Скачати повний текст

Досліджено антиметастатичну дію нових протипухлинних препаратів: хлофідену, бротеофіну, мебіфону та визначено, що за їх використання гальмується приживлення, ріст та метастазування експериментальних пухлин. Установлено, що хлофіден має високу антиметастатичну дію за умов ад'ювантної та неоад'ювантної терапії. Виявлено, що виражена антиметастатична дія притаманна бротеофіну тільки в режимі неоад'ювантної терапії. Показано доцільність створення комплексу хлофідену, бреофіну та адріабластину, що дало змогу знизити дози інгредієнтів у 1,5 - 2 рази, одержати високий протипухлинний ефект, але антиметастатична дія за цього є слабкішою, ніж у монопрепаратів. Уперше виявлено здатність адреналіну гідротартрату та верапамілу підсилювати процеси метастазування, знімати антиметастатичну дію хлофілдену.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості росту карциноми Герена та протипухлинної резистентності організму за умов різного забезпечення вітаміном А. Встановлено, що ріст карциноми Герена супроводжується нагромадженням вітаміну А у трансформованій тканині в його неактивній ретинілефірній формі. В процесі росту неоплазми рівень ретинолу та його ефірів знижується у трансформованих і умовно нормальних тканинах. Показано, що передуюче трансплантації пухлини забезпечення тварин вітаміном А важливе для реалізації метастатичних потенцій карциноми Герена, та визначає реакцію організму на розвиток новоутворення. Посилене насичення організму пухлиноносія гіпердозами вітаміну А може як стимулювати, так і пригнічувати пухлинну прогресію. Введення per os гіпердоз ретинолу ацетату (30 000 МО/кг) вподовж 7-ми діб на фоні попереднього нормального забезпечення організму вітаміном А має виражений протипухлинний ефект. Застосування вітаміну А в цьому випадку супроводжується деградацією ядерної ДНК трансформованої тканини з утворенням фрагментів 10 - 50 т.п.н. та 200 - 400 п.н., низькими показниками гідроксилазної активності цитохрому Р-450 мікросомної фракції карциноми Герена.

  Скачати повний текст

Досліджено діелектричні властивості суспензії еритроцитів людини із злоякісними новоутвореннями за умов радіаційного впливу на організм. Установлено неспецифічне зростання кислотної та термічної стійкостї мембран еритроцитів за наявності онкологічної патології та зменшення за умов опромінення організму. Показано, що у випадку злоякісних новоутворень змінюються щільність розподілу еритроцитів за об'ємом і транспортні характеристики їх мембран. Визначено, що частота діелектричної релаксації молекул води у суспензії еритроцитів щурів-пухлиноносіїв є вищою, ніж у контрольних тварин, що відповідає зменшенню кількості зв'язаної мембранами води. З'ясовано, що структурні зміни мембран еритроцитів за експериментального канцерогенезу залежать від дози опромінення організму та призводять до відновлення електролітної рівноваги, зміни ступеня гідратації клітинних мембран.

  Скачати повний текст

Отримано дані стосовно протипухлинної активності адреналіну гідрохлориду, меліпраміну, обзидану, резерпіну, атропіну сульфату та прозерину у випадку лімфосаркоми Пліса. Показано, що адреналіну гідрохлорид має здатність значно підсилювати протипухлинну дію цитостатика хлофідену. Відзначено ефект стимуляції пухлинного росту прозерином, зняття останнім протипухлинної дії хлофідену. З'ясовано здатність атропіну сульфату підсилювати протипухлинну дію хлофідену. Отримано нові відомості щодо змін холінестеразної активності крові та рівня нуклеїнових кислот в органах і тканинах за умов пухлинного росту під час цитостатичної терапії та у разі застосування модуляторів активності адренергічної та холінергічної систем.

