Досліджено проблеми ендопротезування тазостегнового суглоба за наявності наслідків реактивних артритів. Дефекти тазотегнової западини (ТЗ), які потребують виконання пластики, виявлено у 52-х з 215-ти хворих, що становить 24 % випадків. З використанням методу математичного моделювання досліджено зміни напружено-деформованого стану ТЗ з встановленою чашкою ендопротеза за наявності різних типів дефектів стінок западини, зумовлених наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба. Змодельовано пластику дефектів ТЗ різних типів за допомогою кісткових трансплантатів, біфазної кераміки, цементу та гвинтів за умов ендопротезування. На підставі результатів проведених розрахунків показано, що рівень напружень у ТЗ у разі пластики наближається до показників напружень за умов відсутності дефектів. З урахуванням даних математичного моделювання розроблено та клінічно апробовано методики пластики досліджених патологічних дефектів у 52-х пацієнтів (57-ми прооперованих суглобів) з наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба за умов ендопротезування. Проаналізовано результати затосування розроблених методик пластики дефектів ТС різних типів за умов ендопротезування у хворих з наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба та показано ефективність їх застосування у клінічній практиці для покращання результатів ендопротезування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на коксартроз шляхом використання патогенетично обгрунтованих лікувальних комплексів з застосуванням магнітотерапії (МТ) та ультрафонофорезу (УФФ) хондроксиду за різних етапів відновлювального лікування (до та після ендопротезування кульшового суглоба). Застосування МТ та УФФ хондроксиду у ранньому післяопераційному періоді оптимізує його перебіг та тривалість, сприяє адекватній адаптації хворого до відновлення рухів в ураженому суглобі, ранньому розширенню режиму рухової активності. Застосування комплексу МТ і УФФ хондроксиду після ендопротезування кульшового суглоба дозволяє запобігти активації дегенеративно-дистрофічного процесу у контрлатеральному кульшовому суглобі, що забезпечує нормалізацію біомеханіки ходьби. Вивчено безпосередні та віддалені результати лікування та показано, що застосування цього комплексу у хворих на двох етапах забезпечує більш тривалу стабілізацію процесу, підвищує ефективність реабілітаційних заходів. Стійкість терапевтичного ефекту протягом 6-ти місяців спостережено у 82,5 % хворих, а протягом року - у 55 % хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено й апробовано за клінічних умов новий цементний ендопротез кульшового суглоба під час хірургічного лікування 160-ти пацієнтів, який враховує варіабельність шийково-діафізарного кута. За результатами розрахунків визначено геометричні характеристики перерізів ніжки ендопротезів різних модифікацій. Експериментально досліджено поведінку деталей і вузлів ендопротеза у разі використання різних пар тертя за умов статичної та динамічної взаємодії, сухого тертя, а також під час використання аналогів синовіальної рідини. Одержано результати триботехнічних вимірювань на поверхні головки ендопротеза, зроблено їх комп'ютерну обробку. Змодельовано відносну мікрорухомість компонентів ендопротезів (прилеглих шарів кістки, цементу, металевої та полімерної частин ендопротеза) за умов ходи пацієнта. Визначено небезпечні фази процесу, величини мікрорухомості, що дозволяє встановлювати терміни та режими післяопераційної реабілітації пацієнтів. Розроблено біомеханічну математичну модель корпуса ендопротеза, яка дозволяє визначати залежності робочих напружень у матеріалі ендопротеза від типорозмірів (модифікацій) конструкції, величини шийково-діафізарного кута та ваги хворого (анатомічних особливостей пацієнтів). Розроблено та запропоновано комп'ютерну методику автоматизованого проектування, аналізу міцності ніжки ендопротеза кульшового суглоба з використанням методу скінченних елементів, що дозволило оцінити його експлуатаційні характеристики залежно від матеріалу, модифікації, навантаження. З застосуванням розроблених методик і конструкцій успішно прооперовано 160 пацієнтів.

  Скачати повний текст

Наведено рекомендації щодо удосконалення сучасних методів лікування хворих на анкілозивний спондиліт з ураженням кульшового суглоба. На підставі аналізу результів лікування 57-ми пацієнтів з даною патологією, яким виконано 81-у операцію тотального ендопротезування кульшового суглоба, а також даних клініко-рентгенологічних, імунологічно-культуральних, остеоденситометричних і статистичних досліджень шляхом систематизації та ретроспективного вивчення показників остеогенної активності стовбурових клітин кісткового мозку з різних ділянок кульшового суглоба у хворих на анкілозивний спондиліт розроблено диференційований підхід до вибору способу фіксації компонентів ендопротеза. Вивчено остеогенну активність строми кісткового мозку кісток, що формують кульшовий суглоб у зонах майбутньої фіксації компонентів ендопротеза, та щільність кісткової тканини у хворих на анкілозивний спондиліт з метою визначення типу фіксації компонентів тотального ендопротеза кульшового суглоба у доопераційному періоді.

  Скачати повний текст