Вивчено анатомо-функціональні особливості реконструйованих сечовивідних шляхів у хворих, яким виконано радикальну цистектомію з безперервним відведенням сечі (ілеонеоцистопластикою). Проведено аналіз комплексного обстеження хворих у різні післяопераційні строки. Проаналізовано ускладнення післяопераційного періоду та розроблено заходи їх профілактики. Розглянуто процес відновлення акту сечовипускання та доведено функціональну спроможність сформованого за методом Double U ілеального сечового міхура, який сприяє відновленню або покращанню роботи нирок і верхніх сечовивідник каналів. Зазначено, що метод передбачає відновлення цілісності сечового тракту та природного акту сечовипускання, що створює благоприємні фізичні, психологічні та соціальні умови життя хворих. Розроблено схему диспансерного спостереження за хворими, яким виконано радикальну цистектомію з ілеонеоцистопластикою, запропоновано критерії оцінки їх віддалених результатів.

  Скачати повний текст

Встановлено кореляційний зв'язок між ступенем ризику несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на рак сечового міхура та клінічними проявами захворювання, функціональним станом нирки, глибиною інвазії пухлини та радикальністю лікувальної методики. Обгрунтовано диференційований підхід щодо медичної реабілітації хворих на рак сечового міхура, на підставі якого виділено три групи ризику щодо перебігу захворювання за показниками клініко-лабораторних, топографічних і морфологічних даних. Створено евристичну модель ефективності діагностично-лікувальних заходів післяопераційної медичної реабілітації хворих на рак сечового міхура, що дозволяє об'єктивно оцінювати зміни визначених критеріїв їх результатів. Досліджено особливості захворюваності та поширеності раку сечового міхура серед населення України. Встановлено зростання даних показників серед обох статей з перевагою жіночої, різну інтенсивність збільшення їх рівнів за регіонами й областями з випередженням темпу приросту поширеності, а також збереження виявленого характеру змін за даними прогнозу.

