Дисертація присвячена органозберігаючому лікуванню раку молочної залози. Вивчені безпосередні та віддалені результати, а також якість життя хворих в залежності від обсягу місцево-регіонарної терапії. З'ясовано, що використання органозберігаючих методик лікування приводить до суттєвого покращання безпосередніх результатів і меншої психотравмуючої дії без погіршення локального контролю, збереженні досить високого рівня виживаємості. Розроблені показання щодо відбору хворих для органозберігаючих операцій та ад'ювантної променевої терапії з урахуванням провідних прогностичних факторів (стан менструальної функції, співвідношення "розмір пухлини / розмір молочної залози", локалізація, гістологічна структура, стан пахвових лімфатичних вузлів). Наведені дані про можливість скорочення обсягу лімфаденектомії при І стадії процесу, а також безпечність відмови від пахвової дисекції у хворих в стійкій менопаузі при клінічно інтактних лімфатичних вузлах.

  Скачати повний текст

Уперше експериментально доведено цитолітичну, цитотоксичну й антипроліферативну дію натрію гіпохлориту на злоякісні клітини у культурі. Установлено, що антипроліферативний ефект даної речовини головним чином залежить від його концентрації та проліферативного статусу злоякісних клітин. Доведено вірогідне пригнічення метастатичного потенціалу таких клітин після їх попередньої обробки натрію гіпохлоритом. Розроблено методику інтраопераційного локального застосування його розчину на етапі хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ). Установлено зменшення відсотку післяопераційних ускладнень у цих хворих після інтраопераційного використання натрію гіпохлориту. Шляхом безпосередніх три- та п'ятирічних спостережень доведено пригнічення прогресування пухлинного процесу у хворих на РМЗ після його місцевого ітраопераційного застосування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що головною причиною незадовільних результатів хірургічного лікування даної категорії хворих є неспроможність існуючих методів цитологічної та променевої діагностики чітко установити морфологічний характер і локалізацію патологічного процесу у протоках молочної залози. Запропоновано та впроваджено у практику удосконалені способи цитологічної та ультразвукової діагностики захворювань проток молочних залоз, алгоритм комбінованого обстеження хворих, малоінвазивний метод хірургічного лікування солітарних папілом шляхом використання високоенергетичного Nd-YAG лазерного випромінювання. Зазначено, що дані методи передопераційного комплексного обстеження забезпечили збіг попереднього та гістологічного діагнозів у 98,1 % випадків. Доведено, що внутрішньопротокова лазерна вапоризація скорочувала у 2,5 рази тривалість операції, терміни тимчасової непрацездатності у 5 разів, запобігала виникненню рецидивів захворювання у 95 % випадків, а також цілком зберігала функціональну повноцінність молочної залоли.

  Скачати повний текст

У ході проведення експерименту на кролях встановлено, що полімер фібрину (ПФ) сприяє загоєнню різних м'яких тканин з незначною запальною реакцією в навколишніх тканинах і запобігає виникненню на місці пошкодження рубця. На підставі біохімічних методів проаналізовано вплив різних концентрацій метотрексату на функціональну активність основних білкових компонентів ПФ - фібриногему та тромбіну. Встановлено, що вона практично не змінюється в процесі введення до складу ПФ метотрексату в концентрації від 0,25 до 2,5 мг/мл. Розроблено методику застосування ПФ у разі хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) з метою зниження кількості й інтенсивності післяопераційних ускладнень. Показано, що застосування ПФ з метотрексатом під час хірургічного втручання у хворих на РМЗ дозволяє зменшити частоту виникнення місцевих рецидивів пухлини на 8,6 %.