  Скачати повний текст

На підставі проведених експериментальних досліджень встановлено, що церулоплазмін (ЦП) сприяє протипухлинному впливу доксорубіцину та цисплатину, у разі використання лише ЦП зафіксовано зменшення маси карциноми Герена на 27 %. Доведено, що внаслідок використання ЦП під час хіміотерапії у тварин з прищепленими пухлинами відбувається стабілізація структурно-функціонального стану мембран гепатоцитів, еритроцитів і кардіоцитів, зниження вираженості інтоксикації, викликаної доксорубіцином і цисплатином. Виявлено гальмування процесу перекисного окиснення ліпідів, зумовлене ЦП, у печенці, серці та нирках із суттєвим зниженням вмісту малонованого діальдегіду. Висунуто гіпотезу про можливість впливу ЦП на підвищення ступеня антиоксидантного захисту за рахунок збільшення відновленого глутатіону в печінці на 19 %, зниження рівня токсичних метаболітів у крові та підвищення вмісту гемоглобіну в крові та еритроцитах хворих з рецидивами раку прямої кишки - відбувається стабілізація клітинних мембран. Встановлено, що завдяки ЦП знижується ступінь вираженості біохімічних ознак ендотоксикозу після проведення хіміотерапії.

  Скачати повний текст

Встановлено значне гальмування пухлинного росту, подовження латентного періоду та збільшення тривалості життя вакцинованих тварин. Зазначено, що дані препарати активують всі типи лімфоцитів-ефекторів, а саме: цитолічну активність лімфоцитів (ЦТЛ), природних кілерних клітин (ПКК) і макрофагів (Мф). Показано, що дані препарати активують ЦТЛ і ПКК, а також активацію Мф. Встановлено, що саме під час комбінованого введення ПВ з alpha-ІФН підвищується функціональна активність ЦТЛ і Мф. Виявлено, що введення ПВ з аміксином у дозі 25 мг/кг супроводжується підвищенням активності Мф і зниженням рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), що свідчить про несприятливий прогноз перебігу захворювання. Суттєве підвищення активності ЦТЛ вивлено у разі введення ПВ з пробіотиком субалін, тобто динаміка імунологічних ефектів, викликаних комбінованим застосуванням ПВ з alpha-ІФН, аміксином і субаліном у більшості випадків є односпрямованою.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему науково-обгрунтованого застосування імунотерапії з метою профілактики та лікування променевих реакцій і ранніх променевих ушкоджень за результатами розробки методології імунологічного контролю протягом всіх етапів комбінованого й променевого лікування. Встановлено, що під впливом променевої терапії формуються різні варіанти змін імунологічних показників, частота зустрічаємості яких визначається функціональними особливостями органа, в якому локалізована пухлина. Вперше встановлено значення особливостей імунологічного фону для розвитку променевих реакцій і ранніх променевих ушкоджень у процесі проведення комбінованої та променевої терапії. Обгрунтовано можливість зниження частоти розвитку променевих реакцій та ранніх променевих ушкоджень шляхом проведення імунокорегувальної терапії на підставі результатів імунологічного дослідження. Визначено наявність асоціативних зв'язків антигенів I класу Головного комплексу гістосумісності зі значеннями показників імунограми здорових осіб, а також діапазони коливань значень імунологічних показників залежно від експресії HLA I класу в здорових людей. Виявлено відмінності в експресії HLA I класу в здорових людей та онкологічних хворих. З використанням результатів клініко-імунологічних досліджень розроблено імунотерапевтичні підходи до лікування променевих реакцій та ранніх променевих ушкоджень у процесі комбінованого й променевого лікування. Створено для клінічної практики експертну систему, яка не має міжнародних аналогів, за допомогою якої здійснюється надійний імунологічний моніторинг онкологічних хворих на всіх етапах променевої та комбінованої терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу пептидоглікану на функціональну активність ефекторів природного імунітету, зокрема, моноцитів, макрофагів, нейтрофілів, цитотоксичну активність мононуклеарних спленоцитів (щодо різних клітин-мішеней), життєздатність пухлинних клітин різного гістогенезу за умов in vitro. Виявлено його імуномодуляторні, протипухлинні й антиметастатичні властивості. Доведено ефективність застосування пептидоглікану як самостійного протипухлинного засобу. Розглянуто протипухлинну вакцину з використанням пухлинних клітин, оброблених пептидогліканом. Проведено порівняльну оцінку імуномодуляторних і протипухлинних ефектів, викликаних як пептидогліканом, так і протипухлинною вакциною з введеним до її складу пептидогліканом на різних експериментальних моделях пухлинного росту. Одержані результати свідчать про перспективність застосування пептидоглікану як ад'юванта у складі протипухлинних вакцин, який паралельно з активацією протипухлинного імунітету, забезпечує формування імунітету проти Staphylococcus aureus з метою профілактики інфекцій стафілококової етіології.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз ефективності кожного з розроблених і удосконалених методів імунотерапії. На базі розробленої технології одержання пухлиноспецифічного фактора переносу та визначення його протипухлинної дії обгрунтовано доцільність використання цього напрямку біотерапії для підвищення ефективності лікування зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Методом кон'югації за допомогою лінкера карбодііміду-НСІ одержано кон'югат гематопорфірину з антитілами до VEGF, визначено його спектральні характеристики, фототоксичність, активність антитіл у кон'югаті, досліджено накопичення в зонах активного судиноутворення на хоріон-алантоїсних мембранах. Встановлено, що в результаті утворення кон'югату гематопорфірину з антитілами до VEGF за допомогою лінкера не відбувається змін у специфічній активності антитіл і фотосенсибілізатора в кон'югатах. Виявлено, що у мембранах з максимальною проліферацією ендотелію та судиноутворенням (6-й день розвитку ембріонів), кон'югат накопичується в 3,6 раза більше у порівнянні з вихідним гематопорфірином. Показано, що під дією фотодинамічної терапії (ФДТ) з використанням гематопорфірину кон'югованого з антитілами до VEGF, в сироватках крові тварин з пухлинами (карцинома Льюїс і саркома 180) спостерігався в 1,5 раза вищий рівень фактору v.Willerbrand (vWF), ніж у тварин з пухлинами, яким не проводили ФДТ. Досліджено фотодинамічну ефективність кон'югату в порівнянні з вихідним гематопорфірином на моделях меланоми В16, саркоми 180 та вихідного штаму карциноми Льюїс LLC і її варіанту LLC/R9. Виявлено особливості акумуляції кон'югату та вихідного гематопорфірину в пухлинних тканинах мишей, пов'язані з біоритмікою продукції VEGF пухлинами. Встановлено, що фотодинамічна терапія тварин з карциномою Льюїс і саркомою 180 з використанням кон'югату, проведена із урахуванням ритміки продукції VEGF, призводить до гальмування росту пухлин на 60,4 % за найвищого рівня VEGF в сироватці крові (о 14°° доби) та 45 % , коли відмічається зниження рівня фактору в сироватці крові (о 2°° доби).

  Скачати повний текст

Вивчено функціональні та імунохімічні властивості моноклональних антитіл (мкАт), які мають взаємопідсилююче або коопераційне зв'язування молекул антигену. На прикладі отриманих 23 мкАт проти фактора некрозу пухлин (ФНП) встановлено, що генерація кооперційних мкАт має селективну перевагу і більшість з анти-ФНП мкАт належать за специфічністю до двох коопераційних епітопів Al і Cl. За функціональними властивостями коопераційні анти-ФНП мкАт складають два типи нейтралізуючих мкАт. Cl мкАт є нейтралізуючими антитілами конкурентного типу, ефект яких проявляється внаслідок екранування рецептор-зв'язуючої ділянки ФНП, а Al складають мкАт алостеричного типу, які викликають нейтралізацію ФНП зміною його біологічної активної конформації. Спільне використання Al і Cl мкАт забезпечує синергічну нейтралізацію ФНП та його ефективне зв'язування зі складу комплексів з розчинними ФНП рецепторами. Ці властивості дозволили розробити на основі Al і Cl мкАт максимально ефективні методи детекції та нейтралізації ФНП. Використання антитіл зі складу головної коопераційної пари забезпечує однотипність зв'язування антигенів, що може бути використано для вирішення актуального питання стандартизації тест-систем щодо визначення цитокінів.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано трансплантацію клітинних суспензій, одержаних з ембріональної печінки людини, у хворих з ускладненнями клінічного перебігу солідних пухлин у вигляді анемії та прогресуючого схуднення, які перешкоджають ініціації протипухлинного лікування. Доведено, що трансплантація ембріональних клітинних суспензій (ЕКС) є ефективним методом корекції даних порушень, який забезпечує кращі можливості своєчасного проведення оптимального протипухлинного лікування. Проведено порівняльний аналіз ефективності трансплантації ЕКС і КСФ-Г у хворих на нефробластому з цитостатичною гемосупресією. Виявлено більш широкий спектр дії трансплантації ЕКС, зокрема її позитивний вплив на відновлення показників крові не лише у разі лейкопенії, але й у разі анемії. Одержано кращі результати додержання режимів цитостатичної терапії після трансплантації ЕКС завдяки її більш стійкому та тривалому ефекту щодо відновлення показників крові, що в кінцевому результаті забезпечує кращі показники загальної виживаності хворих. Встановлено імунокоригуючу дію трансплантації ЕКС у хворих на солідні пухлини з імунологічними порушеннями після завершення протипухлинного лікування з досягненням ремісії захворювання. Показано, що трансплантація ЕКС сприяє покращанню якості життя у інкурабельних хворих на рак підшлункової залози IV ст. з вірогідним збільшенням строків тривалості життя.

