Встановлено зростання онкогінекологічної захворюваності з підвищенням темпів приросту раку за 1986 - 2002 рр. у Білій Церкві та південних районах Київщини. Відзначено зростання темпів росту і збільшення питомої ваги раку тіла матки (РТМ) серед інших пухлин жіночої статевої системи у даних регіонах. На підставі генетико-популяційного дослідження вперше розраховано кількісні оцінки внеску спадкових та інших факторів у загальну схильність до розвитку РТМ і підтверджено мультифакторіальний характер даної патології. Визначено, що агрегація злоякісних пухлин у родоводах хворих на РТМ відповідає сімейному раковому синдрому I типу. Виявлено нестабільність геному лімфоцитів периферичної крові у хворих на залозисту гіперплазію ендометрію (ЗГЕ). Розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку злоякісних пухлин у родичів пробандів і обгрунтовано необхідність медико-генетичного консультування членів родин хворих на РТМ. Визначено клініко-генеалогічні критерії для формування груп генетичного ризику розвитку неоплазій у родичів хворих на РТМ. Розроблено організаційні принципи нового методологічного підходу до ранньої діагностики і профілактики РТМ шляхом створення реєстру ракових родин.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення в 201 жінки з поєднанням міоми матки та внутрішнього ендометріозу гормонального статусу, рівня цитокінів як показника адаптивної реактивності, рівня кортикотропіну та кортизолу - показників системи екстреної адаптації, клітинно-метаболічних показників - цАМФ, лейкотриєнів. У всіх пацієнток встановлено порушення гормонального та імунологічного статусів, пригнічення системи екстреної адаптації, порушення клітинно-тканинного метаболізму. Визначено патогенетичну роль цитокінів у розвитку імунологічної напруги у разі поєднання міоми й ендометріозу матки, що виявляється підвищенням рівня інтерлейкинів-1, інтерлейкинів-2, чинника некрозу пухлин-alpha. Включення до комплексної терапії доброякісних процесів матки лаферону, вобензиму, тіотриазоліну, месуліду та мілдронату сприяє підвищенню ефективності консервативного лікування жінок із доброякісними процесами матки, зниженню частоти оперативних втручань у жінок репродуктивного та пременопаузального віку.

  Скачати повний текст

Уперше проведено порівняльний аналіз частоти та структури безсимптомної патології ендометрія в жінок у постменопаузі до 5-ти років і морфофункціональних особливостей ендометрію у разі кровотеч у ранній менопаузі. Визначено діагностичну цінність аспіраційної біопсії за допомогою Pipelle за умов асимптомної патології ендомерію (неспівпадання результатів у 18,1 % випадків у порівняннні з кюретажем) та у випадку кровотеч (неспівпадання в 45,9 % випадків) і доведено доцільність її застосування лише як методу моніторингу стану ендомерія на тлі гормонотерапії. Виявлено, що гормональною характеристикою всіх видів гіперплазії ендометрія у ранній постменопаузі є гіпопрогестеронемія. У жінок з атиповими формами гіперплазії ендометрія на тлі гіпопрогестеронемії установлено також достовірно вищий рівень тестостерону та пролактину, а за неатипових форм виявлено тенденцію до підвищення їх вмісту у порівнянні з відповідними показниками у здорових жінок. Уперше за результатами імуногістохімічного дослідження експресії рецепторів до естрадіолу та прогестерону визначено, що неатипові форми гіперплазії ендометрію супроводжуються збереженням рецепторів до прогестерону на тлі зниження експресії рецепторів до естрадіолу, а атипові - втратою рецепції до естрадіолу та прогестрону.

  Скачати повний текст

Визначено чинники ризику виникнення й особливості перебігу клімактеричного синдрому (КС) у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) залежно від характеристик і проявів пухлини. Встановлено, що за наявності лейоміоми КС частіше розвивається у пацієнток із симптомними множинно-вузловими пухлинами субмукозної та інтрамуральної локалізації невеликих розмірів, активним кровопостачанням, низькими показниками судинного опору та швидким ростом ЛМ на тлі центральної дисгормонемії. На підставі проведених клініко-параклінічних досліджень виявлено, що провідною ланкою механізму розвитку КС на тлі ЛМ є активація стресреалізуючої системи, а основними симптомами КС - психопатичні прояви: загальна втомлюваність, зниження працездатності, дратівливість, погіршення пам'яті, неуважність, а також онкофобія. Доведено доцільність застосування дифереційованого підходу до лікування КС у пацієнток з ЛМ залежно від ступеня вираженості клімактеричних порушень і розмірів, кількості та локалізації міоматозних вузлів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу, а також структурних особливостей щитовидної залози (ЩЗ), молочних залоз (МЗ) і внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів дослідження у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Встановлено наявність корелятивних зв'язків між окремими показниками функціонального стану ЩЗ і репродуктивної системи й уточнено механізми розвитку поєднаної дисгормональної патології матки та МЗ на фоні гіпотиреозу. Обгрунтовано необхідність моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом і розроблено його схему. Доведено ефективність даної системи моніторингу для раннього виявлення, своєчасної корекції та динамічного спостереження.

  Скачати повний текст

Розглянуто епідеміологічні та патогенетичні особливості фонових і передракових процесів та раку ендометрія. Проведено комплексне клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 210 хворих з фоновими та передраковими станами ендометрія та 679 пацієнток з уперше встановленим діагнозом раку тіла матки (РТМ). Виявлено найбільш значущі клінічні та лабораторні фактори ризику виникнення РТМ та розроблено математичну модель прогнозування розвитку раку ендометрія з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Визначено рівень ефективності медичної реабілітації з використанням індукторів інтерферону, гепатопротекторів, ентеросорбентів і антиоксидантів під час диспансерного спостереження хворих на рак ендометрія. На підставі методів диференційованої імунокорекції та медичної реабілітації запропоновано можливість підвищення загального та безрецидивного три- та п'ятирічного виживання хворих на рак тіла матки.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі результатів клініко-морфлогічного дослідження теоретично обгрунтовано адекватність і доцільність кольпоцервікоектомії у хворих на саркому матки (СМ) після нерадикальних операцій. Показано, що виконання кольпоцервікоектомії у пацієнток з СМ після нерадикальних операцій поліпшує 5-річне виживання хворих у середньому на 20 % у порівнянні з променевою або хіміотерапією. Уперше наведено клінічні та морфологічні обгрунтування доцільності та необхідності її виконання у хворих на СМ різного гістогенезу та ступеня диференціювання після нерадикальних операцій. Установлено, що факторами, які впливають на прогноз захворювання, є похилий вік, неадекватне оперативне лікування, низький ступінь катаплазії пухлини, інвазія пухлини в шийку матки, пухлинна інвазія судин мікрогемоциркуляторного русла. Показано, що факторами ризику, які сприяють розвитку СМ, є первинна і вторинна безплідність, наявність міоми матки та проліферативних процесів ендометрію.

  Скачати повний текст

Встановлено клінічні особливості перебігу фіброміоми матки на тлі різних форм патології щитовидної залози, які полягають в інтенсивному зростанні пухлини з розвитком симптомів здавлювання сусідніх органів у разі гіпотиреозу та наявності анемізуючих кровотеч і больового синдрому через гіпертиреоз. Вперше досліджено стан гормонального балансу із співставленням показників гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-яєчникової системи у жінок після гістероваріектомії з патологією щитовидної залози в період перименопаузи. На основі вивчення гормонального статусу обгрунтовано доцільність раннього призначення замісної гормональної терапії у жінок із гіпотиреозом з метою профілактики розвитку вторинного гіпотиреозу.

  Скачати повний текст