Вперше експериментально обгрунтовано біохімічні особливості інтенсифікації росту трансплантованого злоякісного новоутворення в організмі тварин, які зазнали дії та попереднього фракціонованого низькодозового опромінення. Встановлено, що етап інтенсивної пухлинної прогресії в попередньо опроміненому організмі супроводжується посиленнням генерації супероксидного аніон-радикала в мітохондріях клітин неоплазми, суттєвим підвищенням ступеня фрагментації мтДНК і окиснювальної модифікації мітохондріальних білків поряд зі зниженням рівня фрагментованої ядерної ДНК і активацією процесів реплікації та транскрипції. Показано, що дія на організм попереднього опромінення та злоякісного новоутворення інтенсифікує метаболічні процеси, які визначають поглиблення дисфункцій детоксикаційних систем, аеробного енергоза та безпечення та зниження транскрипційної активності хроматину клітин печінки у порівнянні з неопроміненими пухлиноносіями, що проявляється вже на латентній стадії росту карциноми Герена. На термінальних етапах онкогенезу дія попереднього фракціонованого низькодозового опромінення на організм тварин-пухлиноносіїв нівелюється.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано, що за умов введення ліпосомної форми БКУ активна дія протипухлинного засобу проявляється на 21-у добу росту пухлини. Виявлено, що у разі підвищення рівня продуктів перекисного окиснення ліпідів карциноми Герена спостерігається інактивація детоксикуючої системи. З'ясовано, що в печінці ліпосомна форма БКУ здійснює протилежний ефект: сприяє підвищенню ферментативної активності компонентів двох фаз системи детоксикації та зниженню первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації. Доведено найбільшу ефективність попереднього застосування ненавантажених ліпосом та ліпосомної форми БКУ у коригуванні досліджуваних показників печінки, показано їх жорсткий вплив на тканину новоутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, активності ферментів антиоксидантного захисту, концентрації гемоглобіну та зміни амінокислотного складу плазми й еритроцитів крові щурів у разі гальмування росту карциноми Герена сполуками ренію. Встановлено, що кластерні сполуки ренію з органічними лігандами сприяють значному зниженню концентрації тіабарбітурової кислоти-активних продуктів, підвищенню активності супероксиддисмутази у крові тварин, яким вводили сполуки ренію. Встановлено значне підвищення концентрації гемоглобіну, кількості дискоцитів у крові щурів з карциномою Герена під впливом кластерних сполук ренію. Доведено, що сполуки ренію здатні гальмувати ріст пухлини. З'ясовано, що у разі введення сполук ренію разом з цисплатином пухлина майже повністю зникає. Запропоновано нову протипухлинну систему реній - платина. Показано, що у разі застосування системи реній - платина сполуки ренію виявляють здатність до біохімічної модуляції мехнізму дії цисплатину. Доведено, що мехнізм дії сполук ренію пов'язаний з їх структурою й обумовлений наявністю почверного зв'язку між двома атомами металів (Re-Re), який є пасткою для вільних радикалів. Запропоновано використання показника співвідношення вільних амінокислот плазма/еритроцит для спостереження за ступенем гальмування пухлинного росту. Виявлено антипроліферативну, антианемічну й антиоксидантну властивості кластерних сполук ренію з органічними лігандами на моделі пухлинного росту.

  Скачати повний текст

Визначено значимість імуногістохімічного (ІГХ) аналізу у комплексній морфологічній диференціальній діагностиці метастазів у хворих на анонімні злоякісні пухлини (АЗП). Оптимізовано набір моноклональних (МкАТ) і поліклональних антитіл (ПкАТ), що містить 5 і більше маркерів для визначення гістогенезу (фенотипу) метастазу АЗП. Науково обгрунтовано та розроблено клініко-морфологічний діагностичний алгоритм для пацієнтів з метастазами злоякісної пухлини з первинного невиявленого вогнища з залученням імуногістохімічних онкомаркерів для морфологічної верифікації АЗП і уточнення органної належності. Уточнено та модифіковано схеми лікування (хіміотерапії, гормонотерапії) хворих з метастазами з первинного невиявленного вогнища на підставі результатів ІГХ аналізу як складової клініко-морфологічного діагностичного алгоритму.

  Скачати повний текст

Досліджено питання зниження частоти лейоміоми матки та її ускладнень. Виявлено нові ланки патогенезу, клініко-патогенетичні варіанти розвитку пухлини й оптимізації тактики її органозберігального лікування. За результатами проведеного дослідження виділено два клініко-патогенетичні варіанти розвитку лейоміоми матки - ізольований і поєднаний з дисгормональною патологією молочної та щитовидної залози, які суттєво відрізняютьтся за механізмами розвитку, темпом росту, морфологічною структурою, особливостями клінічного перебігу й ехокардіографічними характеристиками. Встановлено, що як провідні ланки у патогенезі першого визначено запальний процес, переважно бактеріальної етіології, та локальну дигормонемію, а другого - дистрес, системні дисгормональні порушення, метаболічні й аутоімунні розлади. Вдосконалено методи діагностування виділених клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки та запропоновано етапну систему їх диференційованого лікування з використанням патогенетично обгрунтованої терапії на першому етапі та застосуванням удосконаленого комплексу органозберігальних технологій - на другому.

