок з доброякісними пухлинами матки шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження, що об'єднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне картування патологічних утворень молочної залози та лімфатичних вузлів і надає можливість контролювати ефективність застосування замісної гормональної терапії та її влив на молочну залозу. Вперше в гінекології проведено комплексне ультразвукове дослідження нирок і верхніх сечових шляхів у хворих з доброякісними пухлинами матки без медикаментозної поліурії. На основі біфункціонального 24-добового моніторингу (артеріального тиску (АТ), електрокардіограми) оцінено добовий профіль АТ, його середнє значення та варіабельність і доведено зміни вегетативної регуляції серцевого ритму, які дають змогу прогнозувати виникнення АГ у разі виявленої симпатикотонії у пацієнток з синдромом хірургічної менопаузи. За допомогою урофлоуметрії встановлено уродинамічні порушення у жінок з доброякісними пухлинами матки, а також вплив гістер- та гістероваріоектомії на характер і вираженість уретровезикальних функцій. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс профілактичних і лікувальних заходів щодо корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою після гістероваріо- та гістеректомії. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс профілактичних і лікувальних заходів щодо корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою після гістер- та гістероваріоектомії.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний клінічний аналіз різних об'ємів оперативних втручань у жінок репродуктивного віку в зв'язку з міомою матки. Вивчено особливості перебігу раннього та віддаленого післяопераційного періоду після консервативної міомектомії на підставі результатів клінічних, ехографічних, ендокринологічних та імунологічних досліджень. Науково обгрунтовано комплекс реабілітаційних заходів з використанням гормональної та антигомотоксичної терапії, які проводяться на ранньому та віддаленому періодах після органозберігаючих операцій на матці з приводу лейоміоми, що дозволяє знизити частоту рецидивів і супутньої генітальної патології після консервативної міомектомії, відновити репродуктивну функцію молодих жінок.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, морфлогічними, ендокринологічними та імунологічними змінами у жінок до та після лапароскопічного лікування лейоміоми матки у репродуктивному віці. Уточнено ісунуючі наукові уявлення щодо патогенезу захворювання й удосконалено відповідні лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи. Показано роль ендокринологічних та імунологічних порушень у генезі лейоміоми матки у репродуктивному віці. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом та ефективністю лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, які проводяться після ендоскопічного лікування лейоміоми матки. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частости рецидивів захворювання після лапароскопічного лікування на підставі використання удосконалених лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання зменшення частоти порушень репродуктивної функції жінок з міомою матки (ММ) шляхом оптимізації тактики ведення, вдосконалення міомектомії під час і поза вагітності, визначення репродуктивного прогнозу у разі ММ з наявними супутніми факторами ризику порушень репродуктивної функції. На підставі результатів вивчення ранніх і віддалених наслідків абдомінальної міомектомії у разі великих і гігантських розмірів ММ під час і поза вагітності проведено комплексне оцінювання можливості відновлення репродуктивної функції та виношування вагітності. Визначено показання для міомектомії під час вагітності, вдосконалення хірургічної тактики й умови виконання операції, що дозволяє знизити ризик післяопераційних ускладнень і передчасного переривання вагітності.

  Скачати повний текст