  Скачати повний текст

Уперше під час лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) застосовано методику передопераційної кріодеструкції пухлини, установлено показання до її використання. Вивчено птомофрологічні зміни, що виникають у пухлинній молочній залозі за дії різних температурних параметрів кріогенної деструкції. Установлено, що лікувальний патоморфоз карциноми молочної залози після кріогенної деструкції характеризується зниженням вмісту життєздатної пухлинної паренхіми у більш, ніж 2,5 рази у порівнянні з хірургічним лікуванням. Вивчено зміни, що виникають у раковій пухлині молочної залози за умов застосування низькотемпературної деструкції й інших методів протипухлинної терапії (променевої терапії, системної та внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії). З метою контролю процесу та для оцінки ефективності кріогенної деструкції раку молочної залози від початку до його завершення використано інтраопераційну ультрасонографію, яка дає змогу визначити форму та розміри новоутворення, місце, з якого доцільно виконувати кріодеструкцію, оцінити фази замерзання та відтаювання. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду та характер ускладнень у хворих на РМЗ, у разі здійснення операційного втручання з застосуванням кріодеструкції. Установлено, що кріодеструкція є безпечною методикою і не супроводжується специфічними ускладненнями. Розроблено кріохірургічний інструментарій (циліндричні кріоаплікатори), який є удосконаленням методики кріовтручання у випадках, коли ракова пухлина розташована глибоко у тканинах молочної залози. Установлено, що застосування передопераційної кріодеструкції у комплексному лікуванні хворих РМЗ достовірно покращує його віддалені результати: зменшується частота місцевих рецидивів, збільшується безрецидивна виживаність.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення й обгрунтовано нове практичне рішення наукової задачі удосконалення реконструктивної тактики в системі комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого способу реконструктивної хірургії з урахуванням променевого патоморфозу шкіри після проведення передопераційної променевої терапії. Вперше досліджено ультраструктурні закономірності променевого патоморфозу шкіри грудної залози, зроблено кількісну оцінку її морфологічної перебудови на тканинному та клітинному рівнях у межах різних координатних зон. За даними клініко-морфологічного аналізу науково обгрунтовано спосіб визначення меж ексцизії шкіри після застосування локальної променевої терапії в передопераційному режимі. Запропоновано адаптовану методику оцінювання якості життя хворих, що дозволяє визначити ефективність реконструктивної тактики. На підставі вивчення результатів наукового дослідження встановлено достовірний вплив реконструкції грудної залози на всі базові компоненти якості життя даної категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив обсягу радикальної мастектомії на віддалені результати лікування раку молочної залози I - II стадій, а також ранні післяопераційні ускладнення у хворих залежно від особливостей дренування операційної рани. Здійснено ретроспективний аналіз п'ятирічного виживання хворих та з'ясовано, що ефективність мастектомії зі збереженням обох грудних м'язів і тотальною лімфодисекцією відповідає віддаленим результатам класичної операції за Голстедом та її модифікованому варіанту за Пейті. Установлено, що вирішальний вплив на віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози за pT1-2 розмірів первинної пухлини має не обсяг радикальної мастектомії, а наявність і кількість регіонарних метастазів: за їх відсутності (pN0) п'ятирічне виживання хворих становить 86,4 % - 73,5 %, за pN1 у межах 1 - 3-х лімфовузлів - 80,9 %, у випадку 4 - 9-ти метастазів - 57,2 %, а за 10-ти та більше - 19 %. Показано, що ранніми ускладненнями після радикальних операцій на молочній залозі є лімфорея та утворення сером. З'ясовано, що їх частота збільшується з віком оперованих хворих (понад 50-ти років) за надмірної ваги та наявності у них цукрового діабету. Визначено, що сонографічний контроль операційної рани у післяопераційному періоді дає змогу чітко локалізувати серому, за необхідності - прицільно аспірувати рідину або здійснити контроль за її накопиченням чи спонтанною регресією. Відзначено, що дренування операційної рани після хірургічного втручання протягом перших 48-ми год. є нераціональним, окільки у 2/3 оперованих початок утворення сероми припадає на 3 - 8-му добу після радикальної операції та триває від 8-ми до 14-ти днів. Запропоновано відмовитися від дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі. Лімфорею зі значним об'ємом продукції рідини протягом доби (до 100-та мл і більше) вдається санувати виключно тонкоголковою аспірацією і тому немає потреби вдаватися до повторного активного чи пасивного дренування рани. Доведено, що відмова від активного дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі є ефективним заходом зменшення у хворих частоти ранніх післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та апробовано програму фізичної реабілітації для жінок другого зрілого віку після мастекомії, яка передбачає комплексний вплив на фізичний, функціональний та психоемоційний стан, грунтується на узагальненні наявних методик фізичної реабілітації онкохворих, індивідуальному доборі засобів фізичної реабілітації з дотриманням основних її принципів. Основними складовими запропонованої програми є реабілітаційне обстеження для визначення основних проблем, прогнозування результатів реабілітаційного втручання, його планування та виконання, а також оцінювання його результатів і порівняння їх з прогнозованими показниками. Розроблено алгоритми реабілітаційного обстеження та реабілітаційних втручань відповідно до періодів реабілітації та виявлених проблем у пацієнток після операції. Обгрунтовано, що запорукою ефективності програми фізичної реабілітації жінок після мастекомії є послідовна та повна реалізація поставлених завдань, що дозволить максимально відновити загальний фізичний та функціональний стан та сприятиме покращанню якості життя після виписки зі стаціонару.

  Скачати повний текст