  Скачати повний текст

Уперше застосовано методику катетеризації внутрішніх клубових артерій для довготривалої ад'ювантної внутрішньоартеріальної суперселективної поліхіміотерапії. Клінічно досліджено протипухлинну активність та токсичність цисплатину, доксорубіцину та 5-фторурацилу за умов їх внутрішньоартеріального суперселективного введення. Обгрунтовано найбільш ефективну схему комбінованого методу лікування хворих на папілярний уротеліальний рак сечового міхура - видалення пухлини та внутрішньоартеріальну суперселективну поліхіміотерапію (ВАСПХТ). Проведено аналіз традиційного лікування зазначених хворих у порівнянні з новим методом - ад'ювантною ВАСПХТ залежно від гістологічного типу пухлини, віку хворих, рівня протеїну гену p53 та функціонального стану верхніх сечових шляхів. Доведено можливість застосування органозберігаючих трансуретральних резекцій пухлин сечового міхура з ад'ювантною ВАСПХТ у хворих похилого віку та з важкими захворюваннями. Установлено, що проведення ад'ювантної ВАСПХТ сприяє підвищенню безрецидивного та канцерспецифічного виживання хворих на рак сечового міхура з прогностично несприятливим фактором - позитивною імунореактивністю протеїну гену p53.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан імунного та цитокінового статусу у хворих на поверхневий рак сечового міхура в передопераційному та післяопераційному періоді у випадку трьох видів лікування: виключно трансуретральна резекція пухлини, трансуретральна резекція з післяопераційною внутрішньоміхуровою хіміотерапією доскорубіцином; передопераційна парентеральна інтерферонотерапія, трансуретральна резекція пухлини з післяопераційною внутрішньоміхуровою хіміотерапією доксорубіцином. Показано, що у хворих, яким після операції проводилась ендовезикальна хіміотерапія доксорубіцином, у післяопераційному періоді констатовано зміни імунітету, аналогічні змінам у хворих без введення доксорубіцину, зменшення кількості рецидивів через рік у першої групи хворих (38,9 %) у порівнянні з другою (54,8 %) вказує на місцевий вплив доксорубіцину та відсутність його загальної дії на імунну систему.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності виявлення пухлин сечового міхура шляхом використання віртуальної спіральної комп'ютерної томографії (СКТ)-цистектомії у діагностичному алгоритмі. Наведено результати обстеження 106-ти пацієнтів з різною патологією сечового міхура, зокрема хворих на рак сечового міхура - 65 (61,9 %). Загальна кількість пухлин дорівнювала 100. Дослідження проведено з використанням одношарового спірального комп'ютерного томографа SeleCT SP (Marconi) з урахуванням технічних параметрів, а саме: товщини зрізу 3,3 мм; інкрименту - 1,5 - 1,9 (перевагу було віддано більшим показникам), пітчу - 1,5; 120 kV; 84 mAs. Контрастування порожнини сечового міхура здійснено за допомогою методик, а саме: ретроградного введення кімнатного повітря (88-ми пацієнтам) або 10 %-го розчину меглюмінової солі діатризоатної кислоти (14-ти пацієнтам) та внутрішньовенного введення 76 % розчину меглюмінової солі діатризоатної (чотирьом пацієнтам). Інтерактивну інтралюмінальну навігацію здійснено за допомогою комерційної програми Voyager. Оптичну цистектоскопію застосовано у 95-ти хворих. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм вибору оптимального способу контрастування сечового міхура. Описано віртуальне зображення його внутрішньої поверхні у нормі та у випадку різноманітної патології. Наведено характеристики пухлин сечового міхура залежно від виду поверхні, T-стадії. Помилково-негативні результати мали місце у 8-ми випадках (пухлини розташовані у шийці чи трикутнику Льєто з висотою менше 5 мм). На підставі порівняння оптичної та віртуальної СКТ-цистоскопії виявлено переваги та недоліки останньої та розроблено алгоритм її оптимального використання у діагностичномму алгоритмі. Найбільш ефективним є застосування методу на етапі виявлення у пацієнтів з клінічними проявами захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель вибору оптимального методу лікування раку сечового міхура (РСМ). Проаналізовано результати лікування базової (1 185-ти осіб) та іспитової (304-х пацієнтів) груп хворих на РСМ. У першому випадку діагностика та лікування захворювання здійснювались за традиційною схемою, а в другому - за новою, в якій у процесі діагностування враховано стадію захворювання (TNN), ступінь злоякісності пухлини (G), характер, розміри, локалізацію, а під час вибору методу лікування використано розроблену концептуальну модель з урахуванням віку хворих, статі, загального стану, наявності супутніх захворювань і функціонального стану верхніх сечових шляхів. В обох групах хворі були розподілені на 3 групи за методом лікування: оперативного (I група), комбінованого (операція + системна хіміотерапія (СХТ)/імунотерапія (ІТ)/променева терапія (ПТ)) (II група), комплексного (операція + СХТ (ІТ) + ПТ) (III група). На підставі всебічного аналізу результатів лікування хворих у базовій групі розроблено концептуальну модель вибору лікування раку сечового міхура.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію індивідуального вибору раціонального способу ортотопічної неоцистопластики після радикальної цистектомії у хворих, що потребують видалення сечового міхура. Вивчено багатофакторні взаємозв'язки між видом використаного пластичного матеріалу під час реконструктивної операції та технікою її виконання, частотою і структурою післяопераційних ускладнень, термінами гістоморфологічної адаптації слизової оболонки неоцисту, особливостями мікробіоценозу, резервуарної та сечоспорожнюючої функції неоцисту, функціонального стану нирок. На основі аналізу дослідження хворих на рак сечового міхура, що перенесли радикальну цистектомію з ортотопічною неоцистопластикою визначено критерії вибору пластичного матеріалу, що враховують морфофункціональні передумови і технічно-реконструктивні особливості операції та їх ризики. Обгрунтовано концепцію індивідуалізованого вибору раціонального способу ортотопічної неоцистопластики, яка базується на виявлених різноаспектних перевагах та вадах хворих, застосування її забезпечує покращення кількісних та якісних показників результатів надання спеціалізованої допомоги хворим на рак сечового міхура.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-анатомо-функціональні особливості сечовивідних шляхів у хворих з ускладненим перебігом раку сечового міхура, удосконалено життєві показання до проведення цистектомії. Проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 52-х хворих з тяжкими ускладненнями раку сечового міхура (профузною гематурією, мікроциститом, больовим синдромом), яким виконано цистектомію за життєвими показаннями з різними методами відведення сечі (уретерокутанеостомії - 1, уретеросигмоанастомозу - 23, уретероілеосигмоанастомозу - 7, операцію Майнц II - 16, ідеонеоцистопластику - 5). З'ясовано вплив симптоматики занедбаного раку сечового міхура на якість життя хворих, визначено особливості вимушеної цистектомії. Обгрунтовано доцільність проведення цистектомії за тяжких ускладнень раку сечового міхура. Наведено оцінку ефективності різних способів відведення сечі. Розроблено схему диспансерного спостереження за хворими, яким проведено цистектомію за життєвими показаннями. Встановлено критерії оцінки віддалених результатів цистектомії за життєвими показаннями.

  Скачати повний текст

Розроблено методику ортотропічної реконструкції сечового міхура з додаткової петлі сигмоподібної кишки (доліхосигми). Здійснено комплексне динамічне дослідження еволюції мікробіоцинозу ортотропічного сечового міхура, сформованого з додаткової петлі сигмоподібної кишки, визначено якісні та кількісні характеристики трансформації біотопу та потенційно небезпечні періоди розвитку гнійно-запальних ускладнень. Вивчено прагматичні аспекти виживання хворих після радикальної цистектомії залежно від стадії злоякісного процесу та ступеня гістопатологічної диференційованості пухлини. Проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених наслідків запропонованої доліхосигмонеоцистопластики, динаміки релаксаційної та морфофункціональної адаптації, а також якості життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему вивчення прогностичного значення клінічних, морфологічних та імуногістохімічних критеріїв, зокрема, експресії ядерних протеїнів р53 та проліферативного клітинного ядерного антигену (PCNA), діагностики та перебігу уротеліального раку сечового міхура. Встановлено особливості морфогенезу уротеліального раку сечового міхура у хворих, які мешкають на незабруднених і забруднених радіонуклідами територіях України. Виділено прогностично несприятливі морфологічні та імуногістохімічні ознаки раку сечового міхура, які впливають на частоту його рецидивів.

  Скачати повний текст