  Скачати повний текст

Розроблено уніфіковану схему-шкалу мікроскопічної оцінки ефективності передопераційного протипухлинного лікування. Досліджено зміни розвитку структурних проявів дії передопераційного лікування саркоми м'яких тканин у часі (хронодинаміка лікувального патоморфозу). Визначено найбільш ефективні методи передопераційного антибластомного лікування хворих на саркоми м'яких тканин.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження хворих з непсихотичними психічними розладами, які страждають на злоякісні новоутворення. Вивчено поширеність та клініко-психопатологічну структуру непсихотичних психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією. Визначено роль психогенних, соматогенних і особистісних чинників у формуванні та клінічних проявах даних психічних розладів. Розроблено, апробовано й оцінено ефективність багатофакторної комп'ютерної моделі прогнозування ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у пацієнтів онкологічного профілю. Оцінено вплив непсихотичних психічних розладів на якість життя пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення. Вивчено психотравмуючу дію протрагованої стресової ситуації важкого соматичного захворювання пацієнта на емоційну сферу близьких родичів онкохворого й їх сімейні взаємовідносини. Досліджено особливості професійної діяльності медичних працівників онкологічного профілю в аспекті формування у них емоційного вигорання. Визначено вплив емоційного вигорання медичних працівників онкологічного профілю на розвиток і ступінь виразності непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення, та членів їх сімей. Обгрунтовано, розроблено і впроваджено систему ранньої діагностики, корекції та профілактики непсихотичних психічних розладів у хворих, які страждають на злоякісні новоутворення, і членів їх сімей, та оцінено її ефективність з позицій доказової медицини.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що найбільш типовою для пухлин різного гістогенезу є експресія ядерних рецепторів - рецепторів глюкокортикоїдів (GR) та активаторів проліферації пероксисом (РРАR), а також ТLR1-6. Одержано пріоритетні дані щодо особливостей експресії NRS та ТLR у клітинах менінгіом. Доведенo здатність бактеріальних ендотоксинів активувати експресію власних (ТLR4) і функціональних (ТLR9) Тоll-подібних рецепторів у пухлинних клітинах, що знижує чутливість останніх до апоптотичних сигналів. Вперше визначено та досліджено особливості дії принципово нової катіонної сполуки, гексадецилтрифеніл-фосфоніум-броміду, яка у достатньо низькій концентрації викликає апоптоз клітин шляхом спрямованого впливу на мітохондрії. Виявлено ефект блокування дексаметазоном процесу викликаної апоптогенними агентами передислокації цитохрому С з мітохондрій до цитоплазми, яка розширює уявлення про участь кортикостероїдних гормонів в механізмах регуляції апоптозу.

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних досліджень установлено, що у разі розвитку резистентності до доксорубіцину (DOX) у клітинах карциноми Герена відбуваються значні структурні зміни плазматичної мембрани (ПМ), достовірно збільшується мікров'язкість ПМ пухлинних клітин, що обумовлено підвищеним вмістом холестеролу та поліамінів, меншим рівнем ненасиченості ліпідів у порівнянні з ПМ чутливих до дії DOX клітин, що призводить до зменшення інтенсивності перебігу процесів перекисного окиснення ліпідів, індукованого DOX. Доведено, що збільшення мікров'язкості ПМ пухлинних клітин резистентного штаму карциноми Герена супроводжується зменшенням пасивної дифузії DOX через ПМ за відсутності суттєвих змін активного транспорту даного цитостатика. Виявлено, що застосування мембраноактивних речовин, які змінюють фізико-хімічні властивості ПМ пухлинних клітин, призводить до збільшення показника мембранної проникності та підвищення чутливості резистентних пухлин до дії DOX.

  Скачати повний текст

Наведено результати макроскопічних, органометричних досліджень шлунків, аналізу морфо-функціонального стану епітеліальних клітин за допомогою гістологічних, гістохімічних, цитофотометричних, імуногістохімічних і морфометричних методів дослідження, а також охарактеризовано електронно-мікроскопічні особливості різних класів епітеліальних клітин слизової оболонки шлунка. У хворих на генералізований атеросклероз і злоякісні нешлункові новоутворення найбільший відсоток локалізації ерозивно-виразкових уражень припадає на тіло шлунка, з однаковою частотою виявлено виразки й ерозії, а у разі злоякісних нешлункових новоутворень домінують виразки шлунка. У слизовій оболонці шлунка таких хворих відзначено зниження захисної й репаративної функцій фовеолярних епітеліоцитів, пригнічення проліферативної активності шийкових епітеліоцитів більше за рахунок мікроциркуляторних порушень. У слизовій оболонці шлунка хворих на злоякісні нешлункові новоутворення виявлено тяжкі дистрофічні й деструктивні зміни зі зниженням морфо-функціональної активності фовеолярних епітеліоцитів і більше вираженим пригніченням проліферативних процесів у шийкових епітеліоцитах у порівнянні із змінами за генералізованого атеросклерозу.

  Скачати повний текст