Розроблено новий напрямок у прогнозуванні клінчіного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань диспластичного генезу на прикладі остеохондрозу хребетного стовпа. На підставі комплексної оцінки клінічних проявів остеохондрозу хребта в 1 446-ти хворих різного віку та стану сполучної тканини доведено провідну роль дисплазії у виникненні даної патології. Встановлено, що остеохондроз хребта як захворювання маніфестує у разі наявності дисплазії сполучної тканини II - III ступенів (96,8 %). З метою прогнозування розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних змін патологію опорно-рухової системи у школярів (974), новонароджених (85) та їх батьків розглянуто у зіставленні зі станом сполучної тканини. З урахуванням виявленого рівня дисплазії спрогнозовано у 64,5 % обстежених дітей виникнення перших клінічних ознак дегенеративно-дистрофічних проявів у більш молодому віці, ніж у батьків.

  Скачати повний текст

Установлено, що больові некомпресійні синдроми хребтового походження суб'єктивно проявляються болями з гострою симпаталгічною, соматалгічною та хронічною симпаталгічною компонентами. З'ясовано, що зміни характеру больового синдрому відповідають динаміці предметних проявів корінцевої патології (етапам прогредієнції страждання). Уперше описано неупереджені ознаки клінічних проявів вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів, а також високоінформативні критерії їх діагностики. З використанням нейровізуальних методів дослідження систематизовано структурні зміни складників хребтових сегментів у разі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта та визначено його різновиди. Виявлено патогенетичні механізми формування структурних змін складників хребтових сегментів, а також особливості патогенезу вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів у аспекті їх клінічної диференціації. Запропоновано здійснювати визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби не тільки за функціональним станом, а також враховувати прогностичні критерії, особливості нейровізуалізації структурних порушень хребтових сегментів та вплив факторів ризику розвитку хвороби, взаємопов'язаних з виконанням службових обов'язків військової служби.

  Скачати повний текст

Представлено результати обстеження жінок віком 40 - 69 років у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами остеохондрозу хребта (ОХ). Виявлено особливості клінічних проявів ОХ, клімактерічного синдрому (КС) і структурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежених хворих залежно від віку, тривалості постменопаузального періоду та локалізації ОХ. Уточнено особливості дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, структурно-функціонального стану кісткової тканини та впливу замісної гормональної терапії у жінок з синдромом Тернера. Запропоновано препарат "Гранули кверцетину" для зниження виразності хронічного больового синдрому в хребті та КС, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами ОХ, остеопенічним синдромом або остеопорозом.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості розвитку й перебігу неврологічних проявів шийно-грудного остеохондрозу у хворих з врахуванням функціонального становища їх статевої системи та фізіологічних мір захисту. Описано методи диференційованого лікування. Обстежено 156 жінок і 78 чоловіків з врахуванням неврологічного статусу, пульсометрії, біохімічних тестів для визначення інтенсивності запальних та дегенеративних проявів у тканинах хребта, адаптаційних реакцій, становища менструальної функції у жінок (кольпоцитодіагностика), загального стану здоров'я за допомогою цитобіофізичного методу (визначення електронегативності ядер живих букальних клітин). На підставі одержаних даних виявлено більш поліморфний перебіг захворювання у жінок на відміну від чоловіків, значимість порушень менструальної функції у розвитку та перебігу вертебрального остеохондрозу. Відзначено, що фізіологічні міри захисту у жінок мобілізуються більш активно, ніж у чоловіків. З метою потенціювання дії медикаментів на патогенетичні прояви у хворих (біль, явища запалення, дегенеративно - дистрофічні процеси у тканинах хребта) і одночасної активізації стану саногенетичних механізмів і адаптогенних реакцій обгрунтовано вибір фізичних чинників - міліметрових хвиль, низькочастотних магнітних полів, що діють за законом "випадковості" та імпульсного лазерного випромінювання в інфрачервоному діапазоні, які поліпшували результати лікування.

  Скачати повний текст