  Скачати повний текст

На підставі математичного моделювання процесів дифузії та споживання кисню в пухлині одержано аналітичні залежності концентрації кисню від координати для пухлин різної форми та різних модельних припущень про характер залежності швидкості споживання кисню клітинами від його концентрації. Визначено основні параметри моделей. Проаналізовано відмінність параметрів моделей за різних геометричних форм пухлин та зроблено висновок про можливість використання моделі пухлини плоского шару як оціночної для довільних форм пухлин та базової для моделювання дифузії та споживання глюкози пухлиною. Розраховано закон розподілу концентрації кисню у пухлинах сферичної та плоскої форм і обчислено величину фракції гіпоксичних клітин для пухлин. Розроблено математичну модель дифузії і споживання глюкози в пухлині, яка враховує залежність процесів від ступеня оксигенації пухлинних клітин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше охарактеризовано антипроліферативну дію нового антибіотика ЛЕ на 27-ми лініях клітин різного тканинного та видового походження. Проведено порівняльний аналіз активності ЛЕ та відомих протипухлинних препаратів - адріаміцину, метотраксату, цисплатину, вінкристину, флуороурацилу. Доведено загибель пухлинних клітин шляхом апоптозу під впливом ЛЕ. Вперше показано, що зниження чутливості до ЛЕ клітин, які резистентні до протипухлинних препаратів внаслідок надекспресії у них білків родини ABC-транспортерів, таких як P-gp, MRP1 і BCRP, відрізняється не більше як у 2,5 разів у порівнянні з вихідними пухлинними клітинними лініями.

  Скачати повний текст

Запропоновано метод визначення поглиненої дози електромагнітного випромінювання тканинами людини. Сформульовано структурно-функціональний підхід щодо деталізації математичних моделей електромагнітної гіпертермії людини відповідно до характеристик електромагнітного впливу. Побудовано та реалізовано єдиний моделювальний комплекс для дослідження ефектів всіх видів електромагнітних гіпертермій на людину, що дозволяє одержати випереджаючий прогноз функціонального стану людини за даних впливів, визначити динаміку гіпертермічного режиму у пухлині та можливе пошкодження здорових тканин за локальній гіпертермії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нові уявлення про ендогенну інтоксикацію у випадку пухлинного процесу, яка значною мірою впливає на якість життя онкологічних хворих і перешкоджає проведенню хірургічного, променевого чи хіміотерапевтичного лікування. З'ясовано закономірності етапного розвитку проявів і запропоновано класифікацію ступенів ендогенної інтоксикації в онкологічних хворих на підставі комплексної оцінки результатів клінічних, лабораторних, біохімічних та імунологічних методів дослідження. Установлено, що наростання ендогенної інтоксикації є причиною порушення балансу в про- і антиоксидантній системі з переважанням процесів перекисного окиснення ліпідів та зниження кількості та функціональної активності Т-лімфоцитів за рахунок зростання Т-супресорів. Уперше з'ясовано закономірності перебігу інтоксикації під час хірургічного, променевого та хіміотерапевтичного лікування на фоні традиційної та запропонованої детоксикаційної терапії. Виявлено особливості впливу різних методів детоксикації на клінічні та лабораторні прояви інтоксикації та на цій базі розроблено диференційований підхід до використання неінвазивних та інвазивних методів детоксикації в процесі спеціального лікування онкологічних хворих. Проведено порівняльне визначення ефективності спеціального лікування та якості життя онкологічних хворих у процесі застосування традиційних і розроблених методів детоксикації. Обгрунтовано переваги комбінованого використання різних методів детоксикації з метою одержання максимального ефекту від спеціального лікування злоякісних пухлин.

  Скачати повний текст

Доведено принципову можливість підвищення ефективності та безпечності лікування циклофосфамідом (ЦФ) шляхом спрямування його метаболізму в бік більш повного перетворення в алкілюючі метаболіти та зменшення утворення токсичних метаболітів або протидії небажаним ефектам цього утворення за допомогою антиоксидантно-сорбентного комплексу (АОСК). Експериментально обгрунтовано доцільність і можливість прогнозування індивідуальних особливостей біоактивації ЦФ до алкілюючих метаболітів ізоферментами цитохрому Р450 за допомогою амідопіринового тесту, а також інактивації цих метаболітів шляхом визначення активності ізоформ альдегіддегідрогенази та глутатіон-S-трансферази. Встановлено, що збільшення дози ЦФ за умов експерименту супроводжується зменшенням частки фармакологічно активних метаболітів і зростанням утворення токсичного метаболіту акролеїну. Виявлено, що фенобарбітал, збільшуючи частку активних метаболітів, значно посилює токсичність ЦФ, тоді як токоферол, ретинол, селеніт натрію, силард та антиоксидантний препарат Три Ві плюс, поряд з підсиленням біоактивації ЦФ, знижують його токсичність, гальмуючи утворення акролеїну. Встановлено, що ЦФ у високих дозах і за тривалого застосування здатний гальмувати власний метаболізм, проявляє при цьому мембранотоксичну дію, а застосування антиоксидантних препаратів та сорбенту запобігає індукованому пухлиною та цитостатиком гальмуванню монооксигеназної системи печінки. Доведено можливість ефективного захисту від уро-, нефро-, пульмо- та гепатотоксичних ефектів ЦФ за допомогою АОСК. За результатами клінічних досліджень підтверджено здатність цього комплексу зменшувати частоту та виразність побічних ефектів хіміотерапії хворих на РМЗ, ступінь ендогенної інтоксикації та відновлювати їх антиоксидантний статус.

  Скачати повний текст

Показано, що протипухлинна та антиметастатична активність протипухлинних вакцин, виготовлених на основі пухлинних клітин з використанням фільтрату культуральної рідини (ФКР) росту B. subtilis 7025, цитотоксичного лектину (ЦЛ) B. subtilis 7025, протеолітичних ферментів грунтується як на індукції адаптивної імунної відповіді, так і на активації реакцій природного імунітету. Установлено, що ефективність вакцинації залежить не тільки від рівня цитотоксичності лімфоцитів-ефекторів протипухлинних реакцій (цитотоксичних Т-лімфоцитів, природних кілерів (ПК), ефекторів антитілозалежної клітинної цитотоксичності), але значною мірою від ступеня та динаміки активації моноцитів/макрофагів, а саме, швидкістю переходу останніх з деструктивної фази в продуктивну. З метою стандартизації технології виготовлення вакцин за допомогою ЦЛ B. subtilis 7025 доведено можливість вирощування останнього на оптимізованому для синтезу лектинів синтетичному середовищі Гаузе. На основі кореляційного аналізу одержаних результатів обгрунтовано, що для імунологічного моніторингу ефективності застосування даних вакцин слід оцінювати рівень специфічних реакцій клітинного та гуморального імунітету, функціональну активність ПК і макрофагів, а також здатність мононуклеарних клітин до продукції in vitro ІЛ-2, ФНП, ІЛ-1.

  Скачати повний текст