Проведено дослідження поєднаної патології тазостегнового суглоба та поперекового відділу хребта у хворих похилого віку. Проаналізовано результати обстеження та лікування 110-ти хворих похилого віку з тазостегновино-поперековим синдромом (ТСПС). У даної категорії пацієнтів вперше визначено два типи перебігу ТСПС, які відрізняються активністю процесу та певною динамікою клінічних, рентгенологічних і лабораторно-інструментальних показників. Виділено дві клінічні форми ТСПС: повільно-прогресуючу та агресивно-прогресуючу. Встановлено вікові особливості перебігу ТСПС у пацієнтів похилого віку, якими є обов'язкове структурне ураження усіх компонентів статокінематичного ланцюга стегно-таз-хребет. У всіх пацієнтів виявлено явища остеодефіциту різної вираженості та безпосередню залежність перебігу ТСПС від його тяжкості. Удосконалено комплексну консервативну терапію, запропоновано схему послідовного лікування хворих на стаціонарному й амбулаторному етапах. Удосконалено та вперше апробовано нові засоби лікування: лазерорефлексотерапію, комплексну блокаду попереково-крижового відділу хребта, схеми застосування препаратів "Структум" та "L-лізин-есцинат", адаптовано методи мануальної терапії та ЛФК. Розроблено альтернативну стосовно нестероїдних протизапальних засобів методику боротьби з болем. Запропоновано новий підхід до лікування хворих похилого віку з ТСПС, що передбачає проведення обгрунтованої симптоматичної, патогенетичної та функціональної рухової терапії з урахуванням соматичного стану хворих, супутньої вісцеральної патології, наявності системного остеопорозу, активності перебігу ТСПС та джерела больової імпульсації. Створено систему діагностики та методику консервативного лікування ТСПС у осіб похилого віку.

  Скачати